Флорентійська республіка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
}}
{{Держави Тоскани}}
'''Флорентійська республіка''' ({{lang-it|Repubblica di Firenze, Repubblica fiorentina}}) — [[місто-держава]] в [[Італія|Італії]], що існувала в [[1115]]—[[1532]] роках на території сучасної провінції [[Тоскана]]. Виникла як незалежна [[комуна]] міста [[Флоренція|Флоренції]]. Республіка контролювала більшу частину північної й центральної [[Тоскана|Тоскани]] і відігравала важливу роль у історії [[
Флорентійці витворили складну республіканську систему управління, яка базувалась на широкому залученні громадян міста до державних органів влади з метою запобігання узурпації й тиранії. У [[13 століття|13]]—[[14 століття]]х економічний розвиток республіки випереджав практично всі інші держави Італії. Завдяки впровадженню [[мануфактура|мануфактурного]] виробництва та новацій у торгівлі, Флоренція перетворилося на одне з найбагатших міст європейського континенту. Проте соціальна диференціація її громадян спричинила занепад республіканських інститутів та призвела до встановлення у [[1434]] році фактичної диктатури — одноосібної [[синьйорія|синьйорії]] банкірського роду [[Медічі]].
Рядок 35:
[[Файл:Torre dei Baldovinetti 1.jpg|200px|left|thumb|Башта консортерії Бальдовінетті у Флоренції]]
Бурхливе зростання морської і сухопутної торгівлі у Тоскані в XI столітті призвело до прискорення розвитку міст і перетворення їх в політичну силу. У період боротьби імператора [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] [[Генріх IV|Генріха IV]] з папою [[Григорій VII (папа римський)|Григорієм VII]], імператор, прагнучи ослабити маркграфиню Тосканську [[Матильда Тосканська|Матильду]], вірного союзника папи, у [[1081]] році надав автономію [[Піза|Пізі]] та [[Лукка|Луцці]]. Флоренція залишилася єдиним тосканським містом, що зберегло прихильність до Матильди, за що отримало від неї ряд привілеїв. Останні роки правління маркграфині Матильди ознаменувалися ослабленням центральної влади в Тоскані і початком зіткнень між містянами і феодальними сеньйорами. Вже у [[1107]] році флорентійці зруйнували замок [[Монте-Галаці]], що належав одному з найвпливовіших дворянських родів контадо Флоренції. Це стало початком боротьби міста за незалежність проти місцевих феодалів. Матильда в цю боротьбу не втручалася, а після її смерті у [[1115]] році влада у Флоренції перейшла до міської [[комуна
Найвищим представницьким органом ранньої комуни у Флоренції були загальні збори містян, що скликалися чотири рази на рік, зі складу яких обиралася Рада з законодавчими функціями. У Раду входило близько 150 чоловік, що в основному представляли найзаможніших жителів міста. Виконавча влада належала колегії дванадцяти [[консул]]ів, що обиралися на один рік. Кожні два місяці двоє з них ставали керівниками комуни. Правлячим класом республіки було дрібне і середнє урбанізоване [[лицар]]ство ([[вальвасори]]) і верхівка [[купецтво|купецтва]], що утворили особливий соціальний шар воєнізованого міського [[патриціат]]у. У результаті молода республіка набула яскраво вираженого [[олігархія|олігархічного]] характеру. Для внутрішньої структури флорентійського суспільства [[12 століття]] була характерна роздрібленість населення на великі родинно-споріднені групи. Найважливіші міські родини зводили в межах Флоренції особливі башти-фортеці, навколо яких і формувалися так звані «баштові союзи» двох-трьох споріднених родин (консортерії). Всього у Флоренції налічувалося більше 100 консортерій, що вели між собою постійну боротьбу. Інший пласт соціальної організації складали купецькі і ремісничі [[цехи]], що об'єднували представників однієї професії, незалежно від їх родинно-спорідненої або соціальної приналежності, а також перші [[банк]]ірські доми.
| |||