Свен II (ярл Норвегії): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Свен Кнутсон | місце_проживання = | зображення = |... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 24:
| рід = [[Кнютлінги]]
| родичі =
| батько = [[
| матір = Ельфгіфа Нортгемптонська
| нагороди =
Рядок 32:
}}
'''Свен Кнутссон''' (*''Svend Knutsson'', бл. [[1016]] —[[1035]]) — [[ярл]] і фактичний володар [[Норвегія|Норвегії]] у [[1030]]—[[1035]] роках.
== Життєпис ==
Походив з династії [[Кнютлінги|Кнютлінгів]]. Один зі старших синів [[Канут Великий|Канута I]], короля Данії, Англії, Норвегії, та Ельфгіфи Нортгемптонської. Народився близько 1016 року.
У 1030 році після смерті ярла [[Гакон Еріксон|Гакона Еріксона]], король Канут Великий призначив сина Свена ярлом і намісником в Норвегії. Ймовірно він планував за заповітом розділити свої володіння, віддавши Свену Норвегію, Гаральду — Англію, а [[Хардекнуд]]у — Данію.
З огляду на малолітстоа Свена Норвегією керувала його мати Ельфгіфу. Вона зміцнювала центральну владу, намагаючись ввести в Норвегії державну систему за данським зразком. Були підвищені податки, впроваджено нові повинності селян на користь короля, а також посилені покарання за низку кримінальних злочинів проти держави і громадського порядку. Це викликало обурення норвежців. У країні виник і став швидко поширюватися культ Святого Олафа, правління якого тепер згадували з вдячністю, і рух за відновлення давньої норвезької королівської династії Інглінгів проти Кнютлінгів.
У 1033 році стало відомо, що з Ірландії або Шотландії з військом виплив якийсь Трюґві, який називав себе сином [[Святий Олаф|Олафа II Святого]] і ірландської принцеси Гюди. Свену Кнутсону насилу вдалося зібрати військо, з яким він рушив на південь, де розраховував зустріти претендента. При цьому багато ярлів, зокрема Ейнар Черевотрус з роду ладе, і Кальве Арнассон відмовилися виступати на його боці. Вирішальна битва відбулася біля острова Букн (відома як битва при Сокнасунді), де ярл Свен здобув перемогу. Проте після цього його влада обмежувалася лише півднем Норвегії, оскільки багато ярлів повстали про центрального уряду.
У 1035 році, незадовго до смерті Кнуда Великого, з Новгорода повернувся [[Магнус I Норвезький|Магнус Олафсон]]. Знать і бонди відразу визнали того королем. Свен разом з матірю не маючи змоги чинити спротив втекли до Данії., де невдовзі помер.
== Джерела ==
* Jones, Gwyn (2001) A History of the Vikings (Oxford Univ. Press) ISBN 978-0-19-280134-0
* Hollander, Lee (trans.) (2002) Heimskringla: History of the Kings of Norway (University of Texas Press) ISBN 978-0-292-73061-8
[[Категорія:Кнютлінги]]
[[Категорія:Правителі Норвегії]]
[[Категорія:Норвезькі ярли]]
| |||