Відкрити головне меню

Зміни

→‎Вимова: доповнення, джерело
 
== Вимова ==
А архаїчній грецькій літера вимовлялася як [u]. У класичну добу її звучання змінилося до [y] (як французьке ''u'' чи німецьке ''ü''), припускають, що таким її фонетичне значення залишалося принаймні до 1030&nbsp;р. н.&nbsp;е.<ref>F. Lauritzen, Michael the Grammarian's irony about Hypsilon. A step towards reconstructing Byzantine pronunciation. ''Byzantinoslavica'', 67 (2009)</ref>. У новогрецькій мові її звучання може бути різним: після голосних і на початку слова вона читається як [i], у складі дифтонгів&nbsp;— як [f] чи [v]. У давньогрецькій мові існувало розрізнення вимови за ознакою «довгота-короткість», але в сучасній мові ця різниця відсутня.
 
== Історія ==