Пастернак Северин Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|Пастернак}}
'''Пастерна́к Севери́н Іва́нович''' ([[29 вересня]] [[1899]], [[Залужани (Дрогобицький район)|Вацовичі (Залужани)]] — [[14 березня]] [[1994]]) — український геолог і палеонтолог. Брат відомого археолога [[Ярослав Пастернак|Ярослава Пастернака]].
'''Пастерна́к Севери́н Іва́нович''' — український геолог і палеонтолог. Брат відомого археолога [[Ярослав Пастернак|Ярослава Пастернака]]. Народився 29 вересня 1899 рокув с. Вацовичах (Залужани) Дрогобицького повіту на Львівщині в сім'ї греко-католицького священика Івана Пастернака. Навчався в українській гімназії у Львові. Після її закінчення воював і був поранений на австрійсько-італійському фронті. У 1919 р. добровольцем вступив до лав Української Галицької Армії (УГА), з якою пройшов увесь її тернистий шлях. Перебуваючи в УГА, працював у «Пресовій квартирі», де брав участь у випуску бойової газети «Козацький голос». Після поразки УГА і падіння ЗУНРу у чині підхорунжого перейшов на територію Чехословаччини і був інтернований. Тут брав участь у виданні журналу колишніх вояків УГА «Український скиталець». У 1927 р. закінчив Вищу гірничу школу у Пшибрамі, отримав диплом гірничого інженера і повернувся до Львова. Працював викладачем у ремісничому училищі, одночасно вивчав геологію і корисні копалини Галичини та розбирав геологічні матеріали, які накопичилися у Природничому музеї наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. Уже в ті роки виявив схильність до наукової роботи, про що свідчать перші наукові праці 1929—1930 рр. По приєднанні Галичини до радянської України виконував обов'язки доцента геологічного факультету Львівського університету, працював науковим співробітником Львівського Природознавчого музею АН УРСР. Після звільнення Львова від німецької окупації Северин Іванович працює старшим науковим співробітником ни, зокрема нафтові родовища Галичини. У 1947 р. захищає кандидатську, а у 1962 р. – докторську дисертацію. З 1963 р. і до виходу на пенсію працює на посаді старшого наукового співробітника Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР. Наукова спадщина С. І. Пастернака багата і різноманітна. Загальний список друкованих праць вченого, включаючи монографії, рецензії, газетні та статті у популярних виданнях, бібліографію, хроніку налічує до 200 назв. Будучи стратиграфом і палеонтологом, вивчав і мінеральну сировину Західної України, зокрема нерудні корисні копалини. Не був байдужим і до молодших відкладів – міоценових пісковиків Львова та його околиць, з яких відібрав вражаючі (майже музейні) зразки бурштину. Виявив і дослідив низку родовищ високоякісних пісків та вапняків, які за його рекомендаціями почали використовувати заводи будівельних матеріалів та склозаводи Львівщини. Завдяки планомірному, ретельному і всебічному вивченню геології заходу України та монографічному опису окремих груп фауни Северин Іванович здобув заслужену славу як в Україні, так і за її межами. Багато часу й енергії він приділив вихованню висококваліфікованих спеціалістів, був членом вчених рад наукових установ Львова, членом оргкомітетів, конференцій, симпозіумів, семінарів, нарад тощо. С. І. Пастернак усе своє життя присвятив науці, плідно й активно займався нею. Останню з його статей опубліковано 1993 року у «Палеонтологічному збірнику», членом редколегії якого вчений був з часу заснування видання. Своєю любов'ю до науки, титанічною працею Северин Іванович навічно увійшов у геологічну науку. Пам'ять про нього як відомого вченого, людину великої щирої душі, прекрасного педагога й вихователя збережеться в серцях тих, хто його знав.
 
== Біографія ==
'''Пастерна́к Севери́н Іва́нович''' — український геолог і палеонтолог. Брат відомого археолога [[Ярослав Пастернак|Ярослава Пастернака]]. Народився 29 вересня 1899 рокувроку в с. Вацовичах (Залужани) Дрогобицького повіту на Львівщині в сім'ї греко-католицького священика Івана Пастернака. Навчався в українській гімназії у Львові. Після її закінчення воював і був поранений на австрійсько-італійському фронті. У 1919 р. добровольцем вступив до лав Української Галицької Армії (УГА), з якою пройшов увесь її тернистий шлях. Перебуваючи в УГА, працював у «Пресовій квартирі», де брав участь у випуску бойової газети «Козацький голос». Після поразки УГА і падіння ЗУНРу у чині підхорунжого перейшов на територію Чехословаччини і був інтернований. Тут брав участь у виданні журналу колишніх вояків УГА «Український скиталець». У 1927 р. закінчив Вищу гірничу школу у Пшибрамі, отримав диплом гірничого інженера і повернувся до Львова. Працював викладачем у ремісничому училищі, одночасно вивчав геологію і корисні копалини Галичини та розбирав геологічні матеріали, які накопичилися у Природничому музеї наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. Уже в ті роки виявив схильність до наукової роботи, про що свідчать перші наукові праці 1929—1930 рр. По приєднанні Галичини до радянської України виконував обов'язки доцента геологічного факультету Львівського університету, працював науковим співробітником Львівського Природознавчого музею АН УРСР. Після звільнення Львова від німецької окупації Северин Іванович працює старшим науковим співробітником ни, зокрема нафтові родовища Галичини. У 1947 р. захищає кандидатську, а у 1962 р. – докторську дисертацію. З 1963 р. і до виходу на пенсію працює на посаді старшого наукового співробітника Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР. Наукова спадщина С. І. Пастернака багата і різноманітна. Загальний список друкованих праць вченого, включаючи монографії, рецензії, газетні та статті у популярних виданнях, бібліографію, хроніку налічує до 200 назв. Будучи стратиграфом і палеонтологом, вивчав і мінеральну сировину Західної України, зокрема нерудні корисні копалини. Не був байдужим і до молодших відкладів – міоценових пісковиків Львова та його околиць, з яких відібрав вражаючі (майже музейні) зразки бурштину. Виявив і дослідив низку родовищ високоякісних пісків та вапняків, які за його рекомендаціями почали використовувати заводи будівельних матеріалів та склозаводи Львівщини. Завдяки планомірному, ретельному і всебічному вивченню геології заходу України та монографічному опису окремих груп фауни Северин Іванович здобув заслужену славу як в Україні, так і за її межами. Багато часу й енергії він приділив вихованню висококваліфікованих спеціалістів, був членом вчених рад наукових установ Львова, членом оргкомітетів, конференцій, симпозіумів, семінарів, нарад тощо. С. І. Пастернак усе своє життя присвятив науці, плідно й активно займався нею. Останню з його статей опубліковано 1993 року у «Палеонтологічному збірнику», членом редколегії якого вчений був з часу заснування видання. Своєю любов'ю до науки, титанічною працею Северин Іванович навічно увійшов у геологічну науку. Пам'ять про нього як відомого вченого, людину великої щирої душі, прекрасного педагога й вихователя збережеться в серцях тих, хто його знав.
 
Доктор геол.-мін. наук, викладач на кафедрі історичної геології і палеонтології геологічного факультету університету Франка. Помер 14 березня 1994 року. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле №&nbsp;53.<ref>{{книга |автор = Криса&nbsp;Л., Фіголь&nbsp;Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 302|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref>