Лащенко Ростислав Митрофанович: відмінності між версіями

Народився в м. Єлизаветград (нині м. [[Кропивницький]]) у сім'ї інспектора духовного училища, засновника місцевої української громади Митрофана Лащенка (1832–1903). Брат поета, освітянського і громадського діяча В'ячеслава Лащенка (1875–1953), батько письменниці [[Лащенко Галина Ростиславівна|Галини Лащенко]] (1911–99). Закінчив 1896 Єлизаветградську гімназію і 1905 – [[Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира|юридичний факультет Київського університету]] (з дипломом 2-го ст.). У студентські роки був частим гостем київського будинку родини [[Косачі]]в, захоплювався ідеями [[Драгоманов Михайло Петрович|М.Драгоманова]]. Від 17 березня 1906 – молодший кандидат на посади по судовому відомству при Київському окружному суді. Стажувався в різних структурних підрозділах цього суду, а також при судовому слідчому 6-ї дільниці м. Київ. 1 липня 1907 за власним бажанням звільнився зі служби. У цьому ж році опублікував оповідь "Лейба Шмерль". 12 грудня 1907 знову був зарахований молодшим кандидатом на посади по судовому відомству при [[Київська судова палата|Київській судовій палаті]] і в січні 1908 направлений до судового слідчого 6-ї дільниці м. Київ. Від 29 лютого 1908 – старший кандидат на посади по судовому відомству. 8 березня цього ж року переведений у розпорядження Чернігівського окружного суду, 10 червня – до кримінального департаменту [[ПрисяжнийКиївська судова повіренийпалата|Київської судової палати]], 7 серпня – у розпорядження голови Васильківського з'їзду мирових суддів. Від 27 серпня 1908 до 15 лютого 1909 виконував обов'язки мирового судді 6-ї дільниці Васильківського округу (див. [[Мировий суд]]). Надалі числився за Єлизаветградським окружним судом (з вересня 1909), [[Київська судова палата|Київ. суд. палатою]] (з жовтня 1909) та деякими ін. суд. установами. Після завершення кандидатського строку 18 грудня 1909 імператорським наказом по цивільному відомству був призначений міським суддею 1-ї дільниці м. Маріуполь, а згодом новим наказом від 22 квітня 1913 – дільничним мировим суддею Віленського міськ. суду. 28 грудня 1915 ордером міністра юстиції направлений до Київ. міськ. з'їзду мирових суддів на правах мирового судді.