Сонячна панель: відмінності між версіями

'''Сонячна панель''' - — тип збірних панелей для поглинання енергії сонячних променів та її перетворення у електричну чи [[Сонячний колектор|теплову]].

[[Фотовольтаїка|Фотовольтичний]] модуль  — загорнута і електрично з'єднана збірка [[Фотоелектрична комірка|фотоелектричних комірок]] (типово 6х10), які об'єднані у фотовольтичну систему для генерації та накопичення [[Електрична енергія|електроенергії]]. Вихідна потужність кожного модуля за стандартних умов використання знаходиться в межах від 100 до 365 ват.

Зазвичай до складу фотовольтичної системи входять панель або група панелей, [[сонячний перетворювач]] , а також деколи [[Електричний акумулятор|акумулятор]] і [[сонячний трекер]].

== Переваги та вади ==

[[Коефіцієнт корисної дії|ККД]] сонячних батарей, складених з кремнієвих фотодіодів і випускаються для широкого вжитку, зазвичай досягає 8&nbsp;%, не більше.<ref name="Москатов"></ref>

У спеціалізованих сонячних батарей, фотодіоди яких виконані з [[Арсенід галію|арсеніду галію]], ККД досягає 20&nbsp;%.<ref name="Москатов"></ref> Сонячні батареї з фотодіодів на основі [[сульфат кадмію|сульфату кадмію]], що випускаються у вигляді тонких гнучких плівок, призначені для електроживлення апаратури космічних станцій і супутників.

При збільшенні температури навколишнього середовища вихідна напруга сонячної батареї падає за лінійним законом.<ref name="Москатов">Москатов Е. &nbsp;А. &nbsp;Источники питания. &nbsp;— Киев.: "«МК-Пресс"», СПб.: "«КОРОНА-ВЕК"», 2011.—208 с, ил. ISBN 978-5-7931-0846-1 ("«КОРОНА-ВЕК"») ISBN 978-966-8806-71-1 ("«МК-Пресс"»)</ref>

== Ціни ==

Квадратний метр [[Фотоелектрична комірка|фотоперетворювачів]] на кристалічному кремнію коштує 400 євро, на аморфному &nbsp;— 80.<ref name="Мачулін"></ref> Генерована ними енергія з урахуванням інсталяції потужностей коштує станом на 2011 рік 2-3 євро за кіловат.<ref name="Мачулін"></ref>

== Виробники ==

== Застосування ==

В [[Данія|Данії]] за рахунок сонячної енергії, яка, в основному, використовується для вироблення тепла в приватному секторі, покривається від 1/3 до 3/4 потреби в кожному житловому будинку, а ціна на електроенергію регулюється Міністерством енергетики, і, станом на 2005 рік, становила за курсом до російського рубля 11руб./кВт-г.<ref name="Лысых">Промышленное производство молока и свинины в Дании / В.&nbsp;П.&nbsp;Коваленко, И.&nbsp;Г.&nbsp;Лысых / Краснодар, «Советская Кубань», 2005, 354с. (Учебники и учебн. пособия для студентов высш. учебн. заведений)</ref> У [[Німеччина|Німеччині]] до 70&nbsp;% витрат на «соляризацію» будинків компенсує держава.<ref name="{{ISSN|1990-9187}}"></ref> Крім того, державою купується електрика у власників «сонячних дахів» за цінами, що значно перевищують ринкові: коли вдень будинок виробляє енергії багато, а споживає мало, її надлишки йдуть в міську мережу і господар отримує 80 центів за кожен зданий кВт год, вночі ж він сам купує електрику в тій же самій мережі, але вже по 20 центів за кВт год.<ref name="{{ISSN|1990-9187}}"></ref> У країні обладнують сонячними елементами по 0,5 &nbsp;млн. квадратних метрів дахів в рік.<ref name="{{ISSN|1990-9187}}">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2007/BSEC_2007/Pages%20from%202tom/0495.pdf Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ.- Сборник научных трудов. –&nbsp;— Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007. –&nbsp;— 766 с.] {{ISSN|1990-9187}}</ref>

== Цікаві факти ==

Панелі сонячних батарей було встановлено на третьому радянському супутнику, виведеному на орбіту 15 травня 1958 року.<ref name="Мачулін">Мачулін В., Литовченко В., Стріха М. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2011_5/a2.pdf Сонячна енергетика: порядок денний для світу й України] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/ Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал]. &nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2011_5/index.htm 2011, №5№&nbsp;5]</ref>