[[Зображення:Литвиненко-Вольгемут.JPG|right|250px|thumb|Надгробок Марії Литвиненко-Вольгемут на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в [[Київ|Києві]]]]
'''Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна''' (по чоловікові – Вольгемут) (за уточненими даними 1 (13) [[лютий|лютого]] 1892, [[Київ]], — 3 [[квітень|квітня]] 1966, там само) — [[співак|співачка]] ([[лірико-драматичне сопрано]]), [[педагог]], [[Народний артист СРСР|нар.народна арт.артистка СРСР]] (1936).
==Біографія==
уУ 1912 р. закінчила [[Київська консерваторія|Київське муз.музичне уч-щеучилище]] поза класукласом [[спів]]у; дебютувала в укр.українській [[трупа|трупі]] [[Микола Карпович Садовський|М.К.Садовського]]. Виступала в оперних театрах [[Санкт-Петербург|Петрограда]] (1914-161916), [[Вінниця|Вінниці]] (1919-221922), [[Харків|Харкова]] (1923-351935) і [[Київ|Києва]] (1935-531953). Мала сильний чистий [[співочий голос|голос]], високорозвинену [[спів|вокальну техніку]]. Її [[репертуар]] містив понад 70 оперних партій. Створила яскраві зразки, позначені нац.національним [[колорит]]ом: [[Оксана]], [[Одарка]] ([[«Запорожець за Дунаєм»]] [[Гулак-Артемовський Семен Степанович|Гулака-Артемовського]]), Панночка, Наталка, Настя («Утоплена», [[«Наталка Полтавка»]], [[«Тарас Бульба»]] [[Лисенко Микола Віталійович|Лисенка]]), [[Українська народна пісня|українські народні пісні]]. Виконувала партії класич.класичного репертуару. З 1944 р. - [[професор]] [[Київська консерваторія|Київської консерваторії]]. Відзначена [[Державна премія СРСР|Держ.Державною пр.премією СРСР]] (1946), орденами.
