Житецький Павло Гнатович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 28:
'''Павло́ Гна́тович Жите́цький''' (* {{ДН|4|1|1837|23|12|1836}}, [[Кременчук]] — † {{ДС|18|3|1911|5}}, [[Київ]]) — український [[мовознавець]], [[лексикограф]], [[педагог]] і громадський діяч. Доктор російської словесності (1908). Член-кореспондент Петербурзької АН (1898), дійсний член [[Історичне товариство імені Нестора-Літописця|Історичного товариства Нестора-літописця]] (1879), [[НТШ|Наукового товариства імені Шевченка]] (1903).
 
Досліджував історичну [[фонетика|фонетику]] [[українська мова|української мови]], зокрема таку її пам'ятку, як [[Пересопницьке Євангеліє]] 1556–15611556—1561 pp. (з Пересопницького монастиря на [[Волинь|Волині]]). Приятелював із [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайлом Драгомановим]].
 
== Життєпис ==
Павло Гнатович Житецький народився 23 грудня 1836 (4 січня 1837), у місті [[Кременчук]], тепер [[Полтавська область]] в родині священика. Був відомим українським [[філолог]]ом, [[педагог]]ом і громадським діячем, доктором російської словесності з [[1908]], [[Член-кореспондент|членом-кореспондентом]] Петербурзької Академії Наук з [[1898]], членом [[НТШ]] (Наукове товариство ім. Т. Шевченка) у [[Львів|Львові]] з [[1903]].
 
Освіту розпочав у [[Полтавська духовна семінарія|Полтавській семінарії]], згодом навчався в [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київській духовній академії]] ([[1857]]–[[1860]] ), [[1860]]–[[1864]] — на історико-філологогічному факультеті [[Київський університет|Київського університету]].
[[Файл:Z H Zhytetsky Pavlo.jpg|міні|ліворуч|170пкс|Павло Житецький]]
Упродовж 1864—[[1868]] років працював учителем [[російська мова|російської мови]] у [[Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія|Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії]] (серед учнів — майбутній письменник [[Мачтет Григорій Олександрович|Григорій Мачтет]]), з 1868 — в кількох гімназіях Києва; в [[1874]]-[[1893|93]] — у [[Колегія Павла Ґалаґана|Колегії Павла Ґалаґана]].
Рядок 45:
Автор шкільних підручників: «Теорія твору з хрестоматією» (1895), «Теорія поезії», «Нариси з історії поезії» (обидва́— 1898), які не раз перевидавалися.
 
Брав активну участь у виробленні норм українського правопису. Розроблена Павлом Житецьким правописна система частково була використана в україномовній частині «Записок Юго-Западного отдела Русского географического общества» (1873–18761873—1876), а також мала вплив на правопис «Словаря української мови» під редакцією [[Грінченко Борис Дмитрович|Бориса Грінченка]] ([[1907]]–[[1909]]). Допомагав в упорядкуванні й підготовці цього словника до друку.
 
Житецький був активним учасником українського політичного руху, членом київської [[Стара громада|«Громади»]], співробітником [[Киевская Старина|«Кіевской Старини»]]. У дискусії щодо «теорії» [[Погодін Михайло Петрович|Михайла Погодіна]] про нібито російськість княжого Києва відстоював думку, що [[Київська Русь]] — це держава українського народу, що традиції культури й побуту тут не переривалися у всі часи, а риси української мови наявні ще у письмових джерелах 12-13 ст.
 
Останні роки свого життя мешкав у Києві за адресою [[Андріївський узвіз]], 34 (190?-1911  рр.).
 
Помер у Києві 1911 року.
Рядок 60:
* Нарис звукової історії малоруського наріччя (1876)
* Опис Пересопницького рукопису XVI ст. (1876) (Описание Пересопницкой рукописи 16 в. (1876)
* [https://archive.org/details/ocherkliteratur00zhituoft Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII  ст.] (1889)
* Очерк звуковой истории малорусского наречия в 17 и 18 вв. (1889)
* Литературная деятельность [[Іван Вишенський|И. Вишенского]] (1890)
Рядок 76:
 
== Джерела та література ==
* [https://youtu.be/Re5Lh7f-qg8 ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ | Програма "«Велич особистості"» | 2016 (ВІДЕО)]
* ''Е. М. Піскова''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zhytecky_P Житецький Павло Гнатович] // {{ЕІУ|3|152}}
* ''[[Масенко Лариса Терентіївна|Л. Т. Масенко]]''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19229 Житецький Павло Гнатович] // {{ЕСУ}}
* {{МСІУ}}
* ''Їжакевич Г. П.'', ''Плачинда В. П.'' Житецький Павло Гнатович // {{УЛЕ/2}} — С. 202–203.
* ''Д. Шленский, А. Браславец.'' Музей Одной Улицы: Путеводитель.  — Львов; Киев: Центр Европы, 2002.
* ''Д. Шльонський, О. Браславець.'' Андріївський узвіз, його історія та путівник по Музею однієї вулиці.  — Львів; Київ: Центр Європи, 2008, 2009.
* Авторська програма Ірини Фаріон "«Велич особистості"», студія про Павла Житецького [https://youtu.be/Re5Lh7f-qg8 (Відео)]
 
== Див. також ==
* [[Житецький Гнат Павлович]], син
 
{{ВП-портали|Біографії|Українська мова|Полтавщина}}
{{Українська мова}}
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Україна}}}}
 
[[Категорія:Хлопомани]]
[[Категорія:Українські педагоги]]