Комуністичний інтернаціонал: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
{{Otheruses|Комінтерн (значення)}}
{{Комунізм}}{{Марксизм-ленінізм}}
'''Комуністи́чний інтернаціона́л''' (скорочено '''Комінте́рн'''), або ж '''тре́тійТре́тій інтернаціона́л''' — міжнародна організація [[Комуністична партія|комуністичних партій]], яка керувалась Кремлем і знаходилась під повним контролем Іноземного Відділу [[НКВС]] (розвідка, спец-операції). Заснована 1919 року в [[Москва|Москві]] за ініціативи [[Володимир Ленін|Володимира Ульянова]], який оголосив «мертвим» [[Другий інтернаціонал]] після початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 1914 року. 1943 року [[Сталін]] розпустив Комінтерн на вимогу союзників СРСР — [[США]] та [[Велика Британія|Великої Британії]].
Відповідно до § 1 Статуту Комінтерну {{text| Комуністичний інтернаціонал - Міжнародне товариство робітників - являє собою об'єднання комуністичних партій окремих країн, єдину світову комуністичну партію. Являючись вождем і організатором світового революційного руху пролетаріату, носієм принципів і цілей комунізму, Комуністичний інтернаціонал бореться за завоювання більшості робітничого класу і широких верств незаможного селянства, за встановлення світової диктатури пролетаріату, за створення Всесвітнього союзу соціалістичних радянських республік, за повне знищення класів і здійснення соціалізму, - цієї першої ступені комуністичного суспільства <ref>Устав Коммунистического интернационала. Принят VI конгрессом КИ 29 августа 1928 г. в Москве.— В кн.: VI Конгресс Коминтерна. Стенографический отчет. Выпуск шестой: Тезисы, резолюции, постановления, воззвания.— Москва—Ленинград: Государственное издательство, 1929.— С. 162.</ref>.
{{oq|ru|§ 1. Коммунистический интернационал — Международное товарищество рабочих — представляет собой объединение коммунистических партий отдельных стран, единую мировую коммунистическую партию. Являясь вождем и организатором мирового революционного движения пролетариата, носителем принципов и целей коммунизма, Коммунистический интернационал борется за завоевание большинства рабочего класса и широких слоев неимущего крестьянства, за установление мировой диктатуры пролетариата, за создание Всемирного союза социалистических советских республик, за полное уничтожение классов и осу-ществление социализма, — этой первой ступени коммунистического общества.}}
}}
{{text|Кінцевою метою, до якої прагне Комуністичний Інтернаціонал, є заміна світового капіталістичного господарства світовою системою комунізму <ref>Программа Коммунистического Интернационала. Принята на 46 заседании VI Конгресса Коминтерна 1 сентября 1928 г.— В кн.: VI Конгресс Коминтерна. Стенографический отчет. Выпуск шестой: Тезисы, резолюции, постановления, воззвания.— Москва—Ленинград: Государственное издательство, 1929.— С. 21.</ref>.
{{oq|ru|Конечной целью, к которой стремится Коммунистический Интернационал, является замена мирового капиталистического хозяйства мировой системой коммунизма. }}
}}
 
Заснований 1919&nbsp;року в [[Москва|Москві]] за ініціативи [[Володимир Ленін|Володимира Ульянова]], який оголосив «мертвим» [[Другий інтернаціонал]] після початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 1914&nbsp;року. 1943&nbsp;року [[Сталін]] розпустив Комінтерн на вимогу керівництва союзників СРСР у Другій світовій війні&nbsp;— [[США]] та [[Велика Британія|Великої Британії]].
Комінтерн був однією з найважливіших політичних організацій першої половини [[20 століття|XX&nbsp;століття]]. Основною офіційно зазначеною метою його створення була [[Світова революція|«світова пролетарська революція»]], яка, країна за країною, мала охопити увесь Світ. До кінця [[1920-ті|1920-х]] років ця ціль себе зжила, втратила актуальність, і тому стала суперечити доктрині [[сталінізм]]у&nbsp;— побудови «соціалізму в окремій країні». Організація Комінтерну перетворилася на радянський інструмент підривної діяльності ([[Шпигунство|шпигунства]] та [[Диверсія|диверсій]]) у країнах Заходу на користь [[СРСР]]. Формальним керівним органом комінтерну був світовий конгрес. Окремі учасники формували лише секретаріат та президію Виконавчого комітету комуністичного інтернаціоналу (ВККІ). Реально та безпосередньо роботу Комінтерну координували [[ОГПУ]] та Іноземний відділ [[НКВС]] (''рос''. ИНО НКВД), вони ж здійснювали і «ротацію» кадрів — арешти та розстріли іноземних громадян.
 
Комінтерн був однією з найважливіших політичних організацій першої половини [[20 століття|XX&nbsp;століття]]. Основною офіційно зазначеною метою його створення була [[Світова революція|«світова пролетарська революція»]], яка, країна за країною, мала охопити увесь Світ. До кінця [[1920-ті|1920-х]] років ця ціль себе зжила, втратила актуальність, і тому стала суперечити доктрині [[сталінізм]]у&nbsp;— побудови «соціалізму в окремій країні». Організація Комінтерну перетворилася на радянський інструмент підривної діяльності ([[Шпигунство|шпигунства]] та [[Диверсія|диверсій]]) у країнах Заходу на користь [[СРСР]]. Формальним керівним органом комінтерну був світовий конгрес. Окремі учасники формували лише секретаріат та президію Виконавчого комітету комуністичного інтернаціоналу (ВККІ). Реально та безпосередньо роботу Комінтерну координувалиочолювало Політбюро ЦК ВКП(б) та, за його розпорядженнями,— діяли [[ОГПУ]] та Іноземний відділ [[НКВС]] (''рос''. {{lang-ru|ИНО НКВД}}),. вониВони ж здійснювали і «ротацію» кадрів — арешти та розстрілизнищення іноземних громадян.
 
Починаючи від середини [[1920-ті|1920-х]] років, Комінтерн використовувався керівництвом [[СРСР]]—[[ВКП(б)]] для так званої «більшовизації» комуністичних партій та був інструментом впливу на комуністичні партії та організації в інших країнах. Після захоплення групою Сталіна абсолютної влади у [[ВКП(б)]] і [[СРСР]] наприкінці [[1927]] року, у відносинах із зарубіжними компартіями домінантою став пріоритет інтересів Радянського Союзу і підпорядкування цьому діяльності всіх компартій. Захопивши повноту влади, Сталін проголосив «''наявність» зобов'язань пролетарів «всіх країн» перед «диктатурою пролетаріату в СРСР''»<ref>[http://evreimir.com/25322/ В.Снитковский. Блеск и нищета советской разведки]</ref>.