Психотронна зброя: відмінності між версіями

Незабаром в Прагу були відряджені: від [[АН СРСР|[Академії Наук]]&nbsp;— професор {{не перекладено|треба=Китайгородський Олександр Ісаакович|текст=О. І. Китайгородський|мова=ru|є=Китайгородский, Александр Исаакович}} , від [[КДБ]] СРСР&nbsp;— фахівець з приладобудування к.т.н. Ю.&nbsp;К.&nbsp;Азаров (який раніше працював керівником лабораторії в Інституті біофізики АН СРСР)<ref name="В захист" /><ref name="наука" />.

* наближення до герметичної металевої коробки людиналюдини, викликало нагрівання однієї зі стінок на 0,3–0,4 градуса, через що утворювалися конвекційні потоки, які призводили в рух металеву голку;

* наявність в місці експерименту геомагнітної аномалії з великою вертикальною складовою дозволяло при різкому струшуванні ій перевертанні «біомагніта» поміняти місцями його північний і південний полюси;

* тертя дерев'яної палички по грубо обробленому металевому предмету викликало налипання на нього дрібної металевої тирси, післячогопісля чого паличка починала реагувати на наближення потужного магніту.

Особливий інтерес викликав так званий «генератор смерті». Це була призма, на одній стороні якої знаходився гострий конус, а з іншої&nbsp;— куля. В ході експерименту Павліта постійно наближав цей «генератор» до тулуба мухи ій відводив його назад. Приблизно через 10 хвилин таких маніпуляцій муха вмирала. Зважаючи на те, що цей генератор був аналогом розрядника електростатичногоелектростатичної машини, яка була практично в кожній школі в кабінеті фізики, Китайгородский став діяти відповідно: шаркаючи ногами по синтетичному килиму він вбивав муху за допомогою генератора у термін від 20 до 2 секунд<ref name="В захист" />.

Хоча результати розслідування Китайгородського ій Азарова і були спрямовані в МВС ЧССР, а пізніше опубліковані в журналах "Весмір " (ЧССР) і "[[Наука и жизнь]]" (СРСР), проте широкому загалу вони залишилися невідомі<ref name="В захист" />.

Самі ж генератори не були забуті, ними зацікавилися на заході. У 1975 році [[Розвідувальне управління Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки|РУМО США]] створило меморандум «Радянські і чехословацькі дослідження в області парапсихології», в якому описувало генератори Павліти. У меморандумі про психотронну зброю писали як про реально існуючуреальну, і при належному доопрацюванні в майбутньому здатну вбивати людей. Посилання на матеріали з крітічнимі відгуками радянських вчених з приводу «біогенератор» Павліти були відсутні<ref name="В захист" />.

Надалі в американській пресі робилися публікації, в яких стверджувалося, що в СРСР психотронна зброюзброя вже існуєє ій до 1982 року ця точка зору в США стала загальновизнаною. З точки зору Ю.&nbsp;І.&nbsp;Холодного ці публікації мали замовний характер і були спрямовані на формування негативного образу СРСР і ЧССР, на отримання асигнувань від Міністерства Оборони США на розробку психотронної зброї; на провокування керівництва СРСР на проведення заздалегідь безперспективних дослідницьких робіт в області психотроники<ref name="В захист" />.

Через наплив звернень в [[ФСБ|ФСК]] заступник директора цього відомства А.&nbsp;П.&nbsp;Биков виступив із заявою про те, що в Росії «психотронної зброї не існує, і навряд чи вона з'явиться ув осяжному майбутньому». У 1994 році при ФСК Росії під керівництвом Ю.&nbsp;І.&nbsp;Холодного була створена Робоча група з питань парапсихології ій уфології. Надалі А.&nbsp;П.&nbsp;Биков заявив, що «жодне з відомих нам досліджень не дало ні наукових, ні прикладних результатів», а психотронное зброю&nbsp;— «лише частина складної соціально-психологічної проблеми, пов'язаної з бурхливим зростанням інтересу широких верств населення до парапсихології, окультизму і містицизму»<ref name="В захист" /><ref name="наука" />.

У той же час (на початку 1990-х) в Росії була створена в/ч 10003 (в 1997 році перетворена на управління Генштабу ЗС РФ), яка займалася в тому числі ій розробкою психотронної зброї. Дослідникам виділялися значні кошти, однак будь-яких результатів отримано не було. Згодом прихильники психотроники визнавали, що «90% розробок не давали значних результатів і найчастіше були наслідком помилок, наукової некомпетентності або просто обману». У 2003 році це управління Генштабу (в/ч 10003) було ліквідовано<ref name="В захист" />.