Вікіпедія

Гравюра: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
оформлення, уточнення, джерела
Рядок 2:
[[Файл:Kononch15.jpg|thumb|[[Конончук Сергій Пилипович|Сергій Конончук]]. «Т. Г. Шевченко». 1929. [[Ліноґравюра|Ліногравюра]]]]
 
'''''Гравю́ра''''' ({{lang-fr|gravure}}) або '''''рити́на''''' — вид [[Графіка|графічного]] [[Мистецтво|мистецтва]], створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відбиток з друкарської форми вважається авторським твором.
 
== Походження терміна ==
Французьке ''gravure'' утворене від дієслова ''graver'' («вирізати», «створювати рельєф»), яке походить від [[Франкська мова|франкського]] ''*graban''<ref>{{Cite weblang-nl|url = https://en.wiktionary.org/wiki/graver|title = graver|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = graven}}</ref>. Будучи похідним від [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейського]] ''*gʰrobʰ-graban'' («копати», «різати»,спорідненого з «шкрябати»)<ref>{{Cite web|url = https://en.wiktionary.org/wiki/Appendix:Protolang-Germanic/grabanąx-slav|title*grebti}}, = Appendix:Proto{{lang-Germanic/grabanąuk|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = гребти}}<ref>{{ЕСУМ1}}</ref>, франкське слово є спорідненим з українським «гребти».
 
Слово ''ритина'' пов'язане з {{lang-x-slav|*ryti}} («рити», «копати», «різьбити»). Засвідчене {{lang-orv|рытия}}&nbsp;— зі здогадним значенням «ліпна робота»<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>.
Українське слово «ритина» утворене від дієслова «рити».
 
== Виникнення гравюри ==
[[FileФайл:NBUV Vernadskogo 2015 77.JPG|thumb|Мідна гравірувальна дошка та її відбиток]]
Гравюра як різновид мистецтва виникла досить пізно порівняно з іншими різновидами мистецтв. Для друку спочатку використовували різні матеріали: тканину, дерево, шкіру, картон. Але всі вони обмежували тираж. З кінця 14 ст. в країнах Західної Європи поширилося використання паперових млинів. Гравюра одразу отримала дешевий та простий матеріал, надзвичайно легкий для друку та розповсюдження. Папір став класичним матеріалом майже всіх різновидів ґравюри. З'явилися художники суто ритинники та їх колекціонери.
Завдяки їм для людства збережені роботи граверів 14-15 ст., найдавніші серед гравюр Європи. Надзвичайно повною є збірка гравюр країн Європи в музеї Альбертіна у Відні (понад 1 000 000 аркушів та 65 000 малюнків), відділи Художньо-історичного музею. Власні збірки гравюр мають музеї [[Лувр]], [[Метрополітен-музей]], [[Ермітаж]], музей мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків у Києві та інші.
Рядок 51:
 
== Джерела та література ==
* Українська гравюра бароко / Д. &nbsp;В. &nbsp;Степовик. –&nbsp;— К. : ТОВ "Вид-во "«КЛІО"», 2012. –&nbsp;— 496 с. : іл. –&nbsp;— Бібліогр.: 475-491475—491. –&nbsp;— ISBN 978-617-7023-00-4
* ''Д. Антонович.'' [http://litopys.org.ua/cultur/cult20.htm Українська гравюра] // Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С. &nbsp;В. &nbsp;Ульяновська; Вст. ст. І. &nbsp;М. &nbsp;Дзюби; Перед. слово М. Антоновича; Додатки С. &nbsp;В. &nbsp;Ульяновської, В. &nbsp;І. &nbsp;Ульяновського. &nbsp;— К.: Либідь, 1993. &nbsp;— 592 с.; іл. («Пам’яткиПам'ятки історичної думки України»). &nbsp;— ISBN 5-325-00075-6
* ''Александрович В. С.'' Графіка. В кн.: Історія української культури, т. 3. К., 2003.
* ''Степовик Д.'' Гравюра. В кн.: Історія українського мистецтва, т. 3. К., 2011.
* ''Крип’якевичКрип'якевич І.'' Причинки до словника українських граверів // Бібліол. вісті. 1926. № &nbsp;4.
* ''Січинський В.'' Історія українського граверства XV–XVIII XV—XVIII&nbsp;ст. Львів, 1937.
* ''Запаско Я.'' Мистецтво книги на Україні в XV–XVIII XV—XVIII&nbsp;ст. Львів, 1971.
* ''Логвин Г. Н.'' Гравюра українських стародруків. К., 1990
* ''Sičynśkyj V''. Současná ukrajinská graflka. Uměni slovanů. Брно 1925.
* ''Попов П''. Матеріяли до словника укр. ґраверів. К. 1926 (додаток І. К. 1927).
* ''Січинський В''. L’artL'art de la gravure et du livre en Ukraine. Le Musée du livre, VII. Брюссель 1927.
* ''Antonowytsch D.'' Die ukrainische Graphik. Katalog der Ausstellung ukrainischen Graphik. Берлін 1933.
* ''Січинський В.'' Розвідки про укр. графіку і ґраверство. Gutenberg-Jahrbuch. Майнц 1929 &nbsp;— 43.
* ''Січинський В''. Укр. дереворит. Арка, III — IVIII—IV. Мюнхен 1948.
* ''Шпак О''. Українська народна гравюра ХVIII–ХІХ століть. Львів, 2006.
* Шедеври в колекціях університетської бібліотеки: західноєвропейська гравюра XV-XIXXV—XIX століть = Masterpieces in the University Library collections: western european prints of the XV-XIXXV—XIX centuries : каталог-альбом / упоряд. : О. &nbsp;В. &nbsp;Полевщикова [та ін.] ; пер. англ. : О. &nbsp;В. &nbsp;Полевщикова, О. &nbsp;Л. &nbsp;Ляшенко ; відп. ред. М. &nbsp;О. &nbsp;Подрезова ; Одес. нац. ун-т ім. І. &nbsp;І. &nbsp;Мечникова, Наук. б-ка. –&nbsp;— Одеса : Астропринт, 2015. –&nbsp;— 146 с. : грав. –&nbsp;— (Музеї Одеського національного університету ім. І. &nbsp;І. &nbsp;Мечникова ; вип. : Музей книги).
* ''Парыгин А.&nbsp;Б.''&nbsp;Искусство шелкографии. ХХ век (история, феноменология. техники, имена). СПб, 2010, 304 стр. ил. (рос).
* ''Звонцов В., Шистко В.'' Офорт. Техника. История. СПб: Аврора, 2004. (рос).
Рядок 76:
== Посилання ==
{{Портал|Графіка}}
* ''В. Січинський''. [http://litopys.org.ua/encycl/eui078.htm Графіка &nbsp;— ґраверство] // [[Енциклопедія українознавства]]. Загальна частина (ЕУ-I). &nbsp;— Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. &nbsp;— Т. 3. &nbsp;— С. 833-839833—839.
* ''Я. &nbsp;П. &nbsp;Запаско''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26799 Гравюра] // [[ЕСУ]]
* ''Д. &nbsp;В. &nbsp;Степовик''. [http://leksika.com.ua/17471011/ure/gravyura Гравюра] // [[УРЕ]]
* [http://gravures.ru/ Велика колекція ритин]
* [http://retrograver.com/gravlat/ Гравюри з видами Києва]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гравюра