Вікіпедія

Скала-Подільська: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 19:
| mapy =60
| засноване =відома з [[14 століття]]
| населення = {{збільшення}} {{Formatnum:4 2934293}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| площа =15200015.2
| статус =[[1956]]
| магдебурзьке право = <nowiki>[1518]]</nowiki>
| агломерація =
| щільність =2786282.4
| поштовий індекс =48720
| телефонний код =3541
Рядок 50:
Населення&nbsp;— 4258 осіб ([[2011|2015]]).
 
== Географія та геологія ==
Містечко розташоване за 358 &nbsp;км від [[Київ|Києва]], за 89 &nbsp;км -&nbsp;— від [[Тернопіль|обласного центру]] та за 12 &nbsp;км від [[Борщів|районного центру]].
 
Назва містечка відбиває особливості [[рельєф]]у та геологічної структури місцевості. Тутешні надзбручанські гори зі скелястими урвищами були серйозною перепоною для ворогів. На відміну від навколишньої місцевості, де відкладення [[вапняк]]у належать до [[Товтровий кряж (Хмельниччина)|Товтрового кряжу]] (колись [[бар'єрний риф|бар'єрного рифу]] давнього [[Сарматське море|Сарматського моря]], що належить до [[Неогеновий період|неогенового періоду]] [[Кайнозойська ера|кайнозою]]), у самій Скалі вони є спадщиною [[Силурійський період|силуру]]. Відслонення силурійського періоду біля [[Скала-Подільський замок|Скала-Подільського замку]] від [[1996]] року охороняються державою як [[Пам'ятка природи|пам'ятка геології]] місцевого значення <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала –&nbsp;— місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>.
 
== Історія ==
[[Файл:Skala Podilska kosciol.jpg|міні|ліворуч|200пкс|''Успенський костел, травень [[2010]]'']]
 
=== Археологічні знахідки ===
Поблизу Скали-Подільської виявлено археологічні пам'ятки [[Голігради|голіградської]] групи [[Фракійського Гальштату культура|фракійського гальштату]].
 
Як засвідчили дослідження, проведені у [[1920-ті|1920-х роках]] польськими археологами на території замку, слов'яни селилися тут принаймні від VІІІ століття. Було розкопано великий культовий майданчик з жертовником. На думку вчених, святилище діяло у VІІІ-ІХ ст. Чималий шар попелу від жертовних вогнищ і чисельні залишки [[Вотивні предмети|вотивних предметів]] свідчать, що це був важливий сакральний центр <ref name="Z"/>.
 
=== Початки міста, феодальна доба ===
* 1360-1370-ті &nbsp;— споруджено [[Скала-Подільський замок]]. Після татарського нападу був відбудований за сприяння князів [[Коріятовичі]]в.
* [[1394|13 червня 1395]] року &nbsp;— перша писемна згадка про Скалу -&nbsp;— король [[Владислав II Ягайло]] надав [[Спитко з Мельштина|Спиткові з Мельштина]] у дідичне володіння подільські замки.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/723390/80/|title=Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376-1430|last=Prochaska|first=Antoni|year=1882|publisher=Acad. Literarum|location=Cracoviae|pages=37-39|language=польська, латинська|isbn=}}</ref>
* 1395 року [[Великі князі Литовські|великий князь Литовський]] [[Вітовт]] зайняв Скалу після втечі князя [[Федір Коріятович|Федора Коріятовича]] <ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>
* [[1443]] &nbsp;— після переходу Скали під владу [[Польська Корона|Польської Корони]] король [[Владислав III Варненчик]] надав місту [[маґдебурзьке право]] <ref name="Z"/>.
* Поселення зазнало спустошень під час нападів татар ([[1497]], [[1516]], [[1539]], [[1615]]).
* 1515 року король [[Сигізмунд I Старий]] передав містечко у власність [[Кам'янець-Подільський|кам‘янецькому]] [[Староста (Польща)|старості]] [[Станіслав Лянцкоронський (кам'янецький староста)|Станіславу Лянцкоронському]] <ref name="Z"/>.
* [[1518]]&nbsp;р. Скала отримала право на щотижневі торги у вівторок та річний ярмарок на свято [[Вознесіння Господнє|Вознесіння Господнього]] і стала центром [[Скальське староство|Скальського староства]]; [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд І Старий]] видав новий [[привілей]], яким відновив [[маґдебурзьке право]] для Скали (старий був втрачений під час воєн <ref name="П2"/>).
* 1539 року місто після його спалення [[Волохи|волохами]] отримало звільнення на один рік від сплати, зокрема, [[чинш]]у <ref name="П2"/>.
* 1615 року [[Люстрація (значення)|люстрація]] фіксує спустошення міста внаслідок нападу татар (чимало жінок і дітей були забрані в [[ясир]]) <ref name="П2"/>.
* 1620 року відбито напад на Скалу яничарів.
* Під час нападу [[Буджацька орда|Буджацької орди]] на [[Західне Поділля]] взимку [[1624]]-го [[Стефан Хмелецький]] був висланий на розвідку з людьми [[Томаш Замойський|Томаша Замойського]] та 4 козацькими хоругвами коронного гетьмана [[Станіслав Конєцпольський|Станіслава Конєцпольського]] до району Скала&nbsp;— [[Чортків]].
* У серпні [[1648]] (у часах [[Хмельничина|Хмельничини]]) Скалу захопили козацько-селянські загони.
* [[1657]] –&nbsp;— Скалу взяли війська [[Трансільванське князівство|трансільванського князя]] [[Юрій II Ракоці|Дьєрдя ІІ Ракоці]] .
* [[1672]] –&nbsp;— Скалу взяло [[Османська імперія|османське]] військо султана [[Мехмед IV|Мехмеда IV]]. Відтак до 1699 року Скала входила до складу Османської імперії, а коли Поділля повернулося до [[Перша Річ Посполита|Речі Посполитої]], місцевий замок втратив оборонне значення, і наступні власники ([[Адам Тарло]] з нащадками) використовували його як резиденцію <ref name="Z"/>.
* [[1770]]&nbsp;— Скала зазнала великих втрат від [[Епідемія|епідемії]] [[Чума|чуми]], внаслідок якої місто знелюдніло, а його економіка занепала.
 
Рядок 82 ⟶ 83:
* [[1785]]&nbsp;— через занепад міста Скала переведена до категорії [[Заштатне місто|заштатних містечок]].
 
На час передачі [[Тернопільський округ|Тернопільського округу]] росіянам ([[1809]]) власником Скали був граф Станіслав Коссаковський. Коли ж Тернопілля повернулося до складу Австрії (літо [[1815]] року), власник містечка змінився. Ним став шляхтич Войцєх Ґолуховський (1772-18401772—1840), який успадкував майже всі маєтності Коссаковського. Новий господар не відновлював стару занепалу резиденцію, яка була на території замку, а збудував нову на протилежній, південній околиці міста. Біля неї він наказав завести парк, який існує досі на площі майже 26 [[Гектар|га]] й налічує понад сотню видів дерев і чагарників, займаючи площу майже в 26 га.
 
Наступним її власниками були [[Аґенор Ґолуховський (старший)|Аґенор Ромуальд Ґолуховський]] (1812-18751812—1875), тричі [[цісар]]ський намісник [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини]] (1849–18591849—1859, 1866–18681866—1868, 1871–18751871—1875; у Скалі колись навіть стояв йому пам'ятник) і його син [[Аґенор Ґолуховський (молодший)|Аґенор Адам Ґолуховський]] (1849-19211849—1921), міністр закордонних справ Австро-Угорщини. Ґолуховські володіли Скалою над Збручем до вересня [[1939]] року <ref name="Z"/>.
 
1885 року [[Толока|толокою]] було збудовано приміщення «Народного Дому».
Рядок 91 ⟶ 92:
 
=== Період [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] ===
1 листопада 1918 року у Львові було здійснено [[Листопадовий чин|військовий переворот]], внаслідок чого в Галичині (у Скалі, зокрема) була встановлена українська влада. Почалася [[Польсько-українська війна (1918—1919)|українсько-польська війна]]. В липні 1919 року в будинку графа [[Голуховський Аґенор|Голуховського]] містився штаб ІІ корпусу [[Українська Галицька армія|УГА]], начальником штабу був [[Горук Семен|Сень Горук]]. В приміщенні школи розміщувався лазарет, в приміщенні гміни -&nbsp;— харчова управа, управа бойового забезпечення, та інші військові управи <ref name=":0">{{Cite book|title = Скала над Збручем. Хронологічні записки|last = Косач|first = |year = 1998|publisher = самвидав|location = Скала-Подільська|pages = |language = |isbn = }}</ref> В УГА брало участь 23 рядових та підстаршин зі Скали <ref>{{Cite book|title = Літопис Борщівщини. Випуск другий|last = |first = |year = 1993|publisher = |location = |pages = 96|language = |isbn = }}</ref>.
 
14 липня 1919 року з балкону двоповерхового будинку на вулиці 17 Вересня перед галицьким військом виступав [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]].
 
17 липня 1919 року війська ІІ корпусу [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]] перейшли [[Збруч]] на допомогу УНР в боротьбі з [[Більшовики|більшовиками]] <ref name=":0" />.
 
=== Період [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]] ===
20 вересня 1920 року Скала була окупована Польщею. Почався 19-річний період польської окупації (підтвердженої 14 березня 1923 року [[Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі|рішенням Рада Послів Антанти]]).
 
1921 рік -&nbsp;— в Польщі проведено загальний перепис населення. Згідно перепису в Скалі проживало 4010 осіб. Цього ж року єврейська громада побудувала "«Бет-Ам (народний дім)" »<ref name=":0" />.
 
Розкішна резиденція Ґолуховських сильно постраждала за [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і не була відновлена до самої [[Друга світова війна|Другої світової]] (у радянські часи її розібрали на будматеріали). Від комплексу резиденції до нашого часу дійшла лишень офіціна (флігель) із гостроверхою вежею та в’їзнав'їзна брама зі сторожкою. Про родину Ґолуховських нагадують також руїни родинної каплички-гробівця Ґолуховських на старому цвинтарі <ref name="Z"/>.
 
=== [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський]] період ===
17 вересня 1939 року радянські війська перейшли Збруч, вступили в збройну сутичку з польськими прикордонниками та зайняли Скалу.<blockquote>''17 вересня 1939 року була неділя. Я саме в середу чи четвер приїхала зі Львова від сестри Олі. Добираючись додому, я бачила знищену бомбардувальниками Німеччини дорогу з Тернополя до Скали. У Львові всі чекали, що зайдуть німці, а насправді наш край був відданий Сталіну за таємною домовленістю з Гітлером. Звичайно, ми тоді, в 39-му, лише здогадувалися про це, а повна правда відкрилися вже за незалежної України. Декілька днів на Волохах стояв туман, гуркіт, мій тато все дивувався, що там робиться у совітів. 17 вересня все прояснилося: вдосвіта з’явилисяз'явилися перші військові з тієї сторони. Переходили москалі Збруч і на Старій Скалі, і на греблі млина. Навпроти Курилів, де зараз міст на Кам’янецьКам'янець, вони зробили понтонну переправу й саме там проїжджали машини і вся техніка. Йшли вони неохайні, погано одягнені, одним словом: Азія, “червона«червона чума”чума», котра залізла сюди і ми не можемо її понині збутися. От тоді-то ми вперше познайомилися зі словами: нет, да, часы.''<ref>{{Cite web|title = Історія Скали у спогадах Людмили Клапоущак|url = http://skala.16mb.com/%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B0-%D0%B4%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%81-%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D1%83%D0%BC%D0%B0-%D0%B9-%D0%BC%D0%B8-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BD-2/|website = skala.16mb.com/спогади-старожилів/прийшла-до-нас-червона-чума-й-ми-донин-2/|accessdate = 2015-10-02}}</ref></blockquote>
 
17 січня 1940 року указом [[Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки|Верховної Ради УРСР]] Скала перейменована на Скала-Подільську з віднесенням до розряду селищ міського типу і утворено [[Скала-Подільський район]], який проіснував до 1959 року.
 
14 липня 1941&nbsp;— 6 квітня 1944&nbsp;— під нацистською окупацією, під час якої німецькі війська на околицях Скали-Подільської розстріляли 2350 осіб&nbsp;— жителів селища і навколишніх сіл. Також було вбито понад 1,5 тис. євреїв&nbsp;— мешканців селища.
 
1944 &nbsp;р. створено колгосп, 1950 –&nbsp;— плодоягідний радгосп "«Скала-Подільський"». Протягом 1945–1946 1945—1946&nbsp;рр. відбудовано та реконструйовано спиртовий і цегельний заводи. Створено промисловий і харчовий комбінати, промартіль "«Прогрес"». У 1947 &nbsp;р. почав діяти завод холодного асфальтобетону, 1949 –&nbsp;— овочеконсервний завод, 1972 –&nbsp;— щебеневий завод.
 
У Скалі-Подільській виходили газети: "«Радянський селянин" –»&nbsp;— орган РК КП(б)У і районної ради депутатів трудящих (1947–1959 1947—1959&nbsp;рр.), "«Більшовицький шлях"» (1950–1952 1950—1952&nbsp;рр.), "«Сталінським шляхом"» (1953 &nbsp;р.); дві останні –&nbsp;— органи політвідділів МТС.<ref>{{Cite web|title = Скала-Подільська|url = http://teren.in.ua/regions/skalapodilska|website = Терен{{!}}Тернопільські експрес новини|accessdate = 2015-10-02}}</ref>
 
У 1976 році розпочала роботу середня школа №1№&nbsp;1 в центрі селища, тоді в школі навчалось 712 учнів.<ref>{{Cite web|title = Скала-Подільська ЗОШ І-ІІІ ступенів - Історія школи|url = http://spschool1.at.ua/index/istorija_shkoli/0-5|website = spschool1.at.ua|accessdate = 2015-10-02}}</ref>
 
=== Період після відновлення незалежності України ===
З 24 серпня 1991&nbsp;— в складі незалежної України.
 
Наприкінці 2014 року в приміщенні школи почав діяти музей історії містечка. Ініціатор&nbsp;— художник Євген Шпак, йому допомагала вчитель історії Оксана Ундерко. В планах Є.Шпака&nbsp;— перенесення експозиції до приміщення місцевого «Народного Дому», будівля якого потребує відновлення <ref name="М8">''Ірина Мандзій.'' Музей, з якого варто брати приклад // Вільне життя плюс.— Тернопіль, №1№&nbsp;1 (15633) за 6 січня 2015.— С. 8</ref>.
 
2015 рік Скала стала центром [[Скала-Подільська селищна громада|Скала-Подільської селищної громади]].<ref>{{Cite web|title = Тернопільська обласна рада|url = http://te-rada.org/list/?type=view&id=1378|website = te-rada.org|accessdate = 2015-09-24}}</ref>
 
== Пам'ятки ==
 
=== Природи ===
* Геологічна пам'ятка природи місцевого значення&nbsp;— «[[Відслонення силуру в Скалі-Подільській]]».
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення&nbsp;— «[[Вікові дуби (Тернопільська область)|Вікові дуби]]».
* Скала Подільська межує з &nbsp;національним природним парком [[Подільські Товтри (національний парк)|«Подільські Товтри»]].
[[Файл:Ukraine Skala Podilska - palace.jpg|міні|праворуч|200пкс|Скала-Подільський замок]]
[[Файл:Пам'ятник Б.Хмельницькому!.JPG|thumb|ight|200px|Пам'ятник Богданові Хмельницькому]]
 
=== Архітектури, меморіальні таблиці ===
* [[Скала-Подільський замок]]&nbsp;— оборонна споруда, пам'ятка архітектури національного значення. Збереглися руїни порохової вежі, оборонних мурів і палацу.
* [[Скала-Подільський парк]]&nbsp;— пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
* Церква Св. Миколая (збудована у 1882 замість однойменного дерев'яного храму 1720-17281720—1728 років; у ній брали шлюб [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] та [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна з Вояківських]], своячка місцевого пароха <ref name="Z"/><ref name="М8"/>
* Римо-католицький костьол Успіння Божої Матері ([[1719]], мурований)
* Народний дім (1885), тривалий час потребує ремонту
Рядок 143 ⟶ 145:
* Пам'ятні хрести на честь Незалежності України ([[1992]]), скасування панщини (реставр. 1999)
* Меморіальні таблиці на честь Михайла Барана ([[1987]]), Б. Павлюка, М. Скала-Старицького ([[1995]])
* 26 грудня 2014 року в центральному сквері Скали-Подільської проведено урочисте відкриття та посвяту священиками трьох конфесій меморіалу, спорудженого в пам'ять про загиблих героїв&nbsp;— учасників Революції Гідності та бойових дій на сході України&nbsp;— священик УПЦ КП (о. Ілля Негір), РКЦ&nbsp;— (о. Володимир Строгуш) та УГКЦ&nbsp;— (о. Василь Германюк) <ref>[http://news.ugcc.ua/news/v%D1%96dkrittya_%D1%96_posvyata_memor%D1%96alu_geroyam_ukraini_u_skal%D1%96pod%D1%96lsk%D1%96y_72533.html Відкриття і посвята меморіалу Героям України у Скалі-Подільській]</ref>.
 
== Некрополі ==
Рядок 151 ⟶ 153:
 
== Соціальна сфера і культура ==
Працюють загальноосвітня школа I–IIII—III ступенів та I–III—II ступенів, Будинок культури, бібліотека, музична школа, дитячий парк, поліклініка, ВАТ «Плодорозсадник», «Скала-Подільський спецкар'єр», ДП «Збруч», оздоровчий комплекс «Збруч», райсількомунгосп, МП «Аеліта», «Скеля» та ін., млин, туристичний комплекс «Тридесяте царство», торгові заклади.
 
Сільський естрадно-фольклорний гурт [[Театр пісні «Забава»]] відомий насамперед піснею «Лісапєт», одним із авторів якої є керівник гурту, директор місцевої музичної школи Наталя Фаліон. Гурт виступав на телевізійному фестивалі «Мелодія двох сердець». В репертуарі пісні «Наварю свіженького борщу», «Запорожець», «Машина-звір і баба-грім», «Коза гасає по ріллі», «Мачо», «Весілля у Василя» <ref name="bo">http://vilne.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15769:natalya-falion-na-chuzhomu-lisapeti</ref>.
 
== Промисловість ==
Рядок 228 ⟶ 230:
* УПЦ КП&nbsp;— [http://skalaugcc.at.ua/search/?q=%D0%BE.+%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F+%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%80&m=site&m=news&m=blog&m=publ&m=load&m=photo&m=gb&m=forum&t=0 о. Ілля Негір]
* РКЦ&nbsp;— [http://skalaugcc.at.ua/search/?q=%D0%BE.+%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80+%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%88&m=site&m=news&m=blog&m=publ&m=load&m=photo&m=gb&m=forum&t=0 о. Володимир Строгуш]
* ЦХВЄ &nbsp;— Василь Лисюк<ref>[https://skala-church.com Сайт Церкви Християн Віри Євангельської України в Скалі-Подільській]</ref>
 
== Відомі люди ==
 
=== Народилися ===
* художник, мистецтвознавець [[Анастазієвський Микола|Микола Анастазієвський]],
* громадський діяч, інженер [[Байлюк Ієронім]] <ref>''Б.Мельничук.'' Байлюк Ієронім // {{ТЕС|4|25-26}}</ref> нагороджений [[Хрест Симона Петлюри|Хрестами Симона Петлюри]] та Відродження і [[Воєнний хрест (УНР)|Воєнним хрестом УНР]],
* військовик, громадсько-політичний та освітній діяч [[Баран Михайло Лукич|Михайло Баран]],
* кристалограф, мінералог, професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету ім. І.Франка]] [[Бартошинський Збігнєв Владиславович|Збігнєв Бартошинський]],
Рядок 248 ⟶ 251:
* науковець, ректор НТУУ «КПІ», директор ННК «ІПСА», професор, д.т.н., академік НАНУ, зарубіжний член [[Російська академія наук|Російської академії наук]], колишній міністр освіти України [[Михайло Захарович Згуровський|Михайло Згуровський]].
* [[референт пропаганди]] [[Чортківський надрайонний Провід ОУН|Чортківського надрайонного Проводу ОУН]]&nbsp;— [[Чорпіта Михайло Іванович|Іван Чорпіта]] (псевдо «Зір»)<ref>Нестор Мизак. «За тебе, свята Україно», 1998.— С. 424</ref>
* дунаєвецький надрайонний провідник [[ОУН]]&nbsp;— [[Хома Мартюк]].
* чемпіон України з бодибілдингу Ярослав Запотоцький (Яковлєв).
 
Рядок 255 ⟶ 258:
* хоровий диригент, актор-аматор Г.Старицький
* працювала педагог, перекладач [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна Грушевська]] (дружина Михайла Грушевського)
* довголітній парох церкви св. Миколая у Скалі, активний громадський діяч о. Олександр Левицький <ref name="Z"/><ref>[http://skalaugcc.at.ua/index/urochista_akademija/0-21 Про довголітнього пароха Скали о. Олександра Левицького]</ref>
 
=== Перебували ===
Рядок 261 ⟶ 264:
* історик, державно-політичний діяч [[Михайло Грушевський]] у місцевій церкві взяв [[шлюб]]
* його донька, фольклористка та перекладачка [[Грушевська Катерина Михайлівна|Катерина Грушевська]]
* українська [[письменниця]], організаторка [[жіночий рух|жіночого руху]] [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталія Кобринська]] у травні 1886 року брала участь у вінчанні Михайла та Марії Грушевських в Скалі <ref>''В.Ханас''. Кобринська Наталія Іванівна // {{ТЕС|2|106}}</ref>
* [[краківські воєводи|воєвода краківський]], підчаший коронний (1621 року) [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслав Любомирський]] <ref name="П2"/>.
 
=== [[Скальське староство|Скалецькі старости]] ===
* [[Кердеї|Януш Кердей]]&nbsp;— [[підкоморій]] Кам'янця-Подільського<ref>''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIIIXIV—XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 92</ref>
* [[Гербурти|Ян Гербурт]] з [[Скелівка|Фельштина]]&nbsp;— [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштелян Кам'янця-Подільського]]<ref name="ЯК1">''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIIIXIV—XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 69</ref>
* [[Гербурти|Миколай Гербурт]] з [[Скелівка|Фельштина]]&nbsp;— [[староста]] [[Тлумач|тлумацький]], [[уланів]]ський<ref name="ЯК1"/>
* Збігнев Лянцкоронський<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]].'' [https://polona.pl/item/10355921/344/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 13.&nbsp;— S. 338. {{ref-pl}}</ref>
Рядок 274 ⟶ 277:
* Прецлав Лянцкоронський&nbsp;— [[Чернігівський каштелян|каштелян чернігівський]] 1689&nbsp;р., брат попереднього<ref name="Л3"/>
* [[Миколай Лянцкоронський]] (†1706)&nbsp;— небіж попереднього<ref name="Л3"/>
* [[Станіслав Антоній Щука]]&nbsp;— із зими 1687 року; також староста любельський, підканцлер литовський.<ref>Нenryk Palkij. Szczuka St. Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654–17101654—1710) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 2011.&nbsp;— t. XLVII/3, z. 194.&nbsp;— S. 470. {{ref-pl}}</ref>
* [[Адам Тарло (староста)|Адам Тарло]]&nbsp;— генерал-майор коронного війська,<ref name="Т2">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tarlowie02.html Tarłowie (02)] {{ref-pl}}</ref> [[дідич]] [[Збриж]]а
* Казімєж Тарло&nbsp;— син генерала Адама <ref name="Т2"/>
* Шимон Тарло&nbsp;— брат попереднього <ref name="Т2"/>
* Бонавентура Тарло&nbsp;— брат попереднього <ref name="Т2"/>
 
== Див. також ==
Рядок 297 ⟶ 300:
* ''Головко В. В.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Skala_Podilska_smt Скала-Подільська] // {{ЕІУ|9|593}}
* {{ЕУ}}
* ''Михайло Грушевський.'' [http://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1895/OpysPodilskyxZamkiv1494.html Опись подільських замків 1494 &nbsp;р.]
* {{SgKP|X|642|Skała}}.&nbsp;— S. 642–643642—643. {{ref-pl}}
* ''Клименко О., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В.]], Черепій Л.'' Скала-Подільська // {{ТЕС|3|269—270}}
* ''Андрушків Б.'' Некрополі Тернопільщини, або Про що розповідають мовчазні могили.&nbsp;— Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.
* ''Косач М.'' [https://drive.google.com/open?id=0B-Oinc38tBupZC1JdWdCSE0zcW8 Скала над Збручем. Хронологічні записки.]&nbsp; &nbsp;— Скала, 1998.
 
== Посилання ==
* [http://skalaugcc.at.ua/blog Історія Скали-Подільської]
* [http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала –&nbsp;— місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]
* [http://tinigard.info/2010/10/17/skala-on-zbruch Скала-над-Збручем: найцікавіші туристичні місця (фото, опис) // Тіні Ґардаріки]
* [http://skala.16mb.com/ Сайт Скала-Подільського краєзнавчого музею]
* [http://skala-podilska.at.ua/ Скала-Подільська селищна рада]
* [http://spschool2.at.ua/ Сайт Скала-Подільської ЗОШ І-ІІ ступенів]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Скала-Подільська