Югер: відмінності між версіями

'''Ю́гер''' ({{lang-la|jugerum}}) — у стародавніх римлян міра поверхні, що служила для вимірювання площі поля і становила власне площу, яку можна зорати за день парою (''uno jugo'') [[віл|волів]], запряжених в [[ярмо]]. Причому слово ''jugerum'' первісно було синонімом ''jugum'' («ярмо», «[[упряж|запряжка]]»). Спочатку довжина борозни, яку віл може пройти за один раз не стомлюючись, називалася ''актом'' (''actus''), це поняття перейшло і на площу, яка у римлян вміщала 120х120 [[фут]]ів (бл. 2500 кв. м) поверхні. Для оранки такого квадратного actusакту потрібно півдня, міру ж поверхні поля, для оранки якого було б потрібно день, становив югер, що дорівнював двом актам і являв собою прямокутну площу в 240 [[фут]]ів довжини і 120 футів ширини (28800 кв. римських футів = 2518,2 кв. [[метр]]а = близько 554 квадратних [[сажень|сажнів]]).