Десна: відмінності між версіями

| країни_басейну = {{RUS}}<br />{{UKR}}<br/>[[Чернігівська область]],<br/>[[Сумська область]],<br/>[[Київська область]]

| прирічкові_країни =

| притоки = праві: [[Судость]], [[Убедь]], [[Снов]]<br />ліві: [[Болва]], [[Шостка (річка)|Шостка]], [[Сейм (річка)|Сейм]], [[Остер (річка)|Остер]]

'''Десна́'''&nbsp;— [[річка]] в [[Україна|Україні]] ([[Сумська область|Сумська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]], [[Київська область|Київська]] області) та [[Росія|Росії]] ([[Смоленська область|Смоленська]] та [[Брянська область|Брянська]] області). Ліва притока [[Дніпро (річка)|Дніпра]] (басейн [[Чорне море|Чорного моря]]).

Довжина 1130&nbsp;км (з них в Україні 591&nbsp;км). Площа [[басейн річки|басейну]] 88,9 тис. км² (за водозбірною площею Десна посідає друге місце серед приток Дніпра). Площа водозбору річки Десна на території України становить 33820 км²<ref>Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. –&nbsp;— К., 2000</ref><ref>Зуб Л.&nbsp;М. &nbsp;Малі річки України: характеристика, сучасний стан, шляхи збереження </ref>. Долина переважно трапецієподібна, у верхній та середній течії асиметрична &nbsp;— з низьким лівим і високим правим берегом; нижче береги пологі, піщані. [[Заплава]] заболочена, багато проток, [[стариця|стариць]] та озер. [[Річище]] звивисте, завширшки до 450 м (пересічна ширина 200 м). Глибина річки 2—4 м (максимальна 17 м). [[Похил річки]] 1 м/км.

Живлення переважно [[сніг]]ове, [[весна|навесні]] часті повені, [[літо|влітку]] (в [[межень]]) рівень води спадає на 3—4&nbsp;м. Швидкість течії у межах Київської області дуже висока як для рівнинної річки.

[[Класифікація природних вод за мінералізацією|Мінералізація води]] р. Десна (м. [[Чернігів]]) в середньому становить: весняна повінь &nbsp;— 271 мг/дм³; літньо-осіння межень &nbsp;— 351 мг/дм³; зимова межень &nbsp;— 376 мг/дм³<ref>[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]]. К.: Вища школа, 1995. -&nbsp;— 307 с. ISBN 5-11-004522-4</ref>.

Починається Десна на [[Смоленська височина|Смоленській височині]]. Тече переважно на південь/південний захід. Впадає до Дніпра на північній околиці [[Київ|Києва]].

На своєму шляху приймає 18 правих та 13 лівих значних приток, серед них найбільші&nbsp;— [[Судость]], [[Снов]], [[Сейм (річка)|Сейм]], [[Остер (притока Десни)|Остер]].

* Праві&nbsp;— [[Рогізка (притока Десни)|Рогізна]], [[Смяч (річка)|Смяч]], [[Малотечка]], [[Ласка (річка)|Ласка]], [[Головесня]], [[Берествиця]], [[Пулка]], [[Бистрик (притока Десни)|Бистрик,]] [[Стрижень (притока Десни)|Стрижень]], [[Білоус (річка)|Білоус]], [[Мена (річка)|Снов, Мена]], [[Смячка]], [[Убедь]],

* Ліві&nbsp;— [[Рукав Десьонка]], Свига, [[Торкна]], [[Свірж (річка)|Свірж]], [[Івотка (річка)|Івотка]], [[Болва|Остер, Болва]], [[Доч]], [[Шостка (річка)|Шостка]], [[Есмань (притока Десни)|Єсмань]], [[Старик (річка)|Старик]], [[Жорновець]], [[Сейм (річка)|Сейм]], [[Стара Десна]], [[Береза (притока Деснирічка)|Береза]], [[Вересоч (річка)|Вересоч]].

Середня глибина Десни у більшій частині її протяжності в Україні&nbsp;— 2—4&nbsp;м, максимальна&nbsp;— 17&nbsp;м. Регулярне судноплавство здійснювалося до 1990-х років на 535&nbsp;км від [[гирло річки|гирла]]. З 1990-х регулярне судноплавство занепало, фарватер здебільшого не поглиблюється.

Слово «десна» є древнім слов'янським словом, що значить «правиця», права рука. Згідно зі словником Б. Грінченка, цим словом українці називали праву руку ще на початку Х сторіччя. Академік О.&nbsp;О.&nbsp;Шахматов на доказ просування на північ слов'янських племен [[анти|антів]] після їхньої поразки від [[Авари|аварів]] (обрів) наводить гідронім Десна. Адже тільки якщо рухатися з півдня на північ, річка Десна стає правою притокою Дніпра, а не лівою, якою вона є за законами географії.

Відомий краєзнавець О. Знойко зазначає: «Десна&nbsp;— антський гідронім, подібно до інших. Неподоланна любов до своєї землі не дозволила антам відступити перед аварами. Жорстока поразка від готів (IV&nbsp;ст.), безперечно, посунула антів на північ. До зустрічі з аварами дожили нащадки колись могутнього народу&nbsp;— плем'я танів&nbsp;— данів (за Шафариком&nbsp;— танва), але й вони, мабуть, подалися на північ. Тому з VI століття згадок про перебування антів на Дніпрі немає. Хроніка Менандра (568–582568—582&nbsp;рр.), де йдеться про разгром антів у бою з аварами й жахливі наслідки цієї поразки, пояснює, чому в сучасних хронологіях 568 рік згадується як дата розселення слов'ян на захід. Академік О.&nbsp;О.&nbsp;Шахматов писав, що в цей час анти зайняли північну частину території Подолії, Волині й Київщини. Саме на Київщині, треба думати, й відбувся остаточний розгром антів аварами».

Річка оспівана в повісті [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]] «[[Зачарована Десна]]» та [[Зачарована Десна (фільм)|однойменному фільмі]] режисера [[Зачарована Десна (фільм)|Юлії Солнцевої, романі Володимира Ворони "«Одвічний Дух Десни"»]].

* Знойко О.&nbsp;П. &nbsp;Міфи Київської землі та події стародавні. -&nbsp;— К.:Молодь, 1989

* ''Вишневський В. І.'' Ріка Дніпро. -&nbsp;— К.: Інтерпрес ЛТД, 2011. -&nbsp;— 384 с.

* [[Хільчевський Валентин Кирилович|''Хільчевський В. К.'']] [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26305 Десна] // {{ЕСУ}}

* [http://donas.in.ua/pryroda/desnennyj-bereh.html ''Гузій В''. Десенний берег // Золота очеретина. Броварі. -&nbsp;— 1997&nbsp;р.]