Українська автокефальна православна церква (оновлена): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Glovacki (обговорення | внесок)
не має стосунку до теми статті
Glovacki (обговорення | внесок)
також не має стосунку, це було до створення УАПЦ(о)
Рядок 31:
}}
 
'''Украї́нська автокефа́льна правосла́вна це́рква (оно́влена)''' (УАПЦ(о), [[Харківсько-Полтавська єпархія]])&nbsp;— нечисленна українська православна спільнота, що не має [[євхаристійне спілкування|євхаристійного спілкування]] з [[Православна церква|Вселенським Православ'ям]]. З моменту утворення і донині її очолює архієпископ [[Ігор (Ісіченко)]]. Позиціонує себе як частина [[Українська автокефальна православна церква|Української автокефальної православної церкви]], хоча не має з УАПЦ практично ніяких зносин і зареєстрована як окрема релігійна організація. Харківсько-Полтавська єпархія визначає свій власний статус як частини [[УАПЦ в США|УАПЦ]], очолюваної Митрополитом УАПЦ в діаспорі та УПЦ в США, архиєреєм Констинтинопольського патріархату [[Константин (Баган)|Константином (Баганом)]]. 27 вересня 2000 р. архієпископ Ігор (Ісіченко), бувши керуючим справами Патріархії УАПЦ, призначений митрополитом Костянтином його особистим представником в Україні<ref>{{Cite web|url=http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/8929/|title=УАПЦ: у пошуках моделі творення помісної Церкви|website=risu.org.ua|accessdate=2016-08-02}}</ref>.
 
== Історія ==
[[30 січня]] [[2002]] року архієрейський собор УАПЦ позбавляє його[[Ігор (Ісіченко)|Ігоря (Ісіченко)]] посади керуючого Київською єпархією УАПЦ. [[2 березня]] [[2003]] року архієпископ Ігор видає указ про виведення за штат предстоятеля УАПЦ митрополита Мефодія (Кудрякова) та єпископа Черкаського [[Яків (Макарчук)|Якова (Макарчука)]]. У відповідь митрополит Мефодій [[15 травня]] [[2003]] року відлучає архієпископа Ігоря. Обидві групи існували якийсь час паралельно. У арх. Ігоря було зовсім небагато послідовників (11 парафій<ref>''Свящ. Ростислав Ярема''. Розкольницькі рухи в українському Православ'ї у ХХ-XXI століттях. - К.: 2008. - с. 117.</ref>), але він контролював приміщення патріархії УАПЦ у [[Київ|Києві]]. Його також підримував митрополит Галицький (Івано-Франківськ) [[Андрій (Абрамчук)]], не розриваючи остаточно стосунків з митр. Мефодієм.
 
[[4 лютого]] [[2005]] року стався серйозний конфлікт між прихильниками обох груп у приміщенні канцелярії патріархії у Києві по вул. [[Трьохсвятительська|Трьохсвятительській]], 6. Група єпископів і священиків «офіційної» УАПЦ силою захопила приміщення патріархії, що контролював архієпископ Ігор. Під час сутички постраждали прихильники останнього - свящ. Валерій Копійка, редактори газети "Наша віра" [[Євген Сверстюк]] та [[Шевченко Віталій Федорович|Віталій Шевченко]], які працювали в приміщенні. Судові позови не принесли результату - приміщення було залишено за УАПЦ Мефодія (Кудрякова).