Кавалерійський полк: відмінності між версіями

У [[російська імператорська армія|російській армії]] кінні полки як військові частини вперше з'явилися в 15 столітті в дворянській помісній [[кіннота|кінноті]]. Кожен [[полк]] формувався з так званих ''служивих людей'' однієї області. В організаційному відношенні полки складалися з [[Сотня|сотень]], півсотні і десятків [[вершник]]ів. У [[1630-ті|30-х рр.]] [[17 століття]] замість помісної кінноти почали формуватися [[Рейтари|рейтарські]] і [[драгун]]ські кавалерійські полки. Кожен з них складався з 10-12 рот і налічував від 1 до 2 тис. чол. [[1663]] в російській армії було 25 кавалерійських полків (29 тис. чол.). У 1-ій половині 17 століття кавалерійські полки були створені також в [[Швеція|Швеції]], [[Франція|Франції]], [[Англія|Англії]] та інших західно-європейських країнах. Наприклад, в армії шведського короля [[Густав II Адольф Ваза|Густава II Адольфа]] кавалерійський полк складався з 4 [[ескадрон]]ів (по 125 вершників), в кожен з яких входило 4 корнета (взводу).

 

 

 

У Червоній армії в 1-ій половині [[1918]] в ході розпочатого формування регулярної кінноти кавалерійські полки зазвичай входили до складу [[стрілецька дивізія|стрілецьких дивізій]], з серпня 1918 вони почали зводитися в [[кавалерійська дивізія|кавалерійської дивізії]] і [[Кавалерійська бригада|бригади]]. Бойовий склад кавалерійських полків був різним. Наприклад, у стрілецької дивізії кавалерійський полк мав 4 ескадрони, а в 1-ій зведеній кавалерійській дивізії — 5 ескадронів. У міжвоєнний період і в ході німецько-радянської війни організація кавалерійських полків продовжувала удосконалюватися. До кінця війни кавалерійський полк мав у своєму складі [[штаб]], 4 ескадрони, 3 окремі батареї, підрозділи [[спеціальні війська|спеціальних військ]], тилові установи і налічував близько 900 чол. На озброєнні кавалерійського полку, крім особистої зброї кавалеристів, було чотири 76-мм [[гармата|гармати]], 4 57-мм [[протитанкова гармата|протитанкові гармати]], 4 82-мм [[міномет]]и, 16 [[Станковий кулемет|станкових]] і 32 [[ручний кулемет|ручних кулемети]], 24 [[протитанкова рушниця|протитанкові рушниці]]. У [[наступ|наступальному бою]] кавалерійські полки застосовувався, як правило, проти ослабленого або не встиг організувати оборону противника, а також для переслідування його відходять військ. У наступі кавалерійський полк отримував смугу шириною до 1,5 км. [[Атака]] проводилася в кінному, пішому або комбінованому строю, самостійно або у взаємодії з [[танк]]ами і, як правило, підтримувалася вогнем артилерії. В оборонному бою кавалерійський полк займав ділянку [[оборона|оборони]]: на головному напрямку — до 2,5 км по [[фронт]]у і до 2 км в глибину, а при обороні на широкому фронті — до 4—5 км по фронту.