Баркіярук: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, правопис |
правопис |
||
Рядок 45:
=== Боротьба з Тутушем I ===
В цей час Тутуш I рушив проти Баркіярука, намагаючись оволодіти усією Сельджуцькою імперією. Він завдав поразки військам Баркіярука під Гамаданом і оволодів містом. 1 лютого 1095 року Тутуш I увійшов до Рея. 2 лютого того ж року близько 100 км від Рея відбулася битва між
Після цього Беркіярук, за порадою своєї матері Зубейди-хатун, змістив Мюєїда аль-Мулька з посади візира, а не його місце призначив іншого сина Нізам аль-Мулька — Фахра уль-Мулька. Мюєїд уль-Мульк деякий час перебував у в'язниці. Вийшовши на свободу, він став головним організатором змови проти султана Беркіярука. У разі здійснення змови трон мав посісти молодший брат Беркіярука принц [[Мухаммед I (сельджуцький султан)|Мухаммед Тапар]].
Рядок 52:
Тапар в цей час був меліком (правителем) Гянджі і Аррана. Підбурюваний Мюєїдом уль-Мульком, Тапар наказав припинити згадувати ім'я Беркіярука в п'ятничній молитві в своїх володіннях, що було рівнозначне оголошенню незалежності. Потім Тапар оголосив себе новим султаном Великих Сельджуків. Своїм візирів він призначив Мюєїда уль-мулька. Зібравши війська, Мухаммед Тапар рушив на Рей. Ухиляючись від бою, Беркіярук був змушений відійти до Ісфагану.
У вересні 1099 року Тапар зайняв Рей. За наказом візира Мюєїд уль-мулька було страчено матір Беркіярука, яка залишилася у місті. У жовтні 1099 року було спрямовано вимогу халіфу — надалі згадувати в п'ятничній молитві ім'я Мухаммеда Тапара. У листопаді вимогу було виконано.
|