Баркіярук: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 62:
Беркіярук після перемоги над Тапаром був змушений розпустити значну частину постійної найманого війська, оскіьки у нього не було коштів для його утримання. Знаючи, що до Рею йдуть війська його супротивників, Беркіярук попрямував до Багдада і зажадав у халіфа фінансової допомоги. Халіф був змушений виділити Беркіяруку 50 тисяч дінарів, але цього було недостатньо.
 
Намагаючись отримати необхідні кошти, Беркіярук спрямував візиря Абу Мехасіна до свого васала — арабського еміра Садака бін Мез'єда з вимогою повернути 1 млн динарів, які той забаргувавзаборгував державній скарбниці. Емір Садака відмовився повертати борг і наказав більше не згадувати ім'я Беркіярука в п'ятничній молитві.
 
Скориставшись тим, що Ахмед Санжар повернувся до Хорасану, а Тапар з незначними силами виступив з Багдада, баркіярукБаркіярук почав переслідувати Тапар. біляБіля міста Нігавенд Беркіярук наздогнав його. Розуміючи, що успішний результат бою малоймовірний, Мухаммед Тапар направив до Беркіяруку своїх послів з пропозицією про перемир'я. Посли були прийняті і 27 грудня 1101 року було підписано мирний договір, за яким султаном Великих Сельджуків визнавався Беркіярук, Мухаммед Тапар отримував Гянджу, Азербайджан, Діярбакир, Ель-Джезире (північна частина Месопотамії) і Мосул, Ахмед Санжар залишався володарем Хорасану і Мавераннахра, Санжар і Тапар визнали зверхність Баркіярука, тапар повинен був сплатити останньму компенсацію у 1,3 млн динарів.
 
Незабаром договір було порушено і бойові дії поновилися. У лютому 1103 року відбулася нова битва між Беркіяруком і Мухаммедом біля Хлоя, де баркіярук здобув перемогу. Втім обидва були виснажені боротьбою. Тому почалися нові перемовини. У січні 1104 року було укладено новий мирний договір, за яким влада султана Беркіярука поширювалася на Джібаль, Фарс, Ісфаган, Рей, Хамадан, Хузістан і Багдад. Азербайджан, Діярбакир, Ель-Джезире, Мосул, Сирія і деякі інші арабські території передавалися Мухаммеду Тапар, який за матеріальним становищем вважався рівним Беркіяруку, у володіннях Тапар влада Беркіярука не визнавалася, його ім'я в п'ятничній молитві не згадувалося, після смерті Беркіярука султаном повинен стати Тапар, Беркіярук і Тапар зодов'язалися не перешкоджатимуть військовим у виборі правителями, якому вони бажали служити, Ахмед Санжар як мелік Мавераннахра і Хорасана стає васалом Мухаммеда Тапара.