Феодосій (Лазовський): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
доповнення
Рядок 1:
'''Феодосій Лазовський''' († [[1588]]), єпископ холмський і белзький (1552—1565), згодом володимирський (1565—1580) та берестейський.
 
== Біографія ==
У 1577 році разом з князем Костянтином Острозьким заснував Володимирську школу.<ref>[http://eprints.oa.edu.ua/2979/1/Trembitskyi%20Anatoii.pdf Анатолій ТРЕМБІЦЬКИЙ Острозька Академія у працях Володимира Січинського. Острозький краєзнавчий збірник. С. 475-483]</ref>
У вересні 1565 роціроку як холмський єпископ отримуєотримав від польського короля привілей на єпископа володимирського. Проте тодішній єпископ Іван Борзобагатий відмовився звільняти місце. Тоді Лазовський зібрав загін у 500 вояків (за іншими даними - 2,5 тисячі осіб) з 9 гарматами та взявпішов штурмомна замок єпископа у Володимирі, де в той час перебував лише його син Василь. УтвердившисьПісля надекількох посадіневдалих спроб штурму, Лазовськийгарнізон займавсяздався. грабункомСпроба сусідніхБорзобагатих маєтківскаржитися королю ні до чого не призвела.<ref>[http://tyzhden.ua/Publication/3544 Борис Черкас. Єпископ-рейдер. Український тиждень, 18 вересня, 2009]</ref>
 
Утвердившись на посаді, Лазовський займався грабунком сусідніх маєтків, хоча й Борзобагатий раніше поводив себе подібно. Мало займався власне церковними справами. Зокрема при штурмі замку було пошкоджено [[Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Володимир-Волинський)|Успенський собор]], але деякі роботи з його відновлення розпочалися лише 1588 року, незадовго до смерті єпископа.<ref>[http://shron1.chtyvo.org.ua/Petrovych_Valentyna/Istoriia_vidbudovy_Uspenskoho_soboru_v_misti_Volodymyri.pdf Валентина Петрович, Ігор Петрович. Історія відбудови Успенського собору в місті Володимирі //Минуле і сучасне Волині та Полісся. Місто Володимир-Волинський та Побужжя у світовій та українській історії. Успенський собор в історії міста Володимира-Волинського та України. Науковий збірник. Випуск 55. Матеріали 55 Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 1000-річчю пам’яті київського князя Володимира Великого та 860-й річниці початку будівництва Успенського собору, 23 жовтня 2015 року, м. Володимир-Волинський. Упоряд. А. Силюк, В. Пикалюк. – Луцьк, 2015]</ref>
У 1565 році як холмський єпископ отримує від польського короля привілей на єпископа володимирського. Проте тодішній єпископ Іван Борзобагатий відмовився звільняти місце. Тоді Лазовський зібрав загін у 2,5 тисячі осіб з 9 гарматами та взяв штурмом замок єпископа у Володимирі. Утвердившись на посаді, Лазовський займався грабунком сусідніх маєтків.
 
У кінці 1570-х років король Сигизмунд II надає грамоту на посаду володимирського єпископа шляхтичу Жовковському. Але Лазовський 1579 року добився, щоб наступником його король Стефан Баторій призначив архимандрита Печерського монастиря Мелетія Хребтовича. Мелетій же передав правління кафедрою своєму братові Симону Хребтовичу і зятеві Лазовського Михайлові Дубницькому. Єпископські маєтки дісталися в оренду самому Феодосію Лазовському.<ref>[http://hram.in.ua/biblioteka/istoriia/63-book63/362-title40 ТРЕТЯ ДОБА (1458-1686). УПЦ в Польсько-Литовській державі до підпорядкування її (Київської Митрополії) Московській Патріархії.]</ref>
 
У кінці 1570-х років король Сигизмунд II надає грамоту на посаду володимирського єпископа шляхтичу Жовковському. Але Лазовський 1579 року добився, щоб наступником його король Стефан Баторій призначив архимандрита Печерського монастиря [[Мелетій Хребтович|Мелетія Хребтовича]]. Мелетій же передав правління кафедрою своєму братові Симону Хребтовичу і зятеві Лазовського Михайлові Дубницькому. Єпископські маєтки дісталися в оренду самому Феодосію Лазовському.<ref>[http://hram.in.ua/biblioteka/istoriia/63-book63/362-title40 ТРЕТЯ ДОБА (1458-1686). УПЦ в Польсько-Литовській державі до підпорядкування її (Київської Митрополії) Московській Патріархії.]</ref>
 
У 1577 році разом з князем Костянтином Острозьким заснував Володимирську школу.<ref>[http://eprints.oa.edu.ua/2979/1/Trembitskyi%20Anatoii.pdf Анатолій ТРЕМБІЦЬКИЙТрембіцький. Острозька Академія у працях Володимира Січинського. Острозький краєзнавчий збірник. С. 475-483]</ref>
 
== Примітки ==