Карма Каг'ю: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м граматика |
→Історичні витоки школи Карма Каг'ю: add links |
||
Рядок 11:
== Історичні витоки школи Карма Каг'ю ==
Традиція Каг'ю базується на нових циклах тантр, переклади яких робили з опором більше на етимологічну точність, ніж на свободу стилю [1, 49] і це пов'язано з діяльністю Чойкьи Лодоя із Мара, більше відомого як [[Марпа]]-Лоцава (1012–1096). Він вважається засновником традиції Каг'ю в
Пряма лінія вчителів містить два імені — [[Тілопа]] та [[Наропа]]. Тілопа — вчитель Наропи. Перед ім'ям Тилопи згадують ім'я Будди [[Ваджрадхара|Ваджрадхари]] — втіленої Дхармакаї [4, 4]. Скоріше за все він не є історичною особистістю.
Далека лінія складається з таких імен: [[Ваджрадхара]], [[Ратнаматі]], [[Сараха]], [[Нагарджуна]], [[Шаваріпа]], [[Майтріпа]]. При цьому про Ратнаматі також згадують як про міфічного персонажа. Сараха відомий як «найвищій сідха нових тантр». Найдавніші джерела датують його народження приблизно через три сторіччя після паранірвани Будди Шакьямуні, але є думка, що він жив у період VII-ІХ ст. нашої єри [4, 8]. З огляду на це, зробимо припущення, що йдеться про Нагарджуну як учня Сарахи, а не засновника Мадхьямаки.
Після повернення до Тибету, в Марпи з'явилося багато учнів, серед яких найвідомішими стали Нгок Чоку Дордже, Метон Цхонпо, Цхуртон Вангдор і [[Міларепа]] Жепа Дордже. Кожен з них заснував окремо існуючу школу [5, 13].
В Нгок Чоку Дордже (нар. 1036 р.) були такі відомі учні як Рамцачен, Бавабачен, Сумпа Пходкачен, Нгок Мунпачен та Нгок Доде (нар. 1090 р.), що був сином Чоку Дордже та став утримувачем лінії передачі вчення після смерті батька та вчителя. Метон Цхонпо заснував школу, послідовники якої були дуже вправні у практиці Хеваджра-тантри. Цхуртон Вангдор — його учні спиралися на практику Гухьясамаджа-тантри, та стали в цьому дуже авторитетними серед інших шкіл. Міларепа Жепа Дордже — згідно з легендою був передбачений вчителем Марпи, та мав стати утримувачем всіх повчань цієї лінії передачі. Серед його учнів особливо виділяють Речунга Дордже Драка (нар. 1083 р.) та Гампопу (1079–1173 р.). Першого вчитель відправив до Індії, за повчаннями, які не привіз за свого життя Марпа, наприклад за практикою на «безформову дакіню» а також удосконалив свої навички у шести йогах Наропи [5, 60]. Від Речунга Дордже Драка почалася окрема школа, відома такими іменами як Геше Кхьюгцанпа (1115–1176) та Мачик Ондже.
Гампопа, чиє ім'я в дхармі — Сонам Ринчен, або Дагпо Лхадже, що означає «лікар із Дагпо», відомий тим, що об'єднав два потоки повчань. З одного боку, він прийняв монащі обітниці у школі Кадам, отримав повчання від Джайондага, Джаюлви, Геше Ньюгрумпи, Шаво Гангпи и Геше Чагре Гонгкхапи, вивчив традицію «поступового шляху» (тиб.: lam rim), що була принесена до Тибету Атішею, і вчення Дромтонпи [1, 46]. Пізніше зустрівшись з Міларепою він отримав передачу повчань традиції Кагью, включаючи Махамудру та Шість йог Наропи. Знання та методи двох шкіл він об'єднав у органічне ціле, заснувавши школу Дагпо Каг'ю — назва склалася від його імені. Дагпо Каг'ю відрізняє даний напрям від традиції Шангпа Кагью, яка була передана через Кхьюнгпо Налджора (900–1140) учня сіддх-жінок Нігуми і Сукхасиддхі [4, 3].
| |||