Хортиця: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 357:
== Хортиця у післявоєнний період (1945 – 1991) ==
===Будівництво мостів ім. Б. Н. Преображенського===
Навесні 1949 р. на місці підірваних під час відступу [[Вермахт|Вермахту]] в 1943 р. сталевих мостів М. С. Стрелецького почалося будівництво нових. Роботи велися під керівництвом начальника мостового загону полковника Н. А. Артеменка, а проект розробив інженер [[Мости Преображенського|Б. М. Преображенський]], іменем якого й були названі мости. Обидва вони побудовані з монолітного [[Залізобетон|залізобетону]], що набагато складніше, ніж будувати їх зі збірних елементів: спочатку необхідно було зробити [[Опалубка|опалубку]], тобто практично будувати той самий міст з дерева. Цим пояснюється порівняно великі строки будівництва – об'єкти були здані в експлуатацію 31 грудня 1952 р.
Міст через [[Новий Дніпро]] чотириарковий, загальною довжиною 560 м та висотою 54 м. До проїжджої частини його нижнього ярусу спочатку підходила тільки одна шосейна дорога – з південного боку від залізничної дамби. Міст через [[Старий Дніпро (Запоріжжя)|Старий Дніпро]] на момент побудови був найбільшим одноарковим мостом у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Його довжина дорівнює 228 м. На одній з опор правого берега [[Старий Дніпро (Запоріжжя)|Старого Дніпра]] встановлено мармурову табличку з написом: «Мост построен по проекту Бориса Николаевича Преображенского». Обидва мости мають два яруси: верхній – залізничний, нижній – автомобільний та пішохідний, з двома смугами шосе та тротуарами з обох боків від нього.
До початку 1970-х рр. [[Мости Преображенського|мости Преображенського]] успішно виконували свою функцію. Та коли з кін. 1960-х рр. на правому березі [[Дніпро|Дніпра]] почалося будівництво великого [[Хортицький район|Хортицького житлового масиву]], потік транспорту через Хортицю значно зріс. Це стало причиною великих автомобільних заторів на острові, частота яких збільшувалася з року в рік <ref>Адельберг Л. Мосты Запорожья [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zounb.zp.ua/ resourse/scarbnicya/Adelberg/indexf.html</ref>.
===Вплив на Хортицю Каховського водосховища===
У 1950-1956 рр. у місті [[Нова Каховка]] [[Херсонська область|Херсонської області]] було споруджено [[Каховська ГЕС|Каховську ГЕС]]. Підняттям рівня води у верхньому [[Б'єф|б’єфі]] на 16 м було утворено величезне [[Каховське водосховище]], у хвостовій частині якого опинилася Хортиця <ref>Каховское водохранилище // Большая советская энциклопедия. – Москва, 1973. – Т. 11 : (Италия – Кваркуш). – С. 548</ref>. Згідно даних карт 1945 та 1992 р. пiдйом води у Дніпрі вiдносно рiвня Чорного моря в районi острова у зв’язку з цим склав близько 2,4 м. <ref> Топографическая карта Главного Штаба 1992 г. Фрагмент. Аркуш L-36-II. Масштаб 1:100000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : (http://ostriv.org/karta-1992-roku/); Вiйськова карта РСЧА, 1945 рiк. Фрагмент. Вихiднi данi не вiдомi [Електронний ресурс]. – Режим доступу : (http://ostriv.org/vijskova-karta-1945-roku/)</ref>. Це спричинило великі зміни у [[Топографія|топографії]] ріки. У II пол. 1950-х рр. зникли багато маленьких скель мiж [[Дніпровська ГЕС|Днiпрогесом]] i Хортицею, збільшилася площа [[Плавні|плавневих]] озер острова, з’явилися новi – Щуче, Вербове, Качаче, Тепле тощо). Всi вони з’єдналися протоками одне з одним та з [[Новий Дніпро|Новим]] i [[Старий Дніпро (Запоріжжя)|Старим Днiпром]]. На озерах з’явилися також новi острови – Пiвденний, Схiдний, Довгий, Чорного Шулiки, Захiдний, також урочище Середнiй Виступ. Пiзнiше, протягом кiлькох десяткiв рокiв, мiсцевi мешканцi дали назви цим новим об’єктам, й тiльки на початку ХХI ст. вони були зафiксованi на туристичних схемах<ref>Власов О. Нацiональний заповiдник «Хортиця». Краєзнавчо-туристична схема. – Запорiжжя : Нацiональний заповiдник «Хортиця», 2016.</ref>.
| |||