Арнольд Зоммерфельд: відмінності між версіями

Першою завдачоюзадачою, до якої звернувся молодий Зоммерфельд (1889), стала проблема [[Теплопровідність|теплопровідності]]. Приводом став конкурс на здобуття премії Кенігсбергзького фізико-економічного товариства за кращий аналіз температурних вимірювань, що проводилися на різних глибинах під поверхнею землі на метеорологічній станції в Ботанічному саду. Для проведення обчислень Зоммерфельд і [[Еміль Віхерт]] створили в Інституті теоретичної фізики при [[Кенігсберзький університет|Кенігсберзькому університеті]] [[Гармонічний аналіз|гармонічний аналізатор]], незалежно прийшовши до конструкції приладу, запропонованої свого часу [[Вільям Томсон|лордом Кельвіном]]. Ця робота була лише частково успішною через недосконалість створеного приладу, а теоретичний розгляд задачи, розпочатий Зоммерфельдом, містив суттєву помилку в постановці граничних умов рівняння теплопровідності, так що він був змушений відкликати своє рішення з конкурсу. Проте, застосований їм математичний підхід (розв'язання лінійного диференціального рівняння на деякій [[Ріманова поверхня|ріманової поверхні]], методологія рядів і інтегралів Фур'є) успішно використовувався вченим згодом в задачах дифракції електромагнітних хвиль{{sfn|Born|1952|pp=275—276}}{{sfn|Seth (book)|2010|pp=15—16}}.