Карманський Петро Сильвестрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 27:
| Примітки =
}}
'''Петро́ Сильве́стрович Карма́нський''' ([[29 травня]] [[1878]], місто Чесанів, нині [[Цешанув]], [[Польща]] — [[16 квітня]] [[1956]], [[Львів]]) — український [[поет]], [[перекладач]], публіцист, громадський діяч, літературний критик. Представник «[[Молода муза|Молодої музи]]». [[Псевдонім]]и — '''Петро Гіркий''', '''Лесь Могильницький, Гілярій Макух.'''
== Життєпис ==
Рядок 60:
Драматичні колізії української революції,визвольні змагання покликали письменника до громадської, політично-дипмломатичної роботи. У ліриці тих часів -безпосередні враження національно заангажованого громадянина. Волелюбні прагення народу, героїка стілецьких буднів (цикл "Кривавим шляхом, 1914-1915), розчарування, скепсис ти іронія ( збірка "Al fresco", 1917) золотий гомін ніцональної револіції й трагічне усвідомлення її поразки (збірка "За честь і волю", 1932) - основні мотиви цього періоду творчості.
Десятиліття (1922-1931) праця в середовищі українських емігрантів Бразилії привнесла нові теми в лірику поета. Серед них - туша за Батьківщиною, екзотичні пейзажі прерій, господарські заняття земляків в умовах тропіків. Нужденне життя емігрантів-хліборобів, складні взаємини в серевищах переселенських громад відтворив поет у поемі "План бразилійської пущі" (1926) та сатиричній збрці "Бразилійські співомовки" (1926), виданій під псевдонімом Гілярій Макух.
Про свою творчість сам П. Карманський пише так:
| |||