Напівпровідник: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 2:
'''Напівпровідники́''' ({{lang-en|semiconductors}})&nbsp;— матеріали, [[електропровідність]] яких має проміжне значення між провідностями [[провідник]]а та [[діелектрики|діелектрика]]<ref>[http://leksika.com.ua/17471226/ure/napivprovidniki «Напівпровідники»] // {{УРЕ}}</ref>. Відрізняються від провідників сильною залежністю питомої провідності від концентрації домішок, температури та різних видів випромінювання. Основною вирізняльною властивістю цих матеріалів є збільшення електричної провідності з ростом температури.
 
Напівпровідниками є речовини, ширина [[заборонена зона|забороненої зони]] яких становить близько кількох [[електронвольт]] (еВ). Наприклад, [[алмаз]] можна віднести до широкозонних напівпровідників, а [[арсенід індію]]&nbsp;— до вузькозонних. До числа напівпровідників належать багато [[прості речовини|простих речовин]] ([[германій]], [[кремній]], [[селен]], [[телур]], [[арсен]] та інші), величезна кількість сплавів і хімічних сполук ([[арсенід галію]], телурид цинку, [[фосфід галію]] та інші). Напівпровідникові властивості мають багато потрійних і складніших хімічних сполук, наприклад ZnSiAs<sub>2</sub>. Напівпровідниковими є ціла низка органічних сполук: [[антрацен]], [[нафтален]], [[фталоціаніни]] тощо.
 
Залежно від того, чи віддає домішковий атом електрон, чи захоплює, його називають донорним або акцепторним. Характер домішки може змінюватися залежно від того, який атом ґратки вона заміщує, в яку кристалографічну площину вбудовується.