Сіра лисиця: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sehrg (обговорення | внесок) м оформлення |
|||
Рядок 1:
{{Картка:Таксономія
| name = Сіра лисиця
| fossil_range= [[плейстоцен]] — сучасність<ref name="mamm">{{Стаття|автор=Erik K. Fritzell & Kurt J. Haroldson|назва=Urocyon cinereoargenteus|видання=Mammalian Species|рік=1982|випуск=|номер=189|сторінки=
| status = LC
| status_system = iucn3.1
Рядок 23:
| iucn = 22780
}}
'''Сіра лисиця'''<ref>{{книга|автор=Ковальчук А.А.|заголовок=Заповідна справа|місце=Ужгород|видавництво=«Ліра»|рік=2002|сторінки=328}}</ref><ref>{{Стаття|автор=Стекленьов Є. П.|назва=Строки статевої активності рудої лисиці, Vulpes vulpes (Carnivora, Canidae), у степовій зоні України|видання=Вестник зоологии|рік=2011|випуск=45|номер=5|сторінки=439–445}}</ref> ({{lang-la|Urocyon cinereoargenteus}}) — вид [[псові|псових]], що живе в листяних лісах та густих чагарниках у [[Північна Америка|Північній]], [[Центральна Америка|Центральній]] і [[Південна Америка|Південній Америці]] від [[Канада|Канади]] до [[Венесуела|Венесуели]]. Цей вид разом із близько спорідненою [[лисиця острівна|лисицею острівною]] є сучасними видами, найближчими до спільного предка псових. Цілком можливо, що в давні часи сіра лисиця була приручена або напіводомашнена корінними американцями сучасних Каліфорнії та пустелі Сонора, де її останки знайдені в різних археологічних розкопках<ref>{{Стаття|автор=Paul W.|назва=Collins Interaction Between Island Foxes (Urocyon littoralis) and Native Americans on Islands off the Coast of Southern California: Ethnographic, Archaeological, and Historical Evidence|видання=Journal of Ethnobiology|рік=1991|випуск=11|номер=2|сторінки=205–229}} {{ref-en}}</ref>. Етимологія: родова назва походить від {{lang-el|οὐρά}} — «хвіст», {{lang-el|κύων}} — «пес»; видовий епітет походить від {{lang-el|κόνις}} — «попелястий», {{lang-la|argenteus}} — «сріблястий»<ref>{{книга|автор=Texas Tech University. Museum|заголовок=Occasional Papers, Issues 141–160|місце=Ітака|видавництво=The Museum|рік=1991|сторінки=23}} {{ref-en}}</ref>. Зображення сірої лисиці можна знайти у природничих працях, прикладами є гравюра, виконана Йоханесом Ґерардом Кьолемансом до книги «''Dogs, jackals, wolves, and foxes: a monograph of the Canidae''» (1890) і малюнок з праці «''The New International Encyclopedia''», v. VIII, 1906. Також сіра лисиця зображалася на марках анімалістичних серій США<ref>{{cite web|url=http://s1181.photobucket.com/user/nethryk/media/Volume%2015/USA-3611g-GrayFox-GopherTortoise-4-26-02Photo20-EthelKessler_zpsqg8k2zhv.jpg.html|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150922173322/https://www.stampboards.com/viewtopic.php?f=17&t=48089&start=50|archivedate=22.09.2015|назва=gray fox and gopher tortoise|прізвище=Ethel Kessler|ім'я=|дата=2002|веб-сайт=|видавець=USA|дата-доступу=22.09.2015}}</ref>, Екваторіальної Гвінеї<ref>{{cite web|url=http://www.stampworld.com/uk/stamps/Equatorial-Guinea/Postage%20stamps/?year=1977|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150922180624/http://www.stampworld.com/uk/stamps/Equatorial-Guinea/Postage%20stamps/?year=1977|archivedate=22.09.2015|назва=Urocyon cinereoargenteus на марці Екваторіальної Гвінеї|прізвище=|ім'я=|дата=|веб-сайт=|видавець=|дата-доступу=22.09.2015}}</ref>, Колумбії<ref>{{cite web|url=http://www.stampworld.com/uk/stamps/Colombia/Postage%20stamps/?year=1990|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151016113946/http://www.stampworld.com/uk/stamps/Colombia/Postage%20stamps/?year=1990|archivedate=16.10.2015|назва=Urocyon cinereoargenteus на марці Колумбії|прізвище=|ім'я=|дата=|веб-сайт=|видавець=|дата-доступу=16.10.2015}}</ref>, Коста-Рики<ref>{{cite web|url=http://www.stampworld.com/uk/stamps/Costa-Rica/Postage%20stamps/?year=1963|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151016114442/http://www.stampworld.com/uk/stamps/Costa-Rica/Postage%20stamps/?year=1963|archivedate=16.10.2015|назва=Urocyon cinereoargenteus на марці Коста-Рики|прізвище=|ім'я=|дата=|веб-сайт=|видавець=|дата-доступу=16.10.2015}}</ref>, Парагваю<ref>{{cite web|url=http://www.stampworld.com/uk/stamps/Paraguay/Postage%20stamps/?year=1972|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151016114744/http://www.stampworld.com/uk/stamps/Paraguay/Postage%20stamps/?year=1972|archivedate=16.10.2015|назва=Urocyon cinereoargenteus на марці Парагваю|прізвище=|ім'я=|дата=|веб-сайт=|видавець=|дата-доступу=16.10.2015}}</ref>. Сіра лисиця є офіційною твариною штату [[Делавер]]<ref>{{cite web|url=http://delaware.gov/topics/facts/animal.shtml Delaware.gov|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150922181550/http://delaware.gov/topics/facts/animal.shtml|archivedate=22.09.2015|назва=State of Delaware
== Історія назви та опису виду ==
Рядок 31:
Сіра лисиця вперше була класифікована та описана під назвою 'Vulpis Cinereus Americanus' у праці 'The Natural History of Carolina, Florida, and the Bahama Islands' Марка Кейтсбі, що вийшла у 1747 році. Тим не менш, наразі офіційно описувачем лисиці вважається [[Йоган Хрістіан Даніель фон Шребер]] через достатньо цікаве непорозуміння.
Справа в тім, що ілюстрація сірої лисиці у виданні Кейтсбі була достатньо несхожа на оригінал. Шребер же при своєму описі орієнтувався на шкуру, яку отримав з Нового Світу, томі вирішив, що в новому світі мешкають два різних види лисиць: вже описана сіра лисиця Кейтсбі, яку він вніс до своєї праці як Canis Virginianis, та «нова» та відмінна від неї сіра лисиця, яка увійшла в історію як Canis Cinereo Argentius. Ситуацію додатково ускладнює той факт, що вперше назва Canis Cinereo Argentius з'явилася в праці [[Йоган Хрістіан Еркслебен|Йогана Хрістіана Еркслебена]], яку видали раніше — але сам Еркслебен віддав пріоритет Шреберу<ref name = "Mivart">{{книга|автор=St. George Jackson Mivart|заголовок=Dogs, Jackals, Wolves, and Foxes: A Monograph of the Canidæ|місце=London|видавництво=Taylor and Francis|рік=1890|сторінки=
== Систематика та еволюція ==
Рядок 117:
Наразі, у більшості сучасного ареалу найбільшим ворогом сірої лисиці є людина. Це відбувається не через полювання на сіру лисицю — більшість сірих лисиць гине внаслідок ДТП, отруєння пестицидами через споживання померлих гризунів, що отруїлися, або інфекційних хвороб, що переносяться хатніми тваринами, особливо внаслідок чумки собак<ref name="Mortality1">'Danielle L. Temple, Michael J. Chamberlain and L. Mike Corner.'' Spatial Ecology, Survival and Cause-Specific Mortality of Gray Foxes (Urocyon cinereoargenteus) in a Longleaf Pine Ecosystem / The American Midland Naturalist Vol. 163, No. 2 (April 2010), pp. 413–422. {{ref-en}}</ref>. Іншими хижаками є [[золотий орел]] (Aquila chrysaetos), [[Bubo virginianus|пугач віргінський]], [[койот]] і [[руда рись]]<ref name="mamm"/>. Койоти розглядають сіру лисицю як конкурента за життєвий простір, тому часто полюють на них не заради поживи<ref name="Badyaev1"/>.
Сірі лисиці не здатні втекти від крупніших за них ворогів на значну відстань, але здатні на швидкі спринти, тому за наявності конкуренції вони намагаються або не віддалятися від дерев або кущів, де вони можуть сховатися<ref name="Badyaev1"/>, або уникати небезпеки, змінюючи час своєї активності. Сірі лисиці покладаються на свій розвинений слух та нюх, аби вчасно уникнути небезпеки, та навіть намагаються видати себе за крупнішого хижака, замаскувавши свій запах його запахом <ref name="Scent">'Maximilian L. Allen, Micaela S. Gunther and Christopher C. Wilmers' The scent of your enemy is my friend? The acquisition of large carnivore scent by a smaller carnivore. / Journal of Ethology, 2016,
Взаємовідносини сірої та звичайної лисиць до кінця не встановлені; хоча часто вважається, що руда лисиця домінує над сірою (як вона робить з усіма іншими видами лисиць завдяки своєму розміру), в Північній Америці ареал звичайної лисиці був обмежений на півдні ареалом сірої лисиці, і, за даними окремих спостережень, сірі лисиці активно полюють на рудих лисиць, виходячи переможцем завдяки тому, що їх менший розмір компенсується сильнішими м'язами.
Сіра лисиця дуже вразлива до [[Епізоотія|епізоотій]] [[Чумка собак|чумки собак]], до яких вона майже не має імунітету. У певних місцях в Каліфорнії популяції сірих лисиць, які зазнали значних втрат внаслідок спалахів чумки, так і не змогли повернутися на рівень до початку епізоотії. Припускається, що одним зі значних факторів смертності сірої лисиці є зараження вірусом чумки від посліду собак, які містять вірус внаслідок щеплення<ref name="Weston_Brisbin">''Julie L. Weston and I. Lehr Brisbin Jr.'' Demographics of a protected population of gray foxes (Urocyon cinereoargenteus) in South Carolina / Journal of Mammalogy: August 2003, Vol. 84, No. 3, pp. 996–1005. {{ref-en}}</ref>; сірі лисиці потребують особливу вакцину від чумки, оскільки та, що вживається для собак та рудих лисиць, призводить до їх смерті<ref name="Grant"/>. Можливо, наявність
Сірі лисиці є одними з природних носіїв [[сказ]]у. Вони мають свій власний вектор вірусу сказу та можуть підтримувати чисельність популяції навіть під час епізоотії<ref name="Clark_Wilson">''Keith A. Clark and Pamela J. Wilson'' Canine and Grey Fox Rabies Epizootics in Texas / Great Plains Wildlife Damage Control Workshop Proceedings 4-10-1995 {{ref-en}}</ref>. Як і інші псові, сірі лисиці служать хазяїном для багатьох паразитичних членистоногих, зокрема бліх ([[Siphonaptera]]), вошей ([[Phthiraptera]]), кліщів ([[Ixodida]], [[Trombidiformes]], [[Acari]]). Сіра лисиця також може бути носієм ряду внутрішніх паразитів, у тому числі нематод ([[Nematoda]]), трематод ([[Trematoda]]), стрічкових червів ([[Cestoda]]), і акантоцефалів ([[Acanthocephala]])<ref name="ADW"/>. Особливістю сірих лисиць є надзвичайно висока стійкість до захворювання [[Короста|коростою]] та вірусним гепатитом собак (вірус CEV)<ref>''A Alonso Aguirre'' Wild canids as sentinels of ecological health: a conservation medicine perspective / Parasites & Vectors 2009, 2(Suppl 1): S7</ref>, від яких вони майже не потерпають.
| |||