Готфрід Вільгельм Лейбніц: відмінності між версіями

Коли хлопчикові було шість років, його батько помер, через це вихованням хлопчика займалась його мати. Після смерті батька, залишилась велика особиста бібліотека. Лейбніц навчався у відомій [[Школа Святого Фоми (Лейпциг)|ЛейпцизьскійЛейпцизькій школі Святого Фоми]]<ref>Ulrich Leisinger: ''Leibniz-Reflexe in der deutschen Musiktheorie des 18. Jahrhunderts''. Königshausen & Neumann, Würzburg 1997, ISBN 3-88479-935-5, S. 8. {{ref-de}}</ref>. Бібліотека батька дозволила Лейбницу вивчити широкий спектр передових філософських і теологічних робіт, до яких він міг би мати доступ тільки в студентські роки.<ref name="Mackie">Mackie, John Milton; Guhrauer, Gottschalk Eduard, 1845. ''Life of Godfrey William von Leibnitz''. Gould, Kendall and Lincoln. p. 21. {{ref-en}}</ref>. Лейбніц розповідав<ref>Филиппов M. M. Готфрід Лейбниц. Его жизнь, общественная, научная и философская деятельность.&nbsp;— 1893. {{ref-ru}}</ref>:

У 1661 році, у віці 14 років, Лейбніц вступив до [[Лейпцизький університет|Лейпцизького університету]], де у 1663 році отримав ступінь бакалавра, з дисертацією «De Principio Individui», з якої бере початок його пізніша [[теорія монад]]. Викладання математики в Лейпцигу було поганим, і влітку 1663&nbsp;р. Лейбніц навчався у [[Єнський університет|Йенському університеті]], де на нього вчинив великий вплив філософ і математик [[Ерхард Вейгель]]. У жовтні 1663&nbsp;р. Лейбніц повернувся до Лейпцига і пройшов курс навчання до доктора права. ОтримавЗдобув ступінь магістра філософії за дисертацію, яка поєднувала аспекти філософії і права з деякими математичними ідеями, що походять від Вейгеля. Отримав ступінь бакалавра права, працював над докторською дисертацією з філософії, «Dissertatio de arte combinatoria», яку було надруковано у 1666&nbsp;р.