Залізня: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 40:
== Географія ==
Село
У селі річка [[Руда Кам'янка (річка)|Руда Кам'янка]] впадає у [[Гнилоп'ять]].
== Історія ==
В історичній літературі згадується назва населеного пункту ''Мократіца'',
=== У складі Російської імперії ===
У
У [[1875]] році общиною старообрядців, що сформувалась у селі, було побудовано дерев'яну Свято-Покровську церкву, яка збереглась до теперішнього часу (в ній нині розташований сільський клуб).
Навкруги села розташовувались непоодинокі хутори-садиби селян-хліборобів, які мали по 3-6 десятин малопродуктивної піщаної землі у власності та обробляли її. При проведенні колективізації хутори були знищені, а їх мешканців примусили розібрати та перевезти свої оселі до Залізняка. До цього часу у пам'яті старих жителів села зберіглись назви окремих з тих хуторів - ''Лихотворищина'', ''Мократичі'', ''Лівончиків хутір'', ''Шкрудєва гора'', ''Голопузівка''.
До Другої світової війни на радянський манер село називали ''Желєзнякі''. Щодо назви села немає однозначного підходу та тлумачення: його називають Железняк, Желєзняк, Залізняк. Українське населення села та оточуючих населених пунктів називає його - ''Желєзняк'', хоча після Другої світової війни чиновники тодішнього СРСР перейменували його на ''Залізня'' (дата перейменування невідома).
На [[1906]] рік у селі налічувалось 57 дворів, в яких проживало 355 чоловік.<ref>{{Cite book|title=Список населённых мест Волынской губернии, 1906|last=здание Волынского Губернского Статистического комитета|first=|year=1906|publisher=Волынская Губернская типография|location=Житомир|pages=224|language=рос.|isbn=}}</ref>
На одному з старих цвинтарів села зберігся релігійний пам'ятник, у вигляді гранітної стели з хрестом, встановлений у [[1911]] році, на якому наявний напис : <blockquote>"Крестьянам общества деревни Железняка июня 1911 года Христос Воскресе + Упокой Господи души их".</blockquote>З [[1923]] р. по 12.05.1958 р. село було центром Залізнянської сільської ради Троянівського, Коростишівського, а потім Житомирського районів. Після неодноразових адміністративно-територіальних реформ до 1996 р. село входило до складу Троянівської сільської ради Житомирського району. Зі створенням Головенківської сільської ради (17.04.1996 р.) перейшло до її складу.▼
На одному з старих цвинтарів села зберігся релігійний пам'ятник, у вигляді гранітної стели з хрестом, встановлений у [[1911]] році, на якому наявний напис : <blockquote>"Крестьянам общества деревни Железняка июня 1911 года Христос Воскресе Упокой Господи души их".</blockquote>
=== У складі УРСР ===
До розпаду СРСР на території населеного пункту розташовувалась бригада колгоспу " Світанок " (правління у с. Троянів), яка займалась скотарством. Діяла кузня, в якій не лише ремонтували колгоспну техніку, а й задовільняли ковальсько-слюсарні потреби населення. Працювала школа-восьмирічка,у якій навчались діти селян. Будь-якого значного промислового чи сільськогосподарського виробництва, окрім особистих селянських господарств, за часів незалежності України в селі не існує. В приміщеннях колишніх ферм, які вціліли, зараз розташовані приватні пилорама та цех з обробки каменю. Село електрифіковано та газифіковано, має фельдшерсько-акушерський пункт.▼
▲
22 листопада 1921 р. через Железняки, вертаючись з [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]], проходила Подільська група (командувач [[Чорний Сергій Іванович|Сергій Чорний]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].
▲
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932-1933.▼
==== Голодомор ====
▲Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932-1933. Наразі відомо про 17 жертв.
==== Німецько-радянська війна ====
На цвинтарі, розташованому на околиці села, знаходиться братська могила 17 воїнів, які загибли при його визволенні у 1944 році. Ось їх список :
{| class="wikitable"
Рядок 235 ⟶ 241:
|01-01-1944
|}
== Інфраструктура ==
Будь-якого значного промислового чи сільськогосподарського виробництва, окрім особистих селянських господарств, за часів незалежності України в селі не існує.
В приміщеннях колишніх ферм, які вціліли, зараз розташовані приватні пилорама та цех з обробки каменю. Село електрифіковано та газифіковано, має фельдшерсько-акушерський пункт та сільський клуб [[Головенківська сільська рада|Головенківської сільської ради]].
== Примітки ==
Рядок 240 ⟶ 251:
== Посилання ==
* Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року / Підготував В. Кравченко; редкол: П. Сохань (відповідальний редактор), Г. Боряк, М. Крикун та ін. Наук. тов. ім. Шевченка в Америці, Наук. тов. ім. Шевченка в Україні, НАН України, Інститут укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. - Київ, 2005. - 597 с.
* Книга Київського підкоморського суду (1584–1644). / Упорядники: Г. В. Боряк, Т. Ю. Гирич, Л. 3. Гісцова, В. М. Кравченко, В. В. Німчук, Г. С. Сергійчук, В. В. Страшко, Н. М. Яковенко. — Київ, 1991. — 344 с. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН України; Археографічна комісія АН України; Інститут історії АН України; Центральний державний історичний архів України у м. Києві).
* Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/8325 Погода в селі Залізня]
Рядок 245 ⟶ 259:
* {{SgKP|XIV|767|Żeleźniaki, w dokumentach także Żeleźnice, Żelazna, wieś nad Hnyłopiatem...}}
* http://graves.code.ua/soldier/ccc050000000093
* http://victimsholodomor.org.ua/zhytomyr/easytable/25-peoples-new.html
{{Житомирський район}}
| |||