|
[[ФайлЗображення:Benjamin Gerritsz. Cuyp 002.jpg|right|thumb|250px|Христове воскресіння. Ангел відкриває Господній гріб. Беньямін Герітч (бл. 1640).]]
[[ФайлЗображення:Rembrandt Harmensz. van Rijn 040.jpg|right|thumb|250px|Після воскресіння воскреслий Христос явився своїм ученикам. Картина [[Рембрандт]]а.]]
'''Воскресі́нняВоскресіння Ісу́са Хри́стаХриста''' — воскресіння [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] з мертвих по трьох днях після смерті, центральна доктрина в Християнстві, яка протягом сторіч проповідувалась язичникам і є найважливішою подією (і святом, знаним як Пасха чи [[Великдень]]) християнського суспільства. [[Апостол Павло]] сказав, що якщо Христос не воскрес, тоді вся християнська віра була б даремна:
{{text|
[[Апостол Павло]] сказав, що якщо Христос не воскрес, тоді вся християнська віра була б даремна:
''Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,'' <br>
{{Цитата|
''тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!'' <br>
''Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви у своїх ще гріхах,'' <br />
''Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!'' <br>
''тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!'' <br />
''Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.'' <br>
''Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!'' <br />
''Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.'' <br>
''Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.'' <br />
''Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть.'' (1 до Коринтян 15:19).}}
''Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.'' <br />
''Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть.''|40px|({{Біблія|1 Кор.| 15:19}}).}}
Згідно з [[Апостол Павло|Павлом]], вся християнська віра залежить від воскресіння Христа. Християни щорічно святкують воскресіння Христа під час найбільшого святасвяту християнського літургійного року — - [[Великдень|Великодня]].
Ісус Христос воскрес о ранній порі в неділю, на початку нового єврейського тижня, оскільки у древніх євреїв неділя була першим днем тижня і починалася зразу ж після заходу сонця в суботу. Тому '''неділя''' ({{lang-ru|''воскресение''}}), стала святим днем для християн і теж зветься '''Господнім Днем''' ({{lang-el|''Kyriake Hemera''}}). Для древніх [[євреї]]в Господнім днем був останній сьомий день тижня - субота ({{lang-he|שַׁבָּת}}, «відпочинок»). Тому четверта заповідь ''Шануй день Господній, щоби святити його'' розуміється християнами і юдеями по різному. Для християн Господній день '''воскресіння''' — неділя став днем відпочинку. Звідси його українська назва - неділя (від ''не ділати, не робити'', тобто ''відпочивати''). Також, виконання будь-якої ненастійної праці в неділю в християнстві вважається гріхом і ламанням четвертої заповіді, оскільки така праця порушує святість Господнього дня, яка заключається в покої та мирі. В середньовічній християнській церкві строго заборонялося виконувати будь-яку працю в неділю аж до сходу сонця в понеділок.
Згідно з давньою традицією, коли навіть незначна частина доби лікувалася за день, Христос пробув мертвим три доби (фактично це тривало близько двох днів). Ця кількість символічно співвідноситься з вітхозавітним Йоною, що перебував у тілі морського чудовиська три дні (Мф.12,40).
== Джерела ==
Ісус Христос воскрес о ранній порі в неділю, на початку нового єврейського тижня, оскільки у древніх євреїв неділя була першим днем тижня і починалася зразу ж після заходу сонця в суботу. Тому '''неділя''' ({{lang-ru|''воскресение''}}), стала святим днем для християн і теж зветься '''Господнім Днем''' ({{lang-el|''Kyriake Hemera''}}). Для древніх [[євреї]]в Господнім днем був останній сьомий день тижня — субота ({{lang-he|שַׁבָּת}}, «відпочинок»). Тому четверта заповідь ''Шануй день Господній, щоби святити його'' розуміється християнами і юдеями по різному. Для християн Господній день '''воскресіння''' — неділя став днем відпочинку. Звідси його українська назва — неділя (від ''не ділати, не робити'', тобто ''відпочивати''). Також, виконання будь-якої ненастійної праці в неділю в християнстві вважається [[гріх]]ом і недодержанням четвертої [[Десять заповідей|заповіді]], оскільки така праця порушує святість Господнього дня, яка полягає в спокої та мирі. Через те що [[Зцілення розслабленого біля овечої купальні|Ісус зцілив розслабленого]] і [[Зцілення сухорукого|сухорукого]] у [[субота|суботу]], євреї хотіли вбити Його. В середньовічній християнській церкві строго заборонялося виконувати будь-яку працю в неділю аж до сходу сонця в понеділок.
== Опис у Християнстві ==
Коли минула субота, вночі, на третій день після Своїх [[Страждання Ісуса Христа|страждань]] і [[смерть|смерті]], Господь Ісус Христос силою Свого Божества ожив, тобто воскрес із мертвих. Тіло Його людське преобразилося. Він вийшов з гробу (печери), невидимий для сторожі, не відкотивши каменя, не порушивши [[синедріон]]ової печатки. Від цієї миті воїни, самі не знаючи того, охороняли порожній гріб.
Раптом стався великий [[землетрус]]; з небес зійшов [[ангел]] Господній. Він приступивши, відвалив камінь від гробу Господнього і сів на ньому. На вигляд він був немов блискавка, і одяг мав білий наче сніг. Воїни, що були на варті біля гробу, тряслись від страху, і зробились немов мертві, а потім коли отямились, від страху розбіглись.
[http://www.setlab.net/?view=EmptyTomb Джош Макдауэл. Свидетельство o воскресении]
Цього ж дня (перший день тижня), як тільки закінчився суботній спокій, дуже рано, на світанку, [[Марія Магдалина]], [[Марія Яковова]], Іоанна, [[Саломія]] та інші жінки, взявши приготоване запашне миро, пішли до гробу Господнього, щоб намастити тіло Його, бо не встигли зробити цього під час похорону (Церква іменує цих жінок [[жінки-мироносиці|мироносицями]]). Вони ще не знали, що до гробу Христового приставлено воїнів і вхід до гробу запечатано. Тому вони не сподівалися зустріти там когось і перемовлялися між собою: «Хто відвалить нам камінь від дверей гробу?» Бо камінь був дуже великий.
[[Категорія:Ісус]]
Марія Магдалина, випередивши інших жінок-мироносиць, перша прийшла до гробу. Було ще темно перед світанком. Марія, коли побачила, що камінь відвалено від гробу, зразу ж побігла до [[Апостол Петро|Петра]] та [[Іван Богослов|Івана]] і говорить: «Узяли Господа з гробу, і не знаємо, де поклали Його». Почувши це, Петро та Іван одразу ж побігли до гробу, Марія Магдалина йшла за ними.
[[Категорія:Християнство]]
{{Commonscat|Resurrection of Christ}}
У цей час до гробу підійшли й інші жінки, які йшли з Марією Магдалиною. Вони побачили, що камінь відвалено від гробу. І коли зупинилися, раптом побачили світло сяйного ангела, що сидів на камені. Ангел, звертаючись до них, сказав: «Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розіп'ятого. Його нема тут — Він воскрес, як сказав (ще коли був із вами). Підійдіть, погляньте на місце, де лежав Господь. І підіть швидше, скажіть [[Апостол|учням]] Його, що Він воскрес із мертвих».
{{christianity-stub}}
Вони ввійшли всередину гробу (печери) і не знайшли тіла Господа Ісуса Христа. Та, глянувши, побачили ангела в білому одязі, що сидів праворуч того місця, де було покладено Господа і їх пройняв жах.
Ангел сказав їм: «Не жахайтеся. Ісуса шукаєте Назарянина, розіп'ятого. Він воскрес — Його нема тут. Ось місце, де поклали Його. Але йдіть, скажіть учням Його і Петрові (який через своє зречення відпав від числа учнів), що Він буде раніше за вас у [[Галилея|Галилеї]]; там Його побачите, як Він сказав вам».
[[Файл:Марія Магдалина біля гробу.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Марія Магдалина]] біля гробу]]
Коли здивовані жінки ще стояли, перед ними раптом знову з'явилися два ангели у одежах які сяяли. Жінки зі страхом схилили обличчя свої до землі.
Ангели сказали їм: «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес. Згадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галилеї, кажучи, що Синові Людському належить бути виданому до рук людей-грішників, і бути розіп'ятим, і на третій день воскреснути».
Тоді жінки згадали слова Господа. Вийшовши, вони у трепеті та страху побігли від гробу. А потім зі страхом і великою радістю пішли сповістити ученів Його. По дорозі ж нікому нічого не говорили, тому що боялися.
Прийшовши до учеників, жінки розповіли про все, що бачили і чули. Та учням їхні слова здалися неправдивими, тому вони не повірили їм.
Тим часом до гробу Господнього бігли Петро та Іван. Іван біг швидше за Петра і прибув до гробу першим, але не ввійшов і, схилившись, побачив на землі пелени. За ним прибіг Петро, і ввійшовши до гробу теж побачив погребльні пелени; а хустина, яка була на голові Ісуса Христа, лежала не біля пелен, а була згорнута в іншому місці. Тоді за Петром увійшов Іван, побачив усе це й увірував у Воскресіння Христове. Петро про себе дивувався тому, що відбулося. Потім Петро й Іван повернулися додому.
Коли Петро та Іван пішли, Марія Магдалина, яка прибігла за ними, залишилася біля гробу. Вона стояла і плакала при вході у печеру (до гробу) і побачила двох ангелів у білих ризах, які сиділи, — один в головах, а другий у ногах, де лежало тіло Спасителя.
Ангели сказали їй: «Жоно, чого плачеш?»
Марія Магдалина обізвалась до них: «Взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його».
Сказавши це, вона обернулась і побачила Ісуса Христа, Який стояв. Але від великої печалі, від сліз і власної впевненості, що мертві не воскресають, вона не впізнала Господа. Ісус говорить їй: «Маріє!»
Почувши добре знайомий голос, вона отямилася від печалі й по-бачила, що перед нею стоїть Сам Господь Ісус Христос. Вона вигукнула: «Учителю!» — і з невимовною радістю кинулася до ніг Спасителя; від радощів вона не усвідомлювала собі всієї величі моменту.
Але Ісус Христос, указуючи їй на святе і велике таїнство Воскресіння Свого, сказав їй: «Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх (тобто учнів) і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого».
Тоді Марія Магдалина поспішила до учнів Його зі звісткою про те, що бачила Господа, і про те, що Він сказав їй. Це було ''перше явлення'' Христа після воскресіння.
По дорозі Марія Магдалина наздогнала Марію Яковову, яка теж поверталася від гробу Господнього. Коли ж вони йшли сповістити учнів, раптом Сам Ісус Христос зустрів їх і промовив до них: «Радуйтеся!»
Вони ж підійшли, припали до ніг Його і вклонилися Йому. Тоді говорить їм Ісус Христос: "Не бійтеся; підіть сповістіть братів Моїх, щоб ішли до Галилеї, і там вони побачать Мене". Так воскреслий Христос ''явився вдруге''.
Марія Магдалина з Марією Якововою, прийшовши до одинадцятьох учнів та інших, які плакали і ридали, сповістили їм велику радість. Але ті, почувши від них, що Ісус Христос живий і вони бачили Його, не повірили.
Після цього Ісус Христос явився окремо Петрові й упевнив його у Своїм воскресінні. (''Третє явлення''.) Тільки тоді багато хто перестав сумніватися у воскресінні Христовому, хоча між ними і залишалися такі, які ще не увірували.
Раніше від усіх, як свідчить святе ''Передання'', Ісус Христос обрадував Пресвяту [[Діва Марія|Матір Свою]], сповістивши їй через [[ангел]]а про Своє ''воскресіння''.
Цю подію так оспівує свята Церква:
{{Текст|Ангел звістив Благодатній: «Чистая Діво, радуйся!» І знову мовлю: Радуйся, Твій Син воскрес на третій день із гробу і мертвих воскресив; люди, веселіться.
Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня над тобою зійшла, радій нині й веселися, Сионе, а Ти, Чистая, красуйся, Богородице, бо воскрес Народжений Тобою.}}
Між тим, воїни, які охороняли гріб Господній і від страху розбіглися, прийшли у Єрусалим. Деякі з них пішли до первосвящеників і сповістили їх про все, що відбулося біля гробу Ісуса Христа. Першосвященики ж, зібравшись зі старійшинами, скликали раду. Через власну злісну впертість вороги Ісуса Христа не хотіли повірити у Його Воскресіння і вирішили приховати цю подію від народу. Задля цього вони підкупили воїнів. Давши багато грошей, вони сказали: «Говоріть, що учні Його, прийшовши вночі, украли Його, коли ми спали. І якщо чутка про це дійде до правителя (Пилата), ми переконаємо його і вас від неприємностей визволимо». Воїни взяли гроші і вчинили так, як їх було навчено. Чутка ця пронеслася між євреями, так що багато з них і досі вірять цьому.
=== Оригінальний текст ===
{{Згадки у Євангеліях
|Євангеліє від Марка =16:1-11
|Євангеліє від Луки =24:1-12
|Євангеліє від Матвія = 28:1-15
|Євангеліє від Івана =20:1-18
|текст Марка =Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.
І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,
і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?
А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий…
І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони…
А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.
Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.
А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись…
Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.
Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.
А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.
|текст Луки =А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.
А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.
І згадали вони ті слова Його!
А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.
Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.
Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала… І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось…
|текст Матвія =Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.
І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому.
Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг.
І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він.
Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!
І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!
Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все, що сталось.
І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків,
і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали.
Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.
І, взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І пронеслося слово оце між юдеями, і тримається аж до сьогодні.
|текст Івана =А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.
Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!
Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.
Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
І, нахилившися, бачить лежить плащаниця… Але він не ввійшов.
Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,
і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці…
Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.
Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.
І учні вернулися знову до себе.
А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.
І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло…
І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали…
І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус…
Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!
Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!
Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!
Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав…
}}
==== У посланні до коритян ====
{{Цитата|Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,
і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,
і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.|40px|({{Біблія|1 Кор.|15:3-5}})}}
== Іконографія ==
У православній іконографії Воскресіння Христа мотив сходження в пекло стоїть поруч із зображенням мироносиць перед розкритою печерою - це мотивується тим, що сама подія виходу Христа з могили не описується в канонічних Євангеліях. Мотив Христа, що виходить з могили з білими хоругвами з червоним хрестом, склався в католицькому мистецтві пізнього Середньовіччя.
== Джерела ==
* {{Книга Закон Божий}}
{{Commonscat|Resurrection of Christ}}
{{Християнство-теми}}
{{Ісус Христос}}
{{DEFAULTSORT:Воскресіння Христа}}
[[Категорія:Ісус]]
[[Категорія:Чудеса]]
[[Категорія:Воскресіння]]
| 