Церква святого Володимира (Червоноград): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 38:
{{Wikify}}
 
</gallery><u>'''Церква святого Володимира''', '''собор'''</u> &nbsp;— ''культова споруда, храм УПЦ КП у місті Червоноград ([[Львівська область]]).''
Файл:Церква Володимира, колишній костел Святого Духа.jpg|
</gallery><u>'''Церква святого Володимира''', '''собор'''</u> &nbsp;— ''культова споруда, храм УПЦ КП у місті Червоноград ([[Львівська область]]).''
 
''Настоятель: митр. прот. Гнатів Михаїл.''
 
''Священнослужителі: мирт. прот. Іван Макух, ієрей Іван Біловус, протодиякон Ігор Русин. Клір: дяк, псаломник Василь Міськевич.''
 
== ''<u>Відомості</u>'' ==
Розташований у старій частині міста, за адресою вул. Богдана Хмельницького 20.
 
Час богослужінь: неділя: 8.30 та 11.00, вечірня: в зимовий час -&nbsp;— 17.00, а в літній час -&nbsp;— 18.00.
 
Серада та п'ятниця в зимовий період -&nbsp;— 17.00, а в літній період -&nbsp;— 18.00 акафіст.
 
Напередодні великих та двунадесятих свят ввечері о 17.00 (або 18.00 за літнім часом) вечірня з літією, та в день свята Святкова Літургія о 10.00 і акафіст.
 
== ''<u>Архітектура храму</u>'' ==
Свято-духівський костел виконаний в стилі [[бароко]]. Будівля побудована з цегли, в плані являє собою [[хрест]], західну кінцівку якого утворює тринавний об'єм. Центральна нава, завершена главою, значно вище бічних нефів і трансепта. Головний фасад прикрашений пілястрами, установленими на високих цоколях, увінчаний [[карниз]]ом і фронтоном криволінійних обрисів. До центрального входу в [[XIX]]&nbsp;в. був прибудований невеликий притвор з трикутним фронтоном. Південний фасад костелу позбавлений архітектурного декору. З півночі та сходу до будівлі храму примикають двоповерхові монастирські келії з просторим прямокутним внутрішнім подвір'ям.
 
== ''<u>З історії храму</u>'' ==
Колишній костел Святого Духа є найдавнішою спорудою [[Червоноград]]а.
 
У [[1692]] році за кошти, надані [[Юзеф Потоцький (белзький староста)|Юзефом Феліціаном Потоцьким]] спорудили храм Зіслання св. Духа. Споруда костелу була виконана в стилі бароко. В інтер'єрі костелу ще до [[1990]] року зберігався розпис XVIII століття і дещо пізнішого періоду. Сюжет більшості розписів становили сценки з життя [[Бернард Клервоський|святого Бернарда]] та інших видатних діячів цього ордену. Розписи належали пензлю придворного художника [[Францішек Селезій Потоцький|Франциска Селезія Потоцького]]&nbsp;— [[Станіслав Строїнський|Станіславові Строїнському]]. Вівтар костелу також був характерним для доби бароко. Його прикрашали дерев'яні різьблені скульптури, що були характерні західноукраїнським костелам. Навколо центральної частини розміщувалися фігури святих Бернарда та Франциска. На деякій відстані від них стояли статуї пап Григорія і Урбана. Вівтарі в бічних каплицях були виконані за рахунок ілюзорного живопису.
Славився костел своєю реліквією&nbsp;— ''мощами святого Климентія''. При костелі діяв бернардинський монастир. В період найбільшого розвитку міста в монастирі жило 10-12 монахів і кілька послушників. Будівля неодноразово потерпала від пожеж. Після великої пожежі 1852 року у костелі художник Станіслав Родецький поновив поліхромію С. Строїнського. Війни XX століття не завдали шкоди костелу та [[монастир]]ю. Лише у 1944 році була пошкоджена верхівка купола. Після 1951 року, коли територія відійшла до [[СРСР]], костел був недіючим і використовувався не за призначенням. Поступово він перетворювався в руїну.
 
У [[1988]] році, коли відзначалося 1000-ліття хрещення Русі-України, рішенням міської ради приміщення було передано православній громаді. На той час в місті не було жодної діючої церкви, тому відкриття церкви було великим святом для усіх мешканців міста. В 1988—1989 роках велися ремонтні роботи. В [[1989]] році церква Св. Рівноапостольського князя Володимира за волевиявленням парафії зареєструвалася як Помісна православна церква. Заново приміщення церкви розписували волинські художники із Горохова під керівництвом ''Олександра Корецького''. Купол розписували викладачі Червоноградської художньої школи С. Ружицький та М. Левкун, Іконостас для церкви виконав відомий львівський різьбяр ''Ігор Козак''. Зовнішній вигляд собору змінився. До головного купола прибудовано ще чотири менших, а у [[2006]] році їх було пофарбовано алкідною фарбою у блакитний колір і оздоблено золотими зірками.
 
У соборі, на постійному перебуванні, знаходяться мощі таких святих:
 
'''''---Святого Великомученика Димитрія Солунського.'''''
 
'''''---Святого Великомученика Пантелеймона.'''''
 
'''''---Святої Великомучениці Варвари.'''''
 
'''''---Святителя Спиридона Тримифунтського.'''''
 
'''''---Священномученика Кипріана.'''''
 
Сьогодні [[Собор святого Стефана|собор]] св. Володимира&nbsp;— один з найкрасивіших храмів міста Червонограда.
 
== ''<u>Посилання</u>'' ==
<gallery mode="nolines" widths="500" heights="500">
 
== ''<u>Посилання</u>'' ==
* http://karpatinfo.net.ua/latnivalo/kostyol-svyatogo-duha-i-monastyr-bernardinov-g-chervonograd
* http://probi.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=617:2011-10-20-10-33-43&catid=163:2011-10-20-08-08-24&Itemid=188