Розтяг: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
'''Ро́зтяг<ref>ДСТУ EN 10002-1:2006 Матеріали металеві. Випробування на розтяг. Частина 1. Метод випробування за кімнатної температури (EN 10002-1:2001, IDT).</ref><ref>[http://sum.in.ua/s/roztjagh «Розтяг»] в [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах]]. Т. 8, С. 836.</ref> (стиск)<ref>[http://sum.in.ua/s/stysk «Стиск»] в [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах]]. Т. 9, С. 702.</ref>''' або '''ро́зтяг-стиск'''<ref name=URE>[http://leksika.com.ua/17130701/ure/roztyag-stisk «Розтяг-стиск»] в [[УРЕ]].</ref>&nbsp;— вид [[деформація|деформування]] [[тверде тіло|твердого тіла]], при якому його розміри вздовж однієї осі збільшуються (зменшуються) під дією сил, рівнодійна яких є перпендикулярною до поперечного перерізу тіла і проходить через центр ваги його<ref name=URE />.
 
Процеси, які відбуваються при розтягу або стиску в більшості випадківздебільшого є ідентичними, як і механічні характеристики дуже великої кількості конструкційних матеріалів. Тому ці протилежні за напрямом види деформування&nbsp;— розтяг і стиск&nbsp;— описують одними й тими ж математичними залежностями й об'єднують їх в один вид: розтяг–стиск. При цьому домовилися: все, що стосується розтягу (сили, напруження, деформації тощо) вважати зі знаком «+», а те, що стосується стиску&nbsp;— зі знаком «–».
 
При розгляді розтягу–стиску користуються основними гіпотезами опору [[опір матеріалів|матеріалів]]. Крім того, вводять ще гіпотези, характерні саме для певних видів простої деформації. Наприклад, приймають ''[[гіпотеза плоских перерізів|гіпотезу плоских перерізів]]''&nbsp;— поперечні перерізи стержня, плоскі до деформації, залишаються плоскими і після неї, переміщуючись поступально вздовж осі стержня.