Луї Каравак: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 53:
 
== Реформи в країні холопів ==
Ставлення до вихідця з Франції було досить прихильне, про що свідчить подарунок портретисту будинку для житла царем Петром І — на Василівському острові неподалік від [[Меншиковський палац|Меншиковського палацу]]. Нагадаєм, що деякийДеякий час за намаганням царя саме Василівський острів вважали центром столиці. Цар був головним власником в державі. Ставлення до Каравака нагадувало ставлення царя до служилого дворянства: лише за добру службу всі вони мали отримати якесь майно, але тільки з рук головного власника в державі. В Московії і згодом Російській імперії ще нема уяви про приватну власність підлеглих чи їх автономність. Звідси легкість конфіскації майна за провину перед царем, легкість конфіскації земель і майна [[монастир]]ів і [[Церква|церков]] (вилучення [[Дзвін|дзвонів]] заради переливання в [[Гармата|гармати]] Петром І, [[конфіскація]] монастирських земель імператрицею Катериною II, передача дворянам державних селян в кріпаки та інше). Всі стани в державі були закріпачені і вважались холопами царя. Освіченим холопом царя був і художник з Марселя.
 
Ставлення до вихідця з Франції було досить прихильне, про що свідчить подарунок портретисту будинку для житла царем Петром І — на Василівському острові неподалік від [[Меншиковський палац|Меншиковського палацу]]. Нагадаєм, що деякий час за намаганням царя саме Василівський острів вважали центром столиці. Цар був головним власником в державі. Ставлення до Каравака нагадувало ставлення царя до служилого дворянства: лише за добру службу всі вони мали отримати якесь майно, але тільки з рук головного власника в державі. В Московії і згодом Російській імперії ще нема уяви про приватну власність підлеглих чи їх автономність. Звідси легкість конфіскації майна за провину перед царем, легкість конфіскації земель і майна [[монастир]]ів і [[Церква|церков]] (вилучення [[Дзвін|дзвонів]] заради переливання в [[Гармата|гармати]] Петром І, [[конфіскація]] монастирських земель імператрицею Катериною II, передача дворянам державних селян в кріпаки та інше). Всі стани в державі були закріпачені і вважались холопами царя. Освіченим холопом царя був і художник з Марселя.
 
У Каравака була унікальна можливість спостерігати за заснуванням Морської академії в Петербурзі, створенням Колегій (аналог сучасних міністерств), запровадженням в побут петербурзьких дворян — асамблей. Знав він і про драматичну втечу царевича Олексія за кордон, міг бачити урочисті поховання представників царської родини, смерті малих дітей Петра І. Знав про [[донос]]и, [[шпигунство]], про вельмож-крадіїв, злочинність Меншикова і тиранічне правління царя. Але сміливий аналіз петербурзьких подій насмілюються робити лише освічені [[дипломат]]и іноземних держав, котрі з подивом спостерігають за малозрозумілим перебігом подій в феодальній країні з візантійським антуражем і північним кліматом.
 
<center><gallery>
<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:Каравак - Портрет цесаревны Натальи Петровны.jpg|Луї Каравак. Донька Петра І Наталя, померла в 7 років.
Файл:Alexey Petrovich by J.G.Tannauer (1710-15, Russian museum).jpg|Худ. Таннауер. Олексій, син Петра І від першого шлюбу, до [[1715]] р.
Файл:|
Файл:Alexey Petrovich by J.G.Tannauer (1710-15, Russian museum).jpg|Худ. Таннауер. Олексій, син Петра І від першого шлюбу, до [[1715]] р.
Файл:|
Файл:Peter Petrovich as Cupid by anonim after Caravaque (19 c., Hermitage).jpg|Луї Каравак. Петро Петрович, син Петра І, що помер дитиною
</gallery></center>
 
== Художня манера ==