Наприкінці XIX — на початку XX ст. була поширена традиція подільського народного домашнього [[Іконостас|іконостасу]]. Такі іконостаси писалися на полотні, а в довжинудовочьфлвлвлфллфлфьфлфлфлфлґґядядядяяіжину сягали до 5 метрів. В їхній палітрі переважають червоні, зелені і жовті барви, обличчя святих дещо видовжені, очі мигдалеподібні. Сюжети іконостасів були зумовлені святами і святими, які найбільше шанувалися в тій чи іншій родині. Зібрання подільських домашніх іконостасів знаходяться у [[Вінницький художній музей|Вінницькому художньому музеї]], а також у [[Музей української домашньої ікони|Музеї української домашньої ікони]], розташованому в [[Замок Радомисль|Історико-культурному комплексі «Замок Радомисль»]]<ref>Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013-2015</ref>.:))))
