Гаррі Гаррісон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Добавлено декілька посилань на сторінку про роман "Посуньтесь! Посуньтесь!"
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
Рядок 65:
=== Фантаст ===
[[Файл:Harry_Harrison_in_Moscow.jpg|thumb|313x313px|Гаррі Гаррісон в Москві]]
Першою книжковою публікацією Гаррі Гаррісона був роман «Світ смерті» ({{lang-en|«Deathworld»}} [[1960]]), який у наступні роки було продовжено в трилогію героя Язона дін Альта «Спеціаліст з етики» ({{lang-en|«Deathworld 2»}} [[1964]]) і «Кінні варвари» ({{lang-en|«Deathworld 3»}} [[1968]]). Успішнішою була поява десятитомного циклу про «сталевого пацюка» Джимма ді Ґріза, який вперше з'явився в романі «Агенти в космосі» ({{lang-en|«The Stainless Steel Rat»}}, [[1961]] — «Пацюк із нержавіючої сталі»). Незвичайна комбінація гумору і наукової фантастики мала відбиток у багатьох його наступних творах, такому як «Білл, герой Галактики» ([[1965]]), з якого бере початок однойменна серія. Тим часом починається співпраця над семи томами з [[Шеклі Роберт|Робертом Шеклі]], [[Бішофф Девід|Девідом Бішоффом]] та іншими. «Фантастична сага» ({{lang-en|«The Technicolor Time Machine»}} [[1967]]) описує спробу знімальної групи спонукати [[Вікінги|вікінгів]] до відкриття [[Америка|Америки]]. Роман «[[Посуньтесь! Посуньтесь!|Посуньтесь! Посуньтесь!]]» ({{lang-en|«Make Room! Make Room!»}} [[1966]]) має дещо інший тон. Цікаве бачення небезпеки перенаселення під назвою «Рік 2022: ті, що хочуть вижити» було знято на плівку [[Фляйшер Річард|Річардом Фляйшером]], в головних ролях зіграли [[Чарльтон Гестон]] і [[Едвард Дж. Робінсон]]. Серед численних наступних творів виділяється ілюстрований роман «Історія планети» ({{lang-en|«Planet Story»}} [[1979]]), який виник у співпраці з художником Джимом Барнсом. Гаррісон пише трилогію «До зірок» ({{lang-en|«To the Stars»}} [[1981]]) а також тритомний Едемський цикл ([[1986]]-[[1988|88]]), який відобразив в незвичному образі альтернативного світу.
 
За своє життя Гаррі Гаррісон видав близько п'ятдесяти романів. Крім того, почасти разом з іншими науковими фантастами, він видав різні науково-фантастичні антології, наприклад [[антропологія|антропологічна]] белетристика («Людиноподібна мавпа, космонавт», [[1968]]&nbsp;— {{lang-en|«Apeman, Spaceman»}}), Nova-Reihe ([[1970]]–[[1974]]) і збірка науково-фантастичних бестселерів ([[1968]]-[[1976|76]]). Його ілюстровані томи «Великі вогненні кулі» [[1977]] ({{lang-en|«Great Balls of Fire»}}) і «Механізм» (''«Mechanismo»'') [[1977]], ілюструють тему статі [[робот]]ів в фантастиці. З [[1968]] по [[1969]] Гаррісон був віце-президентом Союзу авторів наукової фантастики SFWA. Гаррісон був ініціатором створення [[Міжнародна асоціація фантастів|Міжнародної Асоціації фантастів]] World SF, яка опікувалася інтересами авторів наукової фантастики, а в [[1978]] році Гаррісон був обраний її головою. Він був повноправним членом {{langi|eo|[[Universala Esperanto-Asocio]]}}, що підтримує існуючу з [[1887]] року мову [[есперанто]], яку Гаррісон інколи використовував в своїх творах. До смерті автор жив у [[Ірландія|Ірландії]], неподалік [[Дублін]]а, але знову і знову вирушає в подорожі і охоче відвідує конференції наукових фантастів. У [[1990]] році він був на всесвітній конференцію в [[Гаага|Гаазі]], а в [[1999]] році, як почесний гість TRINITY, на зборах [[Європейський союз наукових фантастів|Європейського Союзу Наукових Фантастів]] в [[Дортмунд]]і. Помер [[15 серпня]] [[2012]] року<ref>[http://io9.com/5934884/rip-harry-harrison-creator-of-the-stainless-steel-rat-bill-the-galactic-hero-and-soylent-green R.I.P. Harry Harrison, creator of the Stainless Steel Rat, Bill the Galactic Hero, and Soylent Green] {{ref-en}}</ref>.
Рядок 144:
* ''Чума з космосу (Jupiter Plague)''. Вперше опубліковано як ''Plague from Space'' ([[1965]])
* ''Вендета для Святого (Vendetta for the Saint)'' ([[1965]])
* ''[[Посуньтесь! Посуньтесь!|Посуньтесь! Посуньтесь!]] (Make Room! Make Room!)'' ([[1966]])
* ''Фантастична сага (The Technicolor Time Machine)'' ([[1967]])
* ''Полоненний Всесвіт (Captive Universe)'' ([[1969]])