Арнор: відмінності між версіями

Ще до заснування Арнору на його теренах жила досить велика кількість [[нуменор]]ського населення, яка опинилася там у процесі повільної еміграції нуменорців з [[Нуменор|Острову]], що почався за часів Тар-Менелдура та, особливо, Тар-Алдаріона<ref>Tolkien, J. R. R. (1980), Christopher Tolkien, ed., Unfinished Tales, Boston: Houghton Mifflin, Aldarion and Erendis: The Mariner's Wife, ISBN 0-395-29917-9</ref>. Більшість [[нуменор]]ців жили у гавані [[Енедвайт|Віньялонде]], пізніше відомої як [[Енедвайт|Лонд-даер]]<ref>J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), Unfinished Tales, «The History of Galadriel and Celeborn»</ref>. До появи дунаданів землі Арнору були батьківщиною для «людей сутінків» (англ. {{lang-en|Men of Twilight}}), споріднених з [[Адани|аданами]], і тому найперші колоністи невдовзі змішалися з корінним населенням. Від початку землі Арнору вважалися кращими для проживання за південні землі, які пізніше стали частиною [[Ґондор]]у, тому що неподалік у [[Ліндон]]і жили [[Ельфи]] з народу [[Ґіл-ґалад]]а. Але пізніше, коли нуменорці підпали під тінь [[Саурон]]а, вони почали селитися все далі на південь у портових містах, як-от [[Ґондор|Пеларґір]] або [[Умбар]].