Аль-Мустасім: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 40:
Втім доволі швидко увага аль-Мустасіма переключилася на протистояння монголам, які постійно нападали на землі халіфату. Разорення плодючих земель монголами та численні повені викликали голод, зменшення сільського населення, його відтік до міст. Все це позначилося на фінансах. Аль-Мустансір вимушений був скоротити військо з 60 до 10 тис. вояків.
 
У 1251 році до Персії прибув [[Хулагу]], що отримав ці землі в улус. Останній став здійснювати постійний тиск на халіфа. Зрештою у 1255 році аль-Мустасім, не маючи змоги збройно протидіяти, вимушенвимушений був поступитися й відправити допоміжні війська монголам, що тоді облягали гірську фортецю ісмаїлітів [[Аламут]]. Похід тривав до 1256 року.
 
Разом з тим аль-Мустасім вів постійні перемовини щодо укладання антимонгольської коаліції. Але це зводило нанівець постійні палацові чвари між сановниками і військовиками, а також збройні сутичками між сунітами та шиїтами, що завдало удару основам стабільності й єдності держави перед наступом ворога.
 
При цьому на вимогу Хулагу визнати зверхність великого кагана монголів халіф відповів відмовою та нагадування гніву Бога за напад на Багдад. У 1258 році військо монголів на чолі із Хулагу рушила проти халіфату, швидко захопивши усі землі та взявши в облогу Багдад. 10 лютого місто впало, а 20 лютого аль-мустасімаМустасіма разом з родиною було страчено (затоптано кіньми, помер з голоду, або забито кийками). Лише один син халіфа зберіг життя, проте його було відправлено до Монгоолії. В результаті Багдадський халіфат припинив своє існування — постала [[Держава Хулагуїдів|держава Ільханів]].
 
== Джерела ==