Дідковський Валентин Якович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Arizon (обговорення | внесок)
Створена сторінка: Валентин Якович Дідковський – видатний вчений-геолог, палеонтолог, стратиграф, доктор...
 
Arizon (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3:
Народився 6 лютого 1914 р. в с. Кодня Житомирської області України - помер 30 жовтня 1995 р. Київ)
 
Після закінчення геологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1938) здобув кваліфікацію геолога. Працював молодшим науковим співробітником (1938–1941, 1946–1951), старшим науковим співробітником (1951–1969), заступником директора (1969–1972), завідувачем відділу палеонтології і стратиграфії кайнозойських відкладів (1969–1986), директором (1973–1977), старшим науковим співробітником-консультантом (1986–1992), радником при дирекції (1992–1995) Інституту геологічних наук АН УРСР (нині – Інститут геологічних наук НАН України). Упродовж 1941–1946 рр. перебував у лавах Червоної армії – льотчик-штурман авіаційного загону (1941–1945).
 
В. Я. Дідковський був членом Всесоюзної комісії з мікропалеонтології (1961) та Неогенової комісії Українського Міжвідомчого стратиграфічного комітету при Інституті геологічних наук АН УРСР (1964). Брав участь у експедиційних роботах з геологічного обґрунтування побудови траси Південноукраїнського каналу і проекту Каховської ГЕС (1950–1953), у роботі XXII сесії Міжнародного геологічного конгресу (1964) та XI Тихоокеанського океанографічного конгресу в м. Токіо (1966).
Рядок 11:
Вивчав фауну і стратиграфію верхньокрейдових відкладень УРСР, фауну форамініфер неогенових відкладень південної частини Російської платформи (1948–1965), систематичний склад і екологію сучасних форамініфер Чорного, Азовського, Каспійського, Середземного морів та їх лиманів (1955–1965).
 
Брав участь у міжнародних науково-дослідних рейсах судна «Михаил Ломоносов», під час яких здійснив закордонні геологічні розвідки в Італії, Франції (1965–1966), Лівані, Пакистані, Китаї, Індії, Цейлоні, Японії (1966), Італії, Норвегії, Ісландії (1968–1969). Під час яких вивчав літологію, геологічні властивості донних відкладів, закономірності поширення форамініфер у Тихому, Атлантичному та Індійському океанах (1965–1967), вперше склав батиметричні карти неогенового басейну.
 
В. Я. Дідковський автор 150 наукових праць, у тому числі 9 монографій, що присвячені дослідженням проблем стратиграфії, палеонтології неогенових відкладів Російської платформи, України й Молдови.