Джеймс Сомервілль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
м вікіфікація |
||
Рядок 82:
[[11 липня]] [[1940]] року призначений командувачем [[З'єднання Н]] з базуванням в [[Гібралтар]]і, його флагманським кораблем став [[лінійний крейсер]] [[HMS Hood (51)|«Худ»]].
{{main|Напад на Мерс-ель-Кебір}}
Після капітуляції Франції нацистській Німеччині [[22 червня]] [[1940]] року, прем'єр-міністр Великої Британії [[Вінстон Черчилль|В.Черчилль]] віддав наказ Д.Сомервіллю підготувати [[З'єднання Н]] до нейтралізації загрози в особі французького флоту, який дислокувався в [[Мерс-ель-Кебір]], у Французькому Алжирі. Британський уряд вважав, що у Німеччини буде можливість захопити французькі кораблі, і тому вирішив провести операцію з нейтралізації французького флоту, яка отримала кодову назву [[Операція «Катапульта»|«Катапульта»]]{{sfn|Черчіль, Т2|1991|с = 404—405}}{{sfn|Роскіл. Прапор Святого Георгія|2000|с = 114}}.
Спроба британських адміралів дійти угоди з французькими колегами та отримати гарантії неучасті французьких бойових кораблів у конфлікті, французькі адмірали відповіли, що будуть підкорятися наказам французького уряду й адмірала [[Франсуа Дарлан|Дарлана]] зокрема, й відкинули будь-які пропозиції про можливий перехід французьких кораблів під британське командування.
Рядок 88:
Хоча в приватних розмовах Дж. Сомервілль запевняв, що такий напад буде помилкою, як людина сугубо військова, він виконав наказ. [[3 липня]] 1940 року британські бойові кораблі [[Напад на Мерс-ель-Кебір|атакували колишніх товаришів у війні]] та спричинили колосальних збитків кораблям французького флоту, потопивши [[лінійний корабель]] [[Бретань (лінкор)|«Бретань»]]. Офіційні втрати французів становили 1 297 чоловіків. Найбільших втрат зазнали екіпажі [[Дюнкерк (лінкор)|«Дюнкерка»]] й «Бретані».
У серпні 1940 року командувач [[З'єднання Н]] переніс свій прапор на [[лінійний крейсер]] [[HMS Renown (1916)|«Рінаун»]] на чолі якого у листопаді того ж року виграв морську битву проти [[Королівські військово-морські сили Італії|італійського флоту]]{{#tag:ref|Італійський флот: 2 [[Лінійний корабель|лінкори]]: [[Vittorio Veneto|«Вітторіо Венето»]], [[Новоросійськ (лінкор)|«Джуліо Чезаре»]], 6 важких крейсерів: [[Bolzano (1932)|«Больцано»]], [[Fiume (1931)|«Фіуме»]], [[Gorizia (1931)|«Горіція»]], [[Pola (1932)|«Пола»]], [[Trieste (1928)|«Трієсте»]], [[Trento (1929)|«Тренто»]], 14 [[Ескадрений міноносець|есмінців]]: [[Alpino (есмінець)|«Альпіно»]], [[Ascari (есмінець)|«Аскарі»]], [[Bersagliere (есмінець)|«Берсальєрі»]], [[Carabiniere (есмінець)|«Карабінері»]], [[Lanciere (есмінець)|«Лансере»]], [[Fuciliere (есмінець)|«Фузілере»]], [[Granatiere (есмінець)|«Гренатьєрі»]], [[Dardo (есмінець)|«Дардо»]], [[Freccia (есмінець)|«Фреціа»]], [[Saetta (есмінець)|«Саетта»]], [[Alfredo Oriani (есмінець)|«Альфредо Оріані»]], [[Vittorio Alfieri (есмінець)|«Вітторіо Альфьєрі»]], [[Giosuè Carducci (есмінець)|«Джозуе Кардуччі»]], [[Vincenzo Gioberti (есмінець)|«Віченцо Джоберті»]].|group=Прим.}} [[Бій біля мису Спартівенто|поблизу мису Спартівенто]]{{#tag:ref|З боку британського флоту в битві брали участь: [[авіаносець]] [[HMS Ark Royal (91)|«Арк Роял»]], [[лінійний корабель]] [[HMS Ramillies (07)|HMS «Раміліз»]], [[лінійний крейсер]] [[HMS Renown (1916)|«Рінаун»]], [[важкий крейсер]] [[HMS Berwick (65)|«Бервік»]], 5 легких крейсерів: [[HMS Newcastle (C76)|«Ньюкасл»]], [[HMS Despatch (D30)|«Діспатч»]], [[HMS Manchester (15)|«Манчестер»]], [[HMS Sheffield (C24)|«Шеффілд»]] і [[HMS Southampton (83)|«Саутгемптон»]], [[крейсер ППО]] [[HMS Coventry (D43)|«Ковентрі»]], 14 есмінців: [[HMS Encounter (H10)|«Енкаунтер»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Firedrake (H79)|«Файрдрейк»]], [[HMS Forester (H74)|«Форестер»]], [[HMS Fury (H76)|«Фьюрі»]], [[HMS Gallant (H59)|«Галант»]], [[HMS Greyhound (H05)|«Грейхаунд»]], [[HMS Griffin (H31)|«Гріфін»]], [[HMS Duncan (D99)|«Дункан»]], [[HMS Kelvin (F37)|«Кельвін»]], [[HMS Wishart (D67)|«Вішарт»]], [[HMS Hotspur (H01)|«Хотспар»]], [[HMS Jaguar (F34)|«Ягуар»]] і [[HMS Hereward (H93)|«Геревард»]]; 4 [[корвет]]и: [[HMS Peony (K40)|«Піоні»]], [[HMS Salvia (K97)|«Салвіа»]], [[HMS Gloxinia (K22)|«Глоксініа»]], [[HMS Hyacinth (K84)|«Гайоцинт»]], а також транспорти: ''Clan Forbes'', ''Clan Fraser'' і ''New Zealand Star''|group=Прим.}}. В.Черчилль був розлючений тим, що Дж. Сомервілль не віддав наказ на переслідування флоту противника й розпорядився, щоб адмірал флоту [[Вільям Боулі|В. Боулі]] провів на місці розслідування обставин. Голова комісії, вивчивши стан справ на місці, дав чіткий висновок, що командувач з'єднання діяв адекватно до обстановки, що склалась після бою.
[[9 лютого]] 1941 року з'єднання H провело [[Операція «Грог»|обстріл італійських позицій у Генуї]]. У травні, віце-адмірал Дж. Сомервілль на флагманському кораблі — авіаносці [[HMS Ark Royal (91)|«Арк Роял»]] — зіграв одну з ключових ролей у переслідуванні та [[Останній бій лінкора «Бісмарк»|знищенні німецького рейдера лінкора «Бісмарк»]] в Атлантичному океані.
| |||