Рибальський залізничний міст: відмінності між версіями

'''Петрі́вський залізни́чний міст'''  — залізничний міст через [[Дніпро (річка)|Дніпро]] і [[Десенка (Чорторий)|Десенку]] в [[Київ|Києві]], що сполучає [[Рибальський острів]] з [[Воскресенка (Київ)|Воскресенкою]] і [[Русанівські сади|Русанівськими садами]]. Входить до складу [[Північне залізничне напівкільце Києва|Північного напівкільця]] Київського вузла [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]].

У роки першої світової війни виникла потреба в будівництві додаткового залізничного мостового переходу через Дніпро для перекидання військ. Спочатку на місці поблизу траси сучасного Подільського залізничного мосту, з весни до утворення грудневої криги 1915 &nbsp;р. збудували тимчасовий дерев'яний міст. Саме в цей час перенесли Дніпровську біологічну станцію на Трухановому острові, яка опинилася на трасі будівництв мосту. Міст проліг над Рибальським островом та через звужену частину Труханового острова поблизу перешийку з Муромцем<ref>{{Cite web|url=http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/kyiv-capitalism-1850-1917/obolon-1850-1917.html|title=Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі – погляд крізь віки|last=Парнікоза|first=Іван|date=07.07.2017|website=http://www.myslenedrevo.com.ua|publisher=http://www.myslenedrevo.com.ua|language=українська|accessdate=07.07.2017}}</ref>.

Будівництво капітального ''мосту імператриці Марії Федорівни'' розпочалося 15 травня 1916 року. Міст будувався як складова частина обхідної стратегічної залізниці (теперішнє Північне кільце). Проектуванням та будівництвом мосту опікувався Київський Округ шляхів сполучення. Розрахунок мосту з арковими металевими фермами провів професор [[Київський політехнічний інститут|Київського політехнічного інституту]] [[Патон Євген Оскарович|Є. &nbsp;О. &nbsp;Патон]]. До проектуванням лівобережної дерев'яної естакади мосту професор Патон залучив студентів-дипломників КПІ.

20 травня 1916 року було забито перші палі, а з 23 липня 1916 року почалися роботи з опускання кесонів. 20 серпня 1916 року, через три місяці після початку робіт, була проведена церемонія урочистого закладення мосту. До участі у урочистостях було запрошено імператрицю [[Марія Федорівна (дружина Олександра III)|Марію Федорівну]]. Вона багато років проживала у Києві, здійснювала тут благодійність, тому мосту було вирішено надати її ім'я.

Загальна довжина мосту становила {{comment|2504 м|1174 сажні}}, довжина дерев'яної естакади правого берега &nbsp;— {{comment|644 м|302 сажні}}, довжина перекриття судноплавного русла трьома металевими фермами &nbsp;— {{comment|333 м|156 сажнів}}, довжина дерев'яної естакади лівого берега &nbsp;— {{comment|1525 м|715 сажнів}}. Підмостовий габарит на судноплавному прогоні над найвищим передбачуваним горизонтом води становив на {{comment|5,8 м|2,73 сажня}}.

Керівниками будівельних робіт зі спорудження мосту інженер Микола Васильович Попов (начальник будівництва, керівник Київського округу шляхів сполучення) та інженер С. &nbsp;В. &nbsp;Завацький (старший виконавець робіт). Монтажні проботи проводилися під керівництвом інженера М. &nbsp;Л. &nbsp;Кривоносова. Вартість будівництва мосту склала 5 &nbsp;млн. 607 тис. рублів.

Восени 1928 року під орудою організації «Військпроект 401» (головний інженер В. Кохан) почалося відновлення моста за проектом, дещо зміненим від первісного &nbsp;— підмостовий габарит був підвищений на 7 &nbsp;м.

[[8 листопада]] [[1929]] року відновлення мосту завершилося. Того ж дня о 12 годині відбулося урочисте відкриття відновленого мосту. Міст отримав назву Петровський (у зв'язку з перейменуванням району [[Поділ|Подолу]] та відзначенням 50-річчя голови [[ВУЦВК]] [[Петровський Григорій Іванович|Г. &nbsp;І. &nbsp;Петровського]]).

У 1964–19661964—1966, 1990–19981990—1998 та 2003–20052003—2005 роках проводилася заміна руслових і заплавних прогонів.

Мостовий перехід загальною довжиною 1,5 &nbsp;км складається з руслової (правобережної) та заплавної (лівобережної) частин. Прогони руслової частини загальною довжиною &nbsp;— 330 &nbsp;м перекриті трапецієподібними за абрисом ґратчастими металевими фермами з паралельними поясами, розрахованими на проїзд нижньою частиною. Прогони естакади &nbsp;— подібними прямокутними фермами з проїздом у верхній частині. Масивні бетонні опори встановлені на фундаментах з кесонів.

По мосту проходить лише одна залізнична колія; роз'їзди біля моста між платформами [[Оболонь (зупиночний пункт)|Оболонь]] та [[Троєщина (зупиночний пункт)|Троєщина]] (до 2009 &nbsp;— ''Городня'').

* Воспоминания / [[Патон Євген Оскарович|''Е. &nbsp;О. &nbsp;Патон'']] ; лит. запись Ю. Буряковского. &nbsp;— {{comment|К.|Киев}}: Держлітвидав УРСР, 1962. &nbsp;— C. 62. {{ref-ru}}

* ''Івлєва В. П.'' Мости та шляхопроводи // Забудова Києва доби класичного капіталізму / За заг. редакцією М. &nbsp;Б. &nbsp;Кальницького, Н. &nbsp;М. &nbsp;Кондель-Пермінової. &nbsp;— {{comment|К.|Київ}}: Сидоренко Б. В., 2012. &nbsp;— {{s|ISBN 978-966-2321-21-0}}.

* ''[[Ковалинський Віталій Васильович|Ковалинський В. В.]]'' Київські мініатюри. Книга сьома. &nbsp;— {{comment|К.|Київ}}: Купола, 2008. &nbsp;— {{s|C. 512–521. —}} {{s|ISBN 978-966-8679-10-0}}.

* ''Саричев М.'' Міст залізничний Петрівський (Подільський) // [http://history.org.ua/LiberUA/966-95478-2-2/966-95478-2-2.pdf Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 2.: {{s|М-С}}] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: [[Горбик В'ячеслав Олександрович|В. Горбик]], М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. НАН України. Інститут історії України; Інститут археології України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. &nbsp;— {{comment|К.|Київ}}: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. &nbsp;П. &nbsp;Бажана, 2004. &nbsp;— С. 709. &nbsp;— {{s|ISBN 966-95478-2-2}}.

* ''[[Кальницький Михайло Борисович|Кальницький М. Б.]]'' [http://mik-kiev.livejournal.com/62242.html Про повені й не тільки…] // mik-kiev.livejournal.com &nbsp;— 2010. &nbsp;— 12 березня. {{ref-ru}}

* [http://www.wwii-photos-maps.com/kievaerialscans/GX4574SD-171043/slides/Kiev-GX4575SD-146.html Зруйнований міст на німецькому аерофотознімку, 12 грудня 1943] // www.wwii-photos-maps.com