<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2015doc.vykradennya_bankira.php|title=Викрадення банкіра А.Доброго в квітні 1918 року (реконструкція та аналіз подій)|website=www.hai-nyzhnyk.in.ua|language=ua|accessdate=2017-11-02}}</ref>24 квітня 1918 року члени уряду Української Народної республіки, об'єднанні в таємну організацію [[Комітет спасіння України|«Комітет порятункуспасіння України»]] арешутвали (фактично викрали) А. Доброго. Жоден компетентний орган УНР не приймав рішення про арешт А.Доброго.
19 травня 1918 р. (після поваленні Центральної Ради, ліквідації УНР та проголошенні Української Держави), у газеті «Кіевская мысль» з цього приводу з'явилося офіційне повідомлення попереднього розслідування німецької слідчої комісії. У ньому зазначалося, що до змови щодо викрадення й вивезення за межі столиціКиєва А.Доброго були причетними міністр військових справ УНР О.Жуковський, міністр внутрішніх справ УНР М.Михайло Ткаченко, а практичним організатором акції виступив М.Ткаченка директор Адміністративно-політичного департаменту Міністерства внутрішніх справ УНР Ю.Гаєвський. Банкіра А. Доброго було викрадено зі своєї квартири по [[Велика Житомирська вулиця|вулиці Велика Житомирська]], 8а, та таємно вивезено до Харкова. Безпосереднім виконавцем викрадення був колишній керівник київської міської розшукової поліції [[Красовський Микола Олександрович|Микола Красовський]]. У [[Харків|Харкові]] Добрий підкупив охорону та зумів повідомити німців про свій арешт та про місцезнаходження. Ця подія спричинила втручання командування німецьких сил у внутрішні справи УНР. Ряд українських урядовців було заарештовано, в тому числі Голова Ради народних міністрів Всеволод Голубович, міністр внутрішніх справ [[Ткаченко Михайло Степанович (правник)|Михайло Ткаченко]]. Жоден компетентний орган УНР не приймав рішення про арешт А.Доброго.
