Бернгард Вікі: відмінності між версіями

Батько Бернгарда — швейцарський інженер і співвласник машинобудівного заводу, мати — австрійка з угорським корінням. Закінчивши школу в [[Сілезія|Сілезії]], Віккі вивчав мистецтвознавство, історію і германістику у [[Вроцлавський університет|Бреславському університеті]], у 1938 році перейшов до акторської школи при Берлінському державному драматичному театрі. У 1939 році Віккі був заарештований і поміщений на декілька місяців до концентраційного табору [[Заксенхаузен (концентраційний табір)|Заксенхаузен]] за членство в молодіжній організації. Після звільнення переїхав до [[Відень|Відня]] і поступив на театральний ''Семінар [[Макс Рейнгардт|Макса Рейнгардта]]'' ([[:de:Max Reinhardt Seminar|Max Reinhardt Seminar]]). У 1939–1940 роках взяв участь як статист у зйомках фільму «''Листоноша''» за повістю [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] ''«Станційний доглядач»'', працював у театрах Відня, Бремена, Базеля і Цюріха. Брав участь в постановках [[Зальцбурзький фестиваль|Зальцбурзького фестивалю]]. На початку 1945 року одружився на акторці [[Агнеса Фінк|Агнесі Фінк]], з якою ще до закінчення війни перейшов на роботу до Цюріхського драматичног театру, де познайомився і подружився з драматургом [[Фрідріх Дюрренматт|Фрідріхом Дюрренматтом]].

 

 

Після смерті режисера у 2001 році в Мюнхені був заснований Меморіальний фонд Бернгарда Віккі, який починаючи з 2002 року вручає премію німецького кінематографу, — [[Премія Бернгарда Віккі|Премію Бернгарда Віккі]]. Інша кінопремія імені Бернгарда Віккі у 15 000 [[Євро|€]] з 2000 року вручається в [[Східна Фрізія|східнофрізькому]] [[Емден]]і.