Всеукраїнське фотокіноуправління: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
LeonNef (обговорення | внесок) |
LeonNef (обговорення | внесок) |
||
Рядок 68:
[[Чардинін Петро Іванович|Петро Чардинін]] мав понад 200 поставлених ще до революції картин, визнаний найкомпетентнішим та найпомітнішим російським режисером, основоположник українського та російського кінематографу, зняв для ВУФКУ на Одеській кіностудії 16 картин, серед яких найяскравіші «Укразія» (1925), «[[Тарас Шевченко (фільм, 1926)|Тарас Шевченко]]» (1926), «Тарас Трясило» (1927).
Винятком є робота для ВУФКУ театрального режисера, українця Леся Курбаса, який розпочав цікавитися кіномистецтвом у 1924—1925 роках. Впродовж цих років Курбас разом з найближчими співпрацівниками [[Ватуля Олексій Андрійович|Олексієм Ватулею]], [[Долина Павло Трохимович|Павлом Долиною]], [[Табачникова-Нятко Поліна Мусіївна|Поліною Нятко]], [[Лопатинський Фавст Львович|Фавсом Лопатинським]] та [[Меллер Вадим Георгійович|Вадимом Меллером]] знімає свої фільми «[[Шведський сірник (фільм, 1922)|Шведський сірник]]», «[[Вендетта (фільм)|Вендетта]]» (сценарій М. Борисова та [[Стабовий Георгій Михайлович|Георгія Стабового]]), «[[Макдональд (фільм, 1924)|Макдональд]]» та «[[Арсенальці]]».
Починаючи з [[1925]] року, ВУФКУ запрошує до співпраці також німецьких кінематографістів: операторів Маріуса Гольдта та [[Рона Йозеф Іванович|Йозефа Рону]], декораторів Гайнріха Вайзенгерца, Гаакера, Ойстховського для Одеської кінофабрики, Миколу Фаркаша та Г.Рейнгольдта для Ялтинської. Короткий час також працює на Одеської кінофабриці запрошений з Туреччини режисер [[Мухсін-Бей Ертугрул|Ертугрула Мухсін-Бей]] (ставить фільм «[[Спартак (фільм, 1926)|Спартак]]») та Олександр Грановський, засновник єврейського театру в Росії, який знімає на Одеській кінофабриці фільм «Єврейське щастя» на замовлення «Совкіно» за американського фінансування.
| |||