Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Музей
| назва = Регіональний історико-краєзнавчий музей «Гуцульщини»
| місцева назва =
| зображення = Verhovyna museum.jpg
| підпис зображення =
| ширина_зображення =300px
| координати = {{coord|48|9|20.72|N|24|49|51.46|E|scale:30000|display=inline,title}}
| тип = [[краєзнавчий музей|краєзнавчий]]
| засновано = [[1938]]
| розташування = {{UKR}}<br/>смт. [[Верховина]],<br/>[[Верховинський район]],<br/>[[Івано-Франківська область]]
| адреса = вул. І. Франка, 5, <br/>смт. [[Верховина]],<br/>Верховинський р-н,<br/>78700, тел.: (098) 39-98-345
Верховинський р-н, 78700<br/>
тел.: (098) 39-98-345
| дата відкриття =
| дата закриття =
Рядок 20 ⟶ 19:
| директор =
| куратор =
| карта розташування = Україна Івано-Франківська область
| підпис карти =
}}
'''РегіональнийРегіона́льний історикоісто́рико-краєзнавчийкраєзна́вчий музеймузе́й «Гуцульщини»Гуцу́льщини'''&nbsp;— [[краєзнавчий музей]] у смт. [[Верховина]], [[Верховинський район|Верховинського району]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]<ref>[http://www.museum.if.ua/museums/r4/56.html Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини]</ref>.
 
== Історія ==
Втілював ідею створення реґіонального краєзнавчого музею Гуцульщини в ЖабїЖаб'є-Ільцях (нині Верховина) [[війт]], депутат Польського сейму, суспільно-політичний діяч, [[етнограф]]-[[фольклорист]], самобутній письменник Петро Шекерик-Доників<ref>[http://ridna.ua/museums/muzej-hutsulschyna/ Музей «Гуцульщина»]</ref>.
 
У лютому 1934 року засновано Комітет будівництва цього музею. За його задумом, музей мав стати базою для наукових досліджень Гуцульщини та [[Східні Карпати|Східних Карпат]] загалом. Земельна ділянка під музей обійшлася в 13 000 злотих. Будівництво розпочалося на початку 1936-го року. Фінансово допомагали польські інституції.
 
Відкриття будинку відбулося 18 лютого 1938 року. В структурі будівлі було вісім кімнат для науковців, кухня, ванна, пральня, двокімнатна метеорологічна вежа, кілька виставкових залів, а також лекційно-театральний зал зі сценою.
 
== Опис ==
Основні напрями музею: поповнення фондів;, науково-видавнича та екскурсійно-пошукова діяльність, дослідження і популяризація матеріальних і духовних пам'яток гуцулів[[гуцул]]ів.
 
Музей складався з відділів:
* природничого, що охоплював збірки геологічні та мінералогічні, ботанічні, зоологічні;
* етнографічного, в якому було представлено сільськогосподарські знаряддя, домашній посуд, різьблені скрині, керамічні вироби, образи, мальовані на склі, кахлі, різьбу по дереву, писанки тощо.
 
У музеї працювала бібліотека, в якій нараховувалось 1000 томів.
 
Одночасно з реґіональним краєзнавчим музеєм будували комплекс для цілорічного обслуговування метеорологічної обсерваторії, турбазу та приміщення для допоміжних служб.
 
Розробляли й фінансували будівництво Польща, Англія і Франція.
 
У музеї працювала бібліотека, в якій нараховувалось 1000 томів.
Вчені проводили астрономічні дослідження. Багатий матеріал вони публікували у наукових працях. Архіви після 1939 року не збереглися.
 
Одночасно з реґіональним краєзнавчим музеєм будували комплекс для цілорічного обслуговування метеорологічної обсерваторії, турбазу та приміщення для допоміжних служб.
Початок Другої світової війни перервав спостереження. Частково їх відновили в 1940 і 1941 роках київські астрономи.
 
Розробляли й фінансували будівництво [[Польща]], [[Англія]] і [[Франція]].
З приходом радянської влади в будинку музею розмістилися прикордонники. Після війни будинок підпалили, а стіни потім розібрали.
 
Вчені проводили астрономічні дослідження. Багатий матеріал вони публікували у наукових працях. Архіви після 1939 року не збереглися. Початок [[Друга світова війна|Другої світової війни]] перервав спостереження. Частково їх відновили в 1940 і 1941 роках київські астрономи.
Згодом музей відновили. 31 грудня 2004 року урочисто відкрили першу експозицію.
 
З приходом радянської влади в будинку музею розмістилися прикордонники. Після війни будинок підпалили, а стіни потім розібрали.
9 лютого 2007 року музей став філіалом обласного краєзнавчого музею.
 
Згодом музей відновили. 31 грудня 2004 року урочисто відкрили першу експозицію. 9 лютого 2007 року музей став філіалом обласного краєзнавчого музею. На сьогодні відкрито п'ять виставкових залів. Експозиція знайомить відвідувачів з природою, історією, культурою, побутом і мистецтвом Гуцульщини, а також з діяльністю гуцульських товариств та інших культурологічних організацій.
 
== Примітки ==