Липнева революція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Сторінка очищена Мітка: очищення сторінки |
Aeou (обговорення | внесок) Скасування редагування № 21324223 користувача 93.170.1.199 (обговорення) |
||
Рядок 1:
[[Файл:Eugène Delacroix - La liberté guidant le peuple.jpg|right|280px|thumb|[[Свобода, що веде народ]]. Картина [[Ежен Делакруа|Ежена Делакруа]]. 1830 р.]]
'''Липнева революція''' ({{lang-fr | La révolution de Juillet}}) — повстання [[27 липня|27, 28 та 29 липня]] [[1830]] року проти правлячої монархії [[Бурбони|династії Бурбонів]], яка встановилася у [[Франція|Франції]] після [[Реставрація Бурбонів|другої реставрації]]. У результаті революції до влади прийшов ліберальний уряд короля [[Луї-Філіп I|Луї-Філіпа]]. Три дні повстань у Парижі увійшли в історію під назвою «'''три славні дні'''» ({{lang-fr|Trois Glorieuses}}).
== Передумови ==
Від часу сходження на французький престол у 1824 році, король з династії Бурбонів [[Карл X]] проводив політику спрямовану на реставрацію абсолютної монархії, робив ставку здебільшого на представників аристократії, колишніх політичних емігрантів, так званих роялістів. Французьке суспільство переживало значні зміни, викликані початком Промислової революції, значно погіршилися умови життя бідніших прошарків населення. Велике невдоволеня серед населення викликали закони впроваджені ультраконсервативною партією, зокрема закон про відшкодування емігрантам вартості маєтків, втрачених ними під час революції. Потрібний для цього мільярд франків фактично витягнули з кишень буржуазії. Не дивно, що заможні фінансисти тепер майже відкрито підтримували лібералів в їхній боротьбі з королівським свавіллям. Іншим непопулярним кроком було впровадження смертної кари за богохульство спрямоване проти Католицької церкви. Ці закони також порушували статус-кво закріплені у Хартії 1815 року.
Палата депутатів відхилила королівський законопроект про зміну законів успадкування власності. У пресі розпочалася гаряча кампанія з осудом уряду консервативного прем'єра [[Поліньяк]]а та монархії, на що король відповів новим законопроектом, який фактично уводив цензуру преси. Коли парламент знову відхилив ці законопроекти, Карл X вирішив виявити твердість, розпустив парламент і намагався затягнути вибори нового складу палати. Коли ж голосування нарешті відбулося, беззаперечну перемогу здобули ліберали, що гуртувалися навколо газети «Національ», редактором якої був [[Адольф Тьєр]].
30 квітня король розпустив паризьку Національну гвардію, що також загострило протистояння між королем та ліберальною опозицією. 25 липня 1830 року Карл X за порадою Поліньяка підписав чотири «липневі ордонанси» — за якими скасував результати виборів, позбавив права голосувати торгівців і промисловців та фактично припинив дію конституційної Хартії.
== Повстання в Парижі і прихід до влади нового короля ==
Спроба відновити абсолютну монархію наштовхнулася на рішучий опір парижан. [[27 липня]] [[1830]] року в столиці розпочалося повстання республіканців. Через три дні Карл X змушений був відмовитися від влади на користь свого онука та виїхав з країни.
Ліберали не хотіли залишати корону нащадкам ненависного володаря. Але остерігалися й проголошення республіки, яка могла, на їхню думку, відкрити шлях до влади новим [[якобінці|якобінцям]] або ж змусити до збройного втручання [[Священний союз]]. Намісником держави за порадою
Тьєра палата депутатів оголосила герцога [[Луї-Філіп I|Луї Філіпа]] — родича [[Бурбони|Бурбонів]], відомого, однак, своєю службою в революційній армії та цілком буржуазним способом життя за доби Реставрації. А вже за тиждень намісник став «волею народу королем французів».
Своїм рішенням депутати намагалися підкреслити, що новий монарх отримує владу «з рук нації» та на підставі конституції. До конституційної Хартії внесли деякі зміни, які розширили громадянські права та повноваження парламенту. Знизили й майновий ценз — обирати депутатів тепер могли французи, які сплачували не менше 200 франків податку щорічно. Тож виборцями стали найзаможніші підприємці — банкіри, торгівці і
промисловці<ref>Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.133-135</ref>.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* ''В. В—в. [Водовозов В. В.]'' {{ВТ-ЭСБЕ|Революция 1830 года}}
{{Війни XIX століття}}
{{hist-stub}}
[[Категорія:Революції]]
[[Категорія:Історія Франції]]
[[Категорія:Липень 1830]]
[[Категорія:Конфлікти в 1830]]
[[Категорія:1830 у Франції]]
| |||