Вікіпедія

Глобальне потепління: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 43:
{{main|Інструментальні температурні дані}}
 
[[Файл:2000 Year Temperature Comparison.png|thumb|right|alt=refer to caption and adjacent text|'''Реконструкція температури''' Середня температура поверхні протягом двох тисячоліть відповідно до різних реконструкцій {{не перекладено|треба=Кліматичні проксі-дані|текст=кліматичних проксі-даних|мова=en|є=Proxy (climate)}}, відображені кривою по шкалі часу, чорна крива поверх — температурний рекорд зафіксований за допомогою [[:en:{{нп|Інструментальні температурні дані|інструментів|4=Instrumental temperature record|інструментів]]}}.]]
[[Файл:Enso-global-temp-anomalies.png|thumb|right|alt=refer to caption and adjacent text|'''Глобальні щорічні температурні аномалії''' Графік глобальних щорічних температурних аномалій, розроблений [[Національне управління океанічних і атмосферних досліджень|Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень США]] , показує південне коливання [[Ель-Ніньйо]].
]]
Рядок 52:
</ref>]]
 
Протягом 1906—2005&nbsp;рр. [[:en:Global average surface temperature{{нп|середня температура поверхні Землі|4=Global (приземнаaverage температура)]]surface temperature}} зросла на 0.74±0.18&nbsp;°C. За останню половину цього періоду швидкість потепління майже подвоїлась, ніж за період в цілому (0,13 ± 0,03°С за десятиліття, в порівнянні з 0,07 ± 0,02&nbsp;°C за десятиліття). [[Міський тепловий острів]] має дуже малий ефект та оцінюється менше 0,002&nbsp;°C потепління за кожне десятиліття, починаючи з 1900 року.<ref>Trenberth ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch3.html Ch. 3, Observations: Atmospheric Surface and Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch3s3-2-2-2.html Section 3.2.2.2: Urban Heat Islands and Land Use Effects], [http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-chapter3.pdf p. 244], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.</ref> Згідно даних {{не перекладено|треба=Cупутникові температурні вимірювання|текст=супутникових температурних вимірювань|мова=en|є=Satellite temperature measurements}} температура в нижній [[Тропосфера|тропосфері]] збільшувалась у межах від 0,13 до 0,22&nbsp;°C кожні десять років починаючи з 1979 року. [[:en:Proxy (climate){{нп|Кліматичні проксі-дані]]|4=Proxy (climate)}} показують, що до 1850&nbsp;р. температура протягом [[:en:{{нп|Температурні дані другого тисячоліття|одної-двох тисяч років|4=Temperature record of the past 1000 years|одної-двох тисяч років]]}} була відносно стабільною, під час яких
відбувались різні регіональні коливання, наприклад: [[Середньовічний кліматичний оптимум|Середньовічний теплий період]], або [[Малий льодовиковий період]].<ref>Jansen ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch6.html Ch. 6, Palaeoclimate], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch6s6-6.html#6-6-1 Section 6.6.1.1: What Do Reconstructions Based on Palaeoclimatic Proxies Show?], [http://www.ipcc-wg1.unibe.ch/publications/wg1-ar4/ar4-wg1-chapter6.pdf pp. 466—478], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.</ref>
 
Рядок 132:
| accessdate =3 May 2011
| date=15 January 2010}}
</ref> В [[:en:Climatic{{нп|Підрозділ ResearchКліматичних UnitДосліджень|Підрозділі Кліматичних Досліджень]]|4=Climatic Research Unit}} твердять, що 2005 рік був другим найтеплішим роком, після 1998 року, а 2003 з 2010 роком поділяють третє місце найтеплішого року, проте, «оцінка похибки окремих років… принаймні в десять разів більше, ніж різниця між цими трьома роками».<ref>{{cite web
| last = Jones
| first = Phil
Рядок 151:
</ref> Починаючи з 1986&nbsp;р. глобальна середньорічна температура кожного року вища ніж середня за період 1961—1990&nbsp;рр.<ref>{{cite press release | title=Press release no. 972: WMO annual climate statement confirms 2012 as among top ten warmest years | work=WMO media centre | publisher=[[World Meteorological Organization]] | url=https://www.wmo.int/pages/mediacentre/press_releases/pr_983_en.html | location=Geneva | date=2 May 2013 | accessdate=16 February 2014 }}</ref><ref>{{cite press release | title=Press release no. 983: 2013 among top ten warmest on record | work=WMO media centre | publisher=[[World Meteorological Organization]] | url=https://www.wmo.int/pages/mediacentre/press_releases/pr_983_en.html | location=Geneva | date=5 February 2014 | accessdate=16 February 2014 }}</ref>
 
Показники температури 1998 року були надзвичайно теплими, тому що на них вплинуло [[Ель-Ніньйо|коливання Ель-Ніньйо]], яке того року було найсильнішим за все минуле століття.<ref name="Changnon2000">{{Cite book | title = El Niño, 1997–1998: The Climate Event of the Century|last=Changnon|first=Stanley A.|coauthors=Bell, Gerald D.|year=2000|publisher=Oxford University Press|location=London|isbn = 0-19-513552-0}}</ref> На глобальну температуру мають вплив короткотермінові коливання, які накладаються на довготермінові тенденції, і можуть, навіть, тимчасово замаскувати їх. Відносна стабільність температур 2002—2009&nbsp;рр. пояснюється даним явищем.<ref>{{Cite journal| url = http://www.metoffice.gov.uk/media/pdf/j/j/global_temperatures_09.pdf | title = Do Global Temperature Trends Over the Last Decade Falsify Climate Predictions? [in "State of the Climate in 2008"] |first=J.|last=Knight|first2=J.J.|last2=Kenney|first3=C.|last3=Folland|first4=G.|last4=Harris|first5=G.S.|last5=Jones|first6=M.|last6=Palmer|first7=D.|last7=Parker|first8=A.|last8=Scaife|first9=P.|last9=Stott |displayauthors=9|work=Bull.Amer.Meteor.Soc.|volume=90|issue=8| pages =S75–S79|date=August 2009|format=PDF|accessdate =13 August 2011| ref = harv}}</ref><ref>{{Cite book | title = Global temperature slowdown&nbsp;– not an end to climate change|publisher=UK Met Office| url = http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/+/http:/www.metoffice.gov.uk/climatechange/policymakers/policy/slowdown.html|accessdate =20 March 2011}}</ref> 2010 рік був також роком [[Ель-Ніньйо]]. На нижній частині амплітуди коливання, 2011 рік був роком [[:en:La Niña{{нп|Ла-Нінья]]|4=La Niña}}, більш прохолодним, але все ще 11-м найтеплішим роком з початку ведення метеорологічних записів у 1880 році. З 13 найтепліших років з 1880 року, 11 років припали на період 2001—2011&nbsp;рр. Згідно більш пізніх метеорологічних даних, 2011 рік був найтеплішим роком Ла-Нінья за період 1950—2011&nbsp;рр., та був схожим на 1997 рік, який не був в самій нижній точці циклу.<ref>{{cite web | url = http://www.ncdc.noaa.gov/sotc/global/2011/13 | title = NOAA National Climatic Data Center, State of the Climate: Global Analysis for Annual 2011 | accessdate =31 January 2012 | date = 19 January 2012 | publisher = [[NOAA]]}}</ref>
 
Температурні показники змінюються по всьому світу. З 1979 року температура суші підвищувалась у два рази швидше, ніж температура
Рядок 165:
значно коливаються.<ref>[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/tssts-3-1-2.html TS.3.1.2 Spatial Distribution of Changes in Temperature, Circulation and Related Variables&nbsp;— AR4 WGI Technical Summary<!-- Bot generated title -->]</ref> Хоча більша частина парникових газів викидається у Північній півкулі, ніж у Південній, це не сприяє збільшенню різниці у потеплінні через те, що значна частина парникових газів достатньо довго зберігається та встигає перемішатися між півкулями.<ref>Ehhalt ''et al.'', [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/127.htm Chapter 4: Atmospheric Chemistry and Greenhouse Gases], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/139.htm#4231 Section 4.2.3.1: Carbon monoxide (CO) and hydrogen (H<sub>2</sub>)], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/pdf/TAR-04.pdf p. 256], in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref>
 
Через [[:en:{{нп|Об'ємна теплоємність|інерцію|4=Volumetric heat capacity|інерцію]]}} океанів та повільну реакцію на інші непрямі чинники може пройти століття, або навіть більше, для пристосування кліматичної системи до зовнішніх змін. Дослідження [[:en:Climate{{нп|Реакція commitmentклімату|реакцій клімату]]|4=Climate commitment}} показують, що навіть при зупинці росту викидів парникових газів на рівні 2000 року, все одно відбуватиметься подальше потепління на 0,5&nbsp;°C.<ref>{{Cite journal
|last=Meehl|first=Gerald A.
|authorlink=Джеральд Міл
Рядок 203:
</ref> Зовнішні чинники можуть «спрямувати» клімат до потепління або охолодження.<ref>
{{harvnb|US NRC|2012|p=9}}
</ref> До зовнішніх чинників відносяться, наприклад, зміни складу атмосфери (збільшення концентрації [[Парниковий газ|парникових газів]]), [[:en:Solar luminosity{{нп|сонячна світність]]|4=Solar luminosity}}, виверження [[вулкан]]ів, та [[:en:Orbital forcing{{нп|коливання орбіти Землі]]|4=Orbital forcing}} навколо Сонця.<ref name=Hegerl-2001>Hegerl ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9.html Chapter 9: Understanding and Attributing Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9s9-4-1-5.html Section 9.4.1.5: The Influence of Other Anthropogenic and Natural Forcings], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007|pp=690–691}}. «Recent estimates indicate a relatively small combined effect of natural forcings on the global mean temperature evolution of the second half of the 20th century, with a small net cooling from the combined effects of solar and volcanic forcings.» [http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-chapter9.pdf p. 690]</ref> [[Цикли Миланковича|Орбітальні цикли]] змінюються повільно протягом десятків тисяч років, та на даний час підпорядковані загальній тенденції охолодження, яка б, у свою чергу, призвела до [[Льодовикова ера|Льодовикового періоду]], але, як свідчить [[:en:Instrumental temperature record{{нп|інструментальне вимірювання температурних показників]]|4=Instrumental temperature record}} у 20 столітті, навпаки маємо стрімке підвищення глобальної температури.<ref>{{cite doi|10.1126/science.1173983}}<br/>{{cite web | title = Arctic Warming Overtakes 2,000 Years of Natural Cooling | url = http://www2.ucar.edu/news/846/arctic-warming-overtakes-2000-years-natural-cooling | publisher=UCAR | date =3 September 2009 | accessdate =8 June 2011}}<br/>{{Cite news | last =Bello | first = David | title = Global Warming Reverses Long-Term Arctic Cooling | url = http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=global-warming-reverses-arctic-cooling | publisher=Scientific American | date = 4 September 2009 | accessdate =8 June 2011}}<br/>{{cite doi|10.1073/pnas.0805721105}}</ref>
 
=== Парникові гази ===
Рядок 214:
|first=Spencer|last=Weart | authorlink=Вірт Спенсер
}}</ref>
Протягом 1930-1960-х рр. проводились глибокі дослідження [[:en:Guy{{нп|Гай StewartСтюарт CallendarКаллендар|Гаєм Стюартом Календарем]]Каллендар|4=Guy Stewart Callendar}}.<ref>The Callendar Effect: the life and work of Guy Stewart Callendar (1898—1964) Amer Meteor Soc., Boston. ISBN 978-1-878220-76-9</ref>
{{Multiple image
| direction=vertical
Рядок 244:
пара]], яка відповідає приблизно за 36—70&nbsp;% парникового ефекту, [[Діоксид вуглецю|вуглекислий газ]]
(CO<sub>2</sub>), 9—26&nbsp;%, [[метан]] (CH<sub>4</sub>) за 4—9&nbsp;% та [[озон]],3-7&nbsp;%.<ref>{{Cite journal| url = http://www.atmo.arizona.edu/students/courselinks/spring04/atmo451b/pdf/RadiationBudget.pdf| archiveurl = https://web.archive.org/web/20080624223905/http://www.atmo.arizona.edu/students/courselinks/spring04/atmo451b/pdf/RadiationBudget.pdf| archivedate = 24 June 2008 | title = Earth's Annual Global Mean Energy Budget|first=J.T. | last=Kiehl | first2=K.E. | last2=Trenberth | authorlink2=Kevin Trenberth |format=PDF|journal=Bulletin of the American Meteorological Society| pages =197–208|volume=78|issue=2|year=1997|accessdate =21 April 2009|doi=10.1175/1520-0477(1997)078<0197:EAGMEB>2.0.CO;2 | bibcode=1997BAMS...78..197K| issn = 1520-0477| ref = harv}}</ref><ref>{{cite web| url = http://www.realclimate.org/index.php?p=142|date=6 April 2005 | title = Water vapour: feedback or forcing?|first=Gavin | last=Schmidt | authorlink=Ґевін Шмідт |publisher=[[RealClimate]]|accessdate =21 April 2009}}</ref><ref>
{{cite web | first=Randy | last=Russell | publisher=[[University Corporation for Atmospheric Research]] Windows to the Universe | url = http://www.windows.ucar.edu/tour/link=/earth/climate/greenhouse_effect_gases.html&edu=high | title = The Greenhouse Effect & Greenhouse Gases | date=16 May 2007 | accessdate=27 December 2009}}</ref> Хмари також впливають на радіаційний баланс через [[:en:Cloud forcing{{нп|хмарові чинники]]|4=Cloud forcing}}, які подібні до парникових газів.
 
З часів [[Промислова революція|Промислової революції]] внаслідок діяльності людини в атмосфері збільшилась кількість парникових газів, що призвело до посилення радіаційного впливу від CO<sub>2</sub>, метану, тропосферного озону, [[Хлорфторвуглеводні|фреонів]] та [[Оксид азоту(I)|оксиду азоту]] (N<sub>2</sub>O). Згідно дослідження, опублікованого 2007&nbsp;року, починаючи з 1750&nbsp;р. концентрації СО<sub>2</sub>
та метану збільшилися на 36&nbsp;% і 148&nbsp;% відповідно.<ref>{{cite web|author=EPA|year=2007 | title = Recent Climate Change: Atmosphere Changes|work=Climate Change Science Program| url = http://www.epa.gov/climatechange/science/recentac.html|accessdate =21 April 2009|publisher=United States Environmental Protection Agency}}</ref> Такі рівні концентрації досягнуті вперше за останні 800 тисяч років&nbsp;— період, для якого були отримані достовірні дані із зразків [[:en:Ice{{нп|льодяний coreкерн|льодяних кернів]]|4=Ice core}}.<ref>{{Cite journal|last=Spahni|first=Renato|coauthors=''et al.''|date = November 2005| title = Atmospheric Methane and Nitrous Oxide of the Late Pleistocene from Antarctic Ice Cores|journal=Science|volume=310|issue=5752| pages =1317–1321|doi=10.1126/science.1120132|pmid=16311333|bibcode = 2005Sci...310.1317S|ref=harv}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Siegenthaler|first=Urs|coauthors=''et al.''|date = November 2005| title = Stable Carbon Cycle–Climate Relationship During the Late Pleistocene|journal=Science|volume=310|issue=5752| pages =1313–1317| url = http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/310/5752/1313|format=PDF|doi=10.1126/science.1120130|accessdate =25 August 2010|pmid=16311332|bibcode = 2005Sci...310.1313S|ref=harv
}}</ref><ref>{{Cite journal|author=Petit, J. R.|coauthors=''et al.''
|date=3 June 1999
Рядок 255:
|accessdate =27 December 2009|doi=10.1038/20859|bibcode = 1999Natur.399..429P|ref=harv
}}</ref><ref>{{cite doi|10.1038/nature06949}}</ref> Менш прямі геологічні дані показують, що концентрація CO<sub>2</sub> вище, ніж ці рівні, була близько за 20 мільйонів років тому.<ref>{{Cite journal|journal=Nature | title = Atmospheric carbon dioxide concentrations over the past 60 million years|year=2000|volume=406|issue=6797| pages =695–699|doi=10.1038/35021000|pmid=10963587|last1=Pearson|first1=PN|last2=Palmer|first2=MR|ref=harv
}}</ref> Близько трьох чвертей всіх антропогенних викидів парникових газів за останні 20 років стали результатом видобутку і спалювання [[Горючі корисні копалини|викопного палива]]. Остання частина викидів викликана змінами у землекористуванні, в першу чергу [[Знеліснення|вирубкою лісів]].<ref>IPCC, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/005.htm Summary for Policymakers], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/006.htm Concentrations of atmospheric greenhouse gases …], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/pdf/WG1_TAR-FRONT.pdf p. 7], in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref> Оцінка обсягу глобальних викидів CO<sub>2 </sub>в 2011 році внаслідок спалювання викопного палива, в тому числі від виробництва цементу та спалювання попутного газу, склала 34,8&nbsp;млрд тонн (9,5 ± 0,5 PgC), що на 54&nbsp;% вище обсягу викидів 1990 року. Спалювання вугілля спричинило 43&nbsp;% загального обсягу викидів, нафти&nbsp;— 34&nbsp;%, газу&nbsp;— 18&nbsp;%, цементу&nbsp;— 4,9&nbsp;% та спалювання попутного газу&nbsp;— 0,7&nbsp;%.<ref>{{cite journal|last=Le Quéré|first=C.|coauthors=Andres, R. J.; Boden, T.; Conway, T.; Houghton, R. A.; House, J. I.; Marland, G.; Peters, G. P.; van der Werf, G.; Ahlström, A.; Andrew, R. M.; Bopp, L.; Canadell, J. G.; Ciais, P.; Doney, S. C.; Enright, C.; Friedlingstein, P.; Huntingford, C.; Jain, A. K.; Jourdain, C.; Kato, E.; Keeling, R. F.; Klein Goldewijk, K.; Levis, S.; Levy, P.; Lomas, M.; Poulter, B.; Raupach, M. R.; Schwinger, J.; Sitch, S.; Stocker, B. D.; Viovy, N.; Zaehle, S.; Zeng, N.|title=The global carbon budget 1959–2011|journal=Earth System Science Data Discussions|date=2 December 2012|volume=5|issue=2|pages=1107–1157|doi=10.5194/essdd-5-1107-2012|ref=harv|bibcode = 2012ESSDD...5.1107L }}</ref> В травні 2013 року, стало відомо, що значення рівня CO<sub>2</sub>, зафіксоване першою світовою еталонною площадкою в [[:en:Mauna{{нп|Обсерваторія Loa ObservatoryМауна-Лоа|Мауна-Лоа]]|4=Mauna Loa Observatory}}, перевищило позначку в 400 [[Мільйонна частка|мільйонних часток]]. За словами професора [[:en:Brian{{нп|Брайан HoskinsХоскінс|Брайана Хоскінса]]|4=Brian Hoskins}}, це, мабуть, вперше за 4,5&nbsp;млн років такий високий рівень
концентрації CO<sub>2</sub>.<ref>
{{cite news
Рядок 284:
| archiveurl =https://web.archive.org/web/20100305081236/http://econ.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/EXTDEC/EXTRESEARCH/EXTWDRS/EXTWDR2010/0,,contentMDK:21969137~menuPK:5287816~pagePK:64167689~piPK:64167673~theSitePK:5287741,00.html <!--Added by H3llBot-->
| archivedate =5 March 2010}}</ref>{{Rp|71|date=November 2012}}
Можна також встановити [[:en:GreenhouseПарниковий gasгаз#Regionalрегіональне andпоходження national attribution of emissionsвикидів|регіональне походження викидів]], наприклад: дивись малюнок навпроти. Встановлення зв'язку викидів із змінами в землекористуванні залишається спірним питанням.<ref>Banuri ''et al.'', Chapter 3: Equity and Social Considerations, Section 3.3.3: Patterns of greenhouse gas emissions, and Box 3.1, [http://www.ipcc.ch/ipccreports/sar/wg_III/ipcc_sar_wg_III_full_report.pdf pp. 92-93] in {{Harvnb|IPCC SAR WG3|1996}}.</ref><ref name=liverman/>{{Rp|289|date=November 2012}}
 
[[:en:{{нп|Сценарії зміни клімату#Сценарії викидів|Сценарії викидів|4=Climate change scenario#Emissions scenarios|Сценарії викидів]]}}, тобто прогнози змін обсягу викидів парникових газів у майбутньому, залежать від невизначеності економічного, [[Соціологія|соціологічного]], [[Технологія|технологічного]] та природного розвитку.<ref>Fisher ''et al''., [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch3.html Chapter 3: Issues related to mitigation in the long-term context], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch3s3-1.html Section 3.1: Emissions scenarios: Issues related to mitigation in the long term context] in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref> В більшості сценаріїв викиди продовжують рости протягом століття, хоча в декількох, викиди скорочуються.<ref>Morita, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/068.htm Chapter 2: Greenhouse Gas Emission Mitigation Scenarios and Implications], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/081.htm#2514 Section 2.5.1.4: Emissions and Other Results of the SRES Scenarios], in {{Harvnb|IPCC TAR WG3|2001}}.</ref><ref>Rogner ''et al''., [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1.html Ch. 1: Introduction], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1s1-3-2-2.html Figure 1.7], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref> Запасів викопного палива достатньо, щоб викиди вуглецю не скорочувались в 21-му столітті.<ref>IPCC, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/003.htm Summary for Policymakers], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/004.htm Introduction, paragraph 6], in {{Harvnb|IPCC TAR WG3|2001}}.</ref> Щоб спрогнозувати, яким чином зміниться в майбутньому концентрація в атмосфері парникових газів використали сценарії викидів разом з моделюванням [[Вуглецевий цикл|вуглецевого циклу]]. Відповідно до шістьох «сигнальних» сценаріїв [[:en:{{нп|SRES|4=Special Report on Emissions Scenarios|SRES]]}} МГЕЗК прогнозується, що до 2100 року рівень концентрації СО<sub>2</sub>в атмосфері може становити від 541 до 970 часток на мільйон.<ref>Prentence ''et al.'', [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/095.htm Chapter 3: The Carbon Cycle and Atmospheric Carbon Dioxide] [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/096.htm Executive Summary], in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref> Це на 90—250&nbsp;% вище концентрації в 1750 році.
 
Популярні засоби масової інформації та громадськість часто плутають поняття глобальне потепління з [[Озонова діра|виснаженням озонового шару]], тобто, руйнування [[Стратосфера|стратосферного]] озону хлорфторвуглеводнями.<ref>Newell, P.J., 2000: '' Climate for change: non-state actors and the global politics of greenhouse.'' Cambridge University Press, ISBN 0-521-63250-1.</ref><ref>{{cite web|author=Talk of the Nation |url=http://www.npr.org/2010/12/03/131785444/Americans-Fail-The-Climate-Quiz |title=Americans Fail the Climate Quiz |publisher=Npr.org |accessdate=27 December 2011}}</ref> Хоча вони мають деякий [[:en:Ozone{{нп|Озонова depletion#Ozoneдіра depletionі andзміна global warmingклімату|зв’язок між собою]]|4=Ozone depletion and climate change}}, але не такий сильний. Зменшення озону в стратосфері спричинило легкий охолоджувальний ефект на температуру поверхні, у той час, коли збільшення [[:en:Tropospheric{{нп|озон ozoneтропосфери|озону в тропосфері]]|4=Tropospheric ozone}} має зігрівальний ефект.<ref>{{Cite journal|doi=10.1029/2005JD006348 | title = Role of tropospheric ozone increases in 20th-century climate change|year=2006|author=Shindell, Drew|journal=[[Journal of Geophysical Research]]|volume=111|issue=D8| pages =D08302|last2=Faluvegi|first2=Greg|last3=Lacis|first3=Andrew|last4=Hansen|first4=James|last5=Ruedy|first5=Reto|last6=Aguilar|first6=Elliot|bibcode=2006JGRD..11108302S|ref=harv}}</ref>
[[Файл:Evidence CO2.jpg|thumb|alt=refer to caption and body text|Концентрації CO<sub>2</sub> в атмосфері починаючи з 650 000 років тому до сьогодення, з використанням проксі-даних льодових кернів та безпосередніх вимірювань]]
 
=== Аерозолі та сажа ===
[[Файл:ShipTracks MODIS 2005may11.jpg|left|thumb|alt=Refer to caption|[[:en:Ship tracks{{нп|Сліди кораблів]]|4=Ship tracks}} утворені на поверхні Атлантичного океану на східному узбережжі Сполучених Штатів. Аерозолі можуть мати потужний ефект на клімат шляхом непрямої дії]]
[[Глобальне затемнення]]&nbsp;— це поступове зменшення кількості прямого [[:en:Irradiance{{нп|випромінювання]]опромінення|4=Irradiance}} на поверхню Землі, яке спостерігалося з 1961 року принаймні до 1990 року.<ref>{{Cite book
| isbn = 978-0-521-88009-1
| title = Climate Change 2007: Working Group I: The Physical Science Basis
Рядок 322:
|pmc=27611|bibcode=2000PNAS...97.9875H
|ref = harv
}}</ref> Радіаційний вплив через частинки (сажи, пилу) тимчасово обмежується завдяки утворенню [[:en:Wet{{нп|Осади deposition(фізика аерозолів)#Wetвологі depositionосади|вологого осаду]]|4=Deposition (aerosol physics)#Wet deposition}}, внаслідок якого ці частинки [[:en:Atmospheric lifetime#Atmospheric lifetime|залишаються в атмосфері]] в середньому на тиждень. [[Діоксид вуглецю]] залишається на століття або більше, і, таким чином, зміна концентрації частинок лише уповільнює зміну клімату, викликану викидами вуглекислого газу.<ref>
{{cite journal
|last1=Ramanathan |first1=V.
Рядок 334:
}}</ref>
 
Крім прямого впливу через розсіювання та поглинання сонячної радіації, частинки ще мають непрямий вплив на [[тепловий баланс Землі]]. Сульфати діють, як [[ядра конденсації]] хмар і, таким чином, утворюють хмари, які мають більшу кількість дрібніших крапель. Такі хмари ефективніше відбивають сонячне випромінювання, ніж хмари з меншою кількістю та більшими краплями, даний ефект називається [[:en:Twomey effect{{нп|ефект Твумі]]|4=Twomey effect}}.<ref>
{{Cite journal
|author=Twomey, S.|year= 1977
Рядок 342:
|bibcode=1977JAtS...34.1149T |issn= 1520-0469
|ref=harv
}}</ref> Цей ефект також призводить до утворення крапель однакового розміру, що знижує [[:en:Cloud physics#Collision-coalescenceКоалесценція|збільшення крапель]] та посилює відбиття хмарою сонячного світла, даний ефект відомий, як [[:en:Albrecht effect{{нп|ефект Альбрехта]]|4=Albrecht effect}}.<ref>
{{Cite journal
|author= Albrecht, B.
Рядок 353:
}}</ref> Непрямий вплив найбільше помітний при утворенні морських пластоподібних хмар, та найменш впливає на конвективні хмари. Непрямий вплив на радіаційний баланс від частинок досі повністю не визначений.<ref>IPCC, «[http://www.ipcc.ch/ipccreports/tar/wg1/pdf/TAR-05.PDF Aerosols, their Direct and Indirect Effects]», pp. 291—292 in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref>
 
[[Сажа]] може охолоджувати або зігрівати поверхню, в залежності від того, в якому стані вона знаходиться: зважена в повітрі або в осаді. Атмосферна сажа відразу поглинає сонячне випромінювання, яке прогріває атмосферу та охолоджує поверхню. В окремих районах з високим рівнем викидів сажі, наприклад: сільські райони Індії, майже 50&nbsp;% прогрівання поверхні парниковими газами може бути приховане [[:en:Atmospheric{{нп|атмосферна brownкоричнева cloudхмара|атмосферними коричневими хмарами]]|4=Atmospheric brown cloud}}.<ref>{{Cite pmid|15749818}}</ref> Якщо сажа знаходиться в осадженому стані, особливо на льодовиках або на льоду в арктичних регіонах, нижня поверхня [[альбедо]] може безпосередньо нагрівати поверхню.<ref>
{{cite web
|author= Ramanathan, V., ''et al.''
Рядок 424:
</ref>
 
Існує цілий ряд зворотних реакцій кліматичної системи, такі як: [[водяна пара]], зміна [[:en:Ice-albedo{{нп|льодове feedbackальбедо|льодового альбедо]]|4=Ice-albedo feedback}} (сніговий та льодовий покрив впливає на здатність Земної поверхні поглинати або відбивати сонячне світло), хмари, та зміни у [[Вуглецевий цикл|вуглецевому циклі]] Землі (наприклад, вивільнення вуглецю з [[ґрунт]]у).<ref>
{{Cite journal
| title=The Carbon Cycle: Feature Articles: Effects of Changing the Carbon Cycle
Рядок 497:
|caption1=Прогнози глобального потепління, які були зроблені в/до 2001 р. за допомогою [[Моделі загальної циркуляції|кліматичного моделювання]] згідно сценарію викидів SRES A2, за яким не передбачається жодних заходів по скороченню викидів та регіонального розподілу економічного розвитку.
 
|caption2=Прогнозована зміна річної температури повітря в приземному шарі атмосфери з кінця 20-го століття до середини 21-го століття, згідно середньострокового [[:en:{{нп|Економіка глобального потепління#Сценарії викидів|сценарію викидів|4=Economics of global warming#Emissions scenarios|сценарію викидів]]}} ([[:en:{{нп|SRES|SRES A1B|4=Special Report on Emissions Scenarios|SRES A1B]]}}).<ref>
{{Cite journal
| author=NOAA
Рядок 511:
 
}}, revision 2/2/2007, 8:50.08 AM.
</ref> За даним сценарієм не передбачається вживання жодних заходів по скороченню викидів парникових газів. Фото надане [[:en:Geophysical{{нп|Лабораторія FluidГеофізичної Dynamics Laboratoryгідродинаміки|Лабораторією Геофізичної гідродинаміки]]|4=Geophysical Fluid Dynamics Laboratory}} [[Національне управління океанічних і атмосферних досліджень|Національного управління океанічних і атмосферних досліджень]].<ref>
{{Cite journal
| url=http://www.gfdl.noaa.gov/patterns-of-greenhouse-warming-ar4
Рядок 525:
[[Моделі загальної циркуляції|Кліматична модель]] являє собою [[Математична модель|комп'ютерну реконструкцію]] п'яти складових кліматичної системи: [[Атмосфера Землі|атмосфери]], [[Гідросфера|гідросфери]], [[Кріосфера|кріосфери]], суші та [[Біосфера|біосфери]].<ref>IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/annexessglossary-a-d.html Glossary A-D]: «Climate Model», in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Такі моделі проектуються за допомогою наукових дисциплін, таких як
[[гідродинаміка]], [[термодинаміка]], а також на основі фізичних процесів, як
[[:en:Radiative transfer{{нп|перенесення випромінювання]]|4=Radiative transfer}}.''' '''В моделях враховуються різні компоненти, такі як: місцевий рух повітря, температура, хмари та інші атмосферні властивості; температура океану, [[Солоність|вміст солі]], [[Морська течія|течії]]; льодовий покрив суші й моря; переміщення тепла та вологи з ґрунту і рослин в атмосферу; хімічні та біологічні процеси; сонячна активність та інше.
 
І хоча дослідники намагаються включити якомога більше процесів, спрощення даної моделі кліматичної системи неминуче внаслідок обмеження наявної обчислювальної потужності та знань про кліматичну систему. Результати моделювання також можуть варіювати в залежності від даних щодо кількості парникових газів та кліматичної чутливості моделі. Наприклад, невизначеність в прогнозах&nbsp; МГЕЗК 2007 року обумовлена (1) використанням декількох моделей<ref name="meehl 2007 global warming projections">
Рядок 598:
}}</ref>
 
Також моделювання використовується для вивчення [[:en:Attribution{{нп|причини ofостанніх recentзмін climate changeклімату|причин останніх змін клімату]]|4=Attribution of recent climate change}}, порівнюючи спостережувані зміни зі змінами, які прогнозуються в моделях враховуючи різні чинники, як природні, так і антропогенні. І хоча, моделі неоднозначно визначають причини потепління 1910—1945&nbsp;рр., яке могло відбуватися або внаслідок природніх коливань, або через людську діяльність, вони досить впевнено вказують на те, що потепління починаючи з 1970&nbsp;р. спричинено викидами парникових газів в більшості випадків внаслідок діяльності людини.<ref name=Hegerl-2001/>
 
Фізична реалістичність моделей перевіряється шляхом вивчення їх здатності імітувати сучасний або клімат у минулому.<ref>Randall ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch8.html Chapter 8, Climate Models and Their Evaluation], Sec. FAQ 8.1 in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.</ref>
За допомогою кліматичних моделей досить зручно спостерігати за змінами глобальної температури протягом останнього століття, але вони не відтворюють усі аспекти клімату.<ref>IPCC, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/pdf/WG1_TAR-FRONT.pdf Technical Summary], p. 54, in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref> Не всі [[Наслідки глобального потепління|наслідки глобального потепління]] точно передбачені в кліматичних моделях [[Міжурядова група експертів з питань змін клімату|МГЕЗК]]. Спостережуване [[:en:Arctic shrinkage{{нп|зменшення льодового покрову в Арктиці]]|4=Arctic sea ice decline}} відбувається швидше, ніж прогнозувалося.<ref>{{Cite journal
|author=Stroeve, J., ''et al.''
|title = Arctic sea ice decline: Faster than forecast
Рядок 643:
=== Природні системи ===
{{main|:en:Physical_impacts_of_climate_change|l1=Фізичний вплив зміни клімату}}
Глобальне потепління було виявлено в ряді природних систем. Деякі з цих змін описані в розділі про [[#Зміни температури|спостережувані зміни температури]], наприклад, [[підвищення рівня моря]] та масштабне танення снігу і льоду.<ref name="ipcc.ch">IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spm.html Synthesis Report Summary for Policymakers], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spms1.html Section 1: Observed changes in climate and their effects], in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Антропогенний чинник, швидше за все, був причиною деяких з спостережуваних змін, в тому числі підвищення рівня моря, зміна [[:en:Extreme{{нп|екстремальні weatherкліматичні явища|екстремальних кліматичних явищ]]|4=Extreme weather}} (таких як, кількість теплих і холодних днів), зменшення [[:en:Arctic sea ice|площі льодового покривупокрову в Арктиці]], а також [[Відступання льодовиків з 1850 року|відступу льодовика]].<ref>
{{Cite book
| at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9s9-es.html Executive Summary]
Рядок 668:
Розчинений вуглекислий газ підвищує кислотність океану, який має більш низьку pH. З 1750 по 2000 рік, рН океанської поверхні знизився на ~ 0,1, з ~ 8,2 до ~ 8,1. Ймовірно, що за останні 2 мільйони років рН океанської поверхні ніколи не був нижчий ~ 8,1. Згідно з прогнозами, рН океанської поверхні до 2100 року може ще знизитися на 0,3-0,4 одиниці. Майбутнє підкислення океану може загрожувати кораловим рифам, рибальству, охоронюваним видам, та іншим природнім ресурсам цінним для суспільства.
 
Якщо протягом тисячоліття спостерігатиметься подальше потепління на кілька градусів, то відбудеться масштабне [[:en:Coastal flood{{нп|затоплення прибережних районів]]|4=Coastal flood}}.<ref name="us nrc 2011 long term slr">BOX SYN-1: SUSTAINED WARMING COULD LEAD TO SEVERE IMPACTS, [http://www.nap.edu/openbook.php?record_id=12877&page=5 p.5], in: Synopsis, in {{harvnb|National Research Council|2011}}
</ref> Наприклад, тривале глобальне потепління більш ніж на 2&nbsp;°C (відносно доіндустріального рівня) може призвести до можливого підвищення рівня моря приблизно від 1 до 4&nbsp;м внаслідок теплового розширення морської води і танення льодовиків та невеликих [[Льодовикова шапка|льодових шапок]].<ref name="us nrc 2011 long term slr"/> Танення протягом багатьох тисяч років [[Гренландський льодовиковий щит|Гренландського льодовикового щита]] може додати ще від 4 до 7,5&nbsp;м.<ref name="us nrc 2011 long term slr"/>
 
Рядок 729:
 
}}, p.1. Revision 10/15/2008, 4:47:16 PM.
</ref> Прогнозується можливе збільшення частоти та потужності деяких [[:en:Extreme{{нп|екстремальні weatherпогодні явища|екстремальних погодних явищ]]|4=Extreme weather}}, наприклад таких, як [[Спека|спекотні хвилі]].<ref>
{{Cite book
| chapter=D. Future Climate Extremes, Impacts, and Disaster Losses, in: Summary for policymakers
Рядок 768:
Два приклади: [[Закислення океанів|окислення океанічних вод]] внаслідок збільшенням концентрації вуглекислого газу в атмосфері, та тривале танення [[Льодовиковий щит|льодових покривів]], що піднімає [[підвищення рівня моря|рівень моря]].<ref>{{Cite pmid|19251662}}</ref>
 
Деякі масштабні зміни можуть відбутися [[:en:{{нп|раптова зміна клімату|раптово|4=Abrupt climate change|раптово]]}}, тобто, за короткий час, а також можуть бути
[[:en:EffectsНаслідки ofглобального global warmingпотепління#Irreversibilitiesнезворотність|незворотними]]. Прикладом різкої зміни клімату є швидке вивільнення [[метан]]у та [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] з [[Багаторічна мерзлота|вічної мерзлоти]], що може призвести до посилення глобального потепління.<ref name="ccsp abrupt climate change">
{{Cite book
| author=Clark, P.U., ''et al.''
Рядок 805:
 
== Спостережувані та очікувані наслідки на соціальну систему ==
{{Докладніше1|[[:en:{{нп|Наслідки глобального потепління#Соціальні системи|4=Effects of global warming#Social systems}}|Наслідки{{нп|Регіональні наслідки глобального потепління#СоціальніРегіональний системи]]вплив|[[:en:4=Regional effects of global warming#Regional impacts|Регіональні наслідки глобального потепління#Регіональний вплив]]}}}}
[[:en:{{нп|Зміна клімату, промисловість і суспільство|Вразливість|4=Climate change, industry and society#Vulnerability|Вразливість]]}} людського суспільства до змін клімату головним чином полягає у впливі екстремальних погодних явищ, а не в поступовій зміні клімату.<ref>Wilbanks ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch7.html Chapter 7: Industry, Settlement and Society], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch7s7-es.html Executive Summary], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> Наслідки зміни клімату включають в себе: негативний вплив на малі острови,<ref name=schreg>x Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-3.html Section 19.3.3: Regional vulnerabilities], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> несприятливий вплив на корінні народи у високих широтах,<ref>Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-7.html Section 19.3.7: Update on ‘Reasons for Concern’], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> та
[[:en:Effects{{нп|Ефект ofглобального globalпотепління warmingна on humanлюдське healthздоров'я|невеликий, але помітний вплив на здоров'я людини]]|4=Effects of global warming on human health}}.<ref name=schtab>x Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-1.html Table 19.1], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> Протягом 21-го століття, зміна клімату, ймовірно, негативно позначиться на сотнях мільйонів людей внаслідок затоплення прибережних районів, скорочення запасів води, зростання [[недоїдання]] та збільшення впливу на здоров'я.<ref>IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spm.html Synthesis Report Summary for Policymakers], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/mains5-2.html Section 5.2: Key vulnerabilities, impacts and risks&nbsp;— long-term perspectives], in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Більшість економічних досліджень прогнозують, що глобальне потепління призведе до скорочення світового [[Валовий внутрішній продукт|валового внутрішнього продукту]] (ВВП).<ref>
1. Introduction and main findings, in {{harvnb|Jamet|Corfee-Morlot|2009|p=5}}
</ref><ref name="economic impacts of global warming">
Рядок 847:
}}</ref>
 
Подальше потепління приблизно на 3&nbsp;°C (до 2100 року, відносно 1990—2000&nbsp;рр.) може призвести до зростання [[Зміна клімату та сільське господарство|врожайності сільськогосподарських культур]] в середніх та високих широтах, але в низьких широтах врожаї можуть скоротитися, що підвищує ризик недоїдання.<ref name=schreg/> Подібна регіональна структура чистих вигод та витрат може мати й економічні ([[:en:{{нп|Економічні наслідки зміни клімату#Ринковий сектор|ринковий сектор|4=Economic impacts of climate change#DistributionMarket of impacts|ринковий сектор]]sector}}) наслідки.<ref name=schtab/> Потепління на 3&nbsp;°C може призвести до падіння врожайності в зоні помірного клімату, що, у свою чергу, призведе до зниження світового виробництва продовольства.<ref>Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-2-1.html Section 19.3.2.1: Agriculture], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref>
 
=== Затоплення місць проживання ===
Рядок 899:
}}, p.177, Report no: 500062001. [http://www.pbl.nl/en/publications/2012/roads-from-rio20 Report website.]
</ref>]]
Зменшення кількості майбутніх змін клімату називають [[:en:Climate{{нп|Пом'якшення changeзмін mitigationклімату|пом'якшенням]]|4=Climate change mitigation}} наслідків зміни клімату.<ref>
{{Cite book
| at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch3s3-5.html 3.5 Interaction between mitigation and adaptation, in the light of climate change impacts and decision-making under long-term uncertainty]
Рядок 907:
 
}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}
</ref> Згідно з визначенням МГЕЗК, під пом'якшенням розуміють діяльність направлену на скорочення викидів парникових газів (ПГ), або підвищення потенціалу [[:en:Carbon{{нп|Поглинач sinkвуглецю|поглиначів вуглецю]]|4=Carbon sink}} для абсорбції ПГ з атмосфери.<ref>IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/annexessglossary-j-p.html Glossary J-P]: «Mitigation», in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref> Дослідження вказують на значний потенціал скорочення викидів у майбутньому шляхом поєднання активності щодо скорочення викидів, наприклад [[енергозбереження]], підвищення [[:en:Efficient energy useенергоефективність|енергоефективності]], та задовольняючи потреби суспільства в енергії з [[Відновлювана енергетика|відновлюваних джерел енергії]].<ref name="autogenerated2007">IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spm.html Synthesis Report Summary for Policymakers], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spms4.html Section 4: Adaptation and mitigation options], in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Пом'якшення наслідків включає діяльність по підсиленню природних поглиначів, наприклад шляхом [[Лісовідновлення|відновлення лісів]], попередження знеліснення.<ref name="autogenerated2007" /> Також досліджуються технології [[Біоенергетика з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю|уловлювання]] СО<sub>2</sub> та зберігання у геологічних структурах.
 
Для обмеження потепління в границях нижнього діапазону, як описано у «Підсумковому звіті для політиків»<ref>{{AR4|WG1|chapter=SPM}}</ref>.
Рядок 928:
=== Адаптація ===
{{main|:en:Adaptation to global warming|l1=Адаптація до глобального потепління}}
Іншою відповідною політикою є [[:en:{{нп|Адаптація до глобального потепління|адаптація|4=Adaptation to global warming|адаптація]]}} до змін клімату. Адаптацію можна спланувати, або для реакції на або для попередження змін клімату, або діяти спонтанно, тобто без втручання уряду.<ref>Smit ''et al.'', [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg2/641.htm Chapter 18: Adaptation to Climate Change in the Context of Sustainable Development and Equity], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg2/644.htm#1823 Section 18.2.3: Adaptation Types and Forms], in {{Harvnb|IPCC TAR WG2|2001}}.</ref> Планова адаптація вже поволі запроваджується.<ref name="autogenerated2007"/> Перешкоди, обмеження та витрати майбутньої адаптації ще повністю не досліджені.<ref name="autogenerated2007"/>
 
Поняття що пов'язано з адаптацією&nbsp;— [[:en:Adaptive capacity|«{{нп|здатність пристосовуватись|4=Adaptive capacity}}»]], тобто здібність системи (людської, природної або
керованої) пристосовуватись до змін клімату (в тому числі до мінливості клімату та екстремальних явищ) з метою зниження потенційного збитку, скористатися можливостями або впоратися з наслідками.<ref>
{{Cite book
Рядок 986:
| accessdate =18 May 2010
}}</ref>
Як зазначено в Конвенції, це вимагає стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері до рівня, за яким [[:en:{{нп|Зміна клімату та екосистеми|екосистеми|4=Climate change and ecosystems|екосистеми]]}} можуть природним шляхом пристосуватися до зміни клімату, [[Зміна клімату та сільське господарство|виробництву продуктів харчування]] нічого не загрожуватиме, та [[:en:{{нп|економіка глобального потепління|економічний розвиток|4=Economics of global warming|економічний розвиток]]}} може тривати на сталій основі.<ref>Rogner ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1.html Chapter 1: Introduction], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1s1-es.html Executive summary], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref>
Рамкова конвенція була прийнята в 1992 році, але з тих пір, обсяг викидів парникових газів по всьому світі зріс.<ref>{{cite doi
| 10.1073/pnas.0700609104
Рядок 1012:
| ref=harv
}}</ref> Виправданням цьому
слугувало те, що розвинені країни [[:en:GreenhouseПарниковий gasгаз#CumulativeСукупні andта historicalісторичні emissionsвикиди|найбільше викинули парникових газів в атмосферу]]; в країнах, що розвиваються, [[:en:GreenhouseПарниковий gasгаз#AnnualРічні andвикиди perна capitaдушу emissionsнаселення|викиди на душу населення]] (тобто, обсяг викидів у перерахунку на душу населення) були все ще відносно низькими; та, для задоволення потреб розвитку в країнах, що розвиваються, викиди мають зростати.<ref name=liverman>
{{cite journal
| year=2008
Рядок 1039:
Ратифікуючи [[Кіотський протокол]], більшість розвинених країн прийняли юридичні зобов'язання по обмеженню викидів. Строк перших зобов'язань закінчився у 2012 році.<ref name=kyoto/> Президент США [[Джордж Вокер Буш|Джордж Буш]] відхилив договір аргументуючи це тим, що «Цей протокол звільняє від дотримання 80&nbsp;% світу, у тому числі країни з найбільшою кількістю населення, такі як Китай та Індія, та може серйозно зашкодити економіці США».<ref name=dessai/>{{Rp|5|date=November 2012}}
 
На [[:en:2009{{нп|Конференція UnitedООН Nationsзі Climateзміни Changeклімату Conference2009 року|15-ій Конференції Учасників РКЗК ООН]]|4=2009 United Nations Climate Change Conference}}, яка відбулася в 2009 році в [[Копенгаген]]і, кілька Учасників розробила [[:en:Copenhagen{{нп|Копенгагенська AccordУгода|Копенгагенську Угоду]]|4=Copenhagen Accord}}.<ref>{{Cite book
| date = February 2010
| last = Müller | first = Benito
Рядок 1069:
}}</ref> Попередня оцінка, опублікована в листопаді 2010&nbsp;р. в [[Програма ООН по навколишньому середовищу|Програмі з Навколишнього Середовища ООН]] (ПНС ООН), говорить про можливий «розрив в обсягах викидів» між добровільними зобов'язаннями, взятими в Угоді, та необхідними скороченнями викидів задля підвищення ймовірності досягнення мети у 2&nbsp;°C.<ref name=unep/>{{Rp|10–14|date=November 2012}} ПНС ООН використовує 2&nbsp;°C як мету відносно доіндустріального рівня глобальної середньої температури. Для збільшення ймовірності досягнення мети в 2&nbsp;°C, дослідження загалом вказували на необхідності проходження піку викидів до 2020 року з істотним зниженням викидів у наступний період.
 
[[:en:2010{{нп|Конференція UnitedООН Nationsзі Climateзміни Changeклімату Conference2010 року|16-та Конференція Сторін]]|4=2010 United Nations Climate Change Conference}}
(КС−16) відбулася в [[Канкун]]і в 2010 році. Було розроблено угоду, а не зобов'язуючий договір, про те, що Сторони повинні вжити термінових заходів щодо скорочення викидів парникових газів задля досягнення мети обмеження глобального потепління до 2 °С відносно доіндустріальної температури. Також було визнано необхідність розглянути питання щодо посилення мети підвищення середньосвітової температури до 1,5 °С.<ref>{{cite web
| title = Outcome of the work of the Ad Hoc Working Group on long-term Cooperative Action under the Convention
Рядок 1113:
|pages= 024024
|ref= harv
|bibcode = 2013ERL.....8b4024C }}</ref> У статті, опублікованій в жовтні 2011&nbsp;р. в [[:en:International{{нп|Міжнародний Journalжурнал ofвивчення Publicгромадської Opinion Researchдумки|Міжнародному журналі вивчення громадської думки]]|4=International Journal of Public Opinion Research}}, дослідники з Університету Джорджа Мейсона проаналізували результати опитування 489 американських вчених, що працюють в наукових установах, уряді та в промисловості. Із загальної кількості опитаних, 97&nbsp;% погодились, що глобальна температура за останні сто років зросла та 84&nbsp;% погодились, що наразі відбувається потепління внаслідок високої концентрації парникових газів спричинених діяльністю людини, і тільки 5&nbsp;% не погодились з тим, що діяльність людини є однією з основних причин глобального потепління.<ref>{{cite news|url=http://journalistsresource.org/studies/environment/climate-change/structure-scientific-opinion-climate-change/|title=Structure of Scientific Opinion on Climate Change |publisher=''Journalist's Resource'' (Harvard Kennedy School) |last=Wihby |first=John |date=4 November 2011 }}</ref><ref>{{cite web |url= http://ijpor.oxfordjournals.org/content/early/2011/10/27/ijpor.edr033.short|title= The Structure of Scientific Opinion on Climate Change|author= Stephen J. Farnsworth, S. Robert Lichter|date= October 27, 2011|publisher= International Journal of Public Opinion Research |accessdate= December 2, 2011 }}
</ref> Національні академії наук закликали світових лідерів впроваджувати політику скорочення глобальних викидів.<ref>{{cite web
| date = May 2009
Рядок 1119:
| title = G8+5 Academies’ joint statement: Climate change and the transformation of energy technologies for a low carbon future| url = http://www.nationalacademies.org/includes/G8+5energy-climate09.pdf| publisher=US National Academies website| accessdate =5 May 2010}}</ref>
 
У науковій літературі існує [[:en:{{нп|Наукова думка по зміні клімату|широкий консенсус|4=Scientific opinion on climate change|широкий консенсус]]}} щодо того, що температура земної поверхні за останні десятиліття збільшилась внаслідок викидів парникових газів у більшості випадків через діяльність людини. Немає жодного наукового товариства, національного або міжнародного рівня, яке б [[:en:Scientific{{нп|Науковці opinionякі onзаперечують climate change#Statementsглобальне by dissenting organizationsпотепління|не погодились з цією думкою]]|4=List of scientists opposing the mainstream scientific assessment of global warming}}.<ref name=AQAonAAPG>{{cite journal|author=Julie Brigham-Grette et al.|title=Petroleum Geologists' Award to Novelist Crichton Is Inappropriate|journal=[[Eos (journal)|Eos]]|volume=87|issue=36|quote=The AAPG stands alone among scientific societies in its denial of human-induced effects on global warming.|url=http://www.agu.org/fora/eos/pdfs/2006EO360008.pdf|date=September 2006|accessdate=23 January 2007|format=PDF|ref=harv|archiveurl=http://web.archive.org/web/20120211080054/http://www.agu.org/fora/eos/pdfs/2006EO360008.pdf|archivedate=11 February 2012}}</ref><ref name="The MIT Press">{{cite book |title= Climate Change: What It Means for Us, Our Children, and Our Grandchildren|last1= DiMento|first1= Joseph F. C.|last2= Doughman|first2= Pamela M.|year= 2007|publisher=The MIT Press|isbn= 978-0-262-54193-0|page= 68}}</ref>
 
Кліматологи із США та Великої Британії вважають, що глобальне потепління розпочалося вже в кінці XIX&nbsp;— на початку XX століття.
Рядок 1130:
=== Обговорення громадськості та в популярних засобах масової інформації ===
{{Main|:en:climate change denial|:en:global warming controversy|l1=Кліматичний скептицизм|l2=Суперечки навколо глобального потепління}}
[[:en:Global warming controversy{{нп|Суперечки навколо глобального потепління]]|4=Global warming controversy}} більше висловлюються в багатьох дебатах та обговореннях
в [[:en:{{нп|Зміна клімату в ЗМІ|популярних ЗМІ|4=Media coverage of climate change|популярних ЗМІ]]}}, ніж в наукових колах,<ref>{{cite doi | 10.1016/j.gloenvcha.2003.10.001}}</ref><ref name="merchants_doubt">{{cite book | title=Merchants of Doubt: How a Handful of Scientists Obscured the Truth on Issues from Tobacco Smoke to Global Warming | first1=Naomi | last1=Oreskes | author1-link = Naomi Oreskes| first2=Erik | last2=Conway | publisher=Bloomsbury Press | edition=first | isbn=978-1-59691-610-4}}</ref> та стосуються, в основному, природи, причин та наслідків глобального потепління. Найбільше суперечок навколо причин підвищення [[:en:Instrumental{{нп|Інструментальні temperatureтемпературні recordдані|глобальної середньої температури повітря]]|4=Instrumental temperature record}}, особливо з середини 20-го століття, чи є це потепління безпрецедентним або в межах нормальних кліматичних змін, чи [[:en:Attribution{{нп|Причини ofзміни recent climate changeклімату|саме людство стало основною причиною змін]]|4=Attribution of recent climate change}}, або це підвищення повністю чи частково відбулося внаслідок неправдивих та неточних вимірювань. Багато суперечок виникає стосовно оцінок [[Чутливість клімату|чутливості клімату]], прогнозів щодо подальшого потепління, та якими будуть наслідки глобального потепління.
 
У 1990—1997&nbsp;рр. [[:en:Conservatism{{нп|Консерватизм in the Unitedу StatesСША|в США консервативно налаштовані кола]]|4=Conservatism in the United States}} об'єднались задля руйнації правомірності глобального потепління, як соціальної проблеми. Вони [[:en:Climate{{нп|Заперечення changeзмін denialклімату|поставили під сумніви наукові дані]]|4=Climate change denial}}, стверджуючи при цьому, що глобальне потепління матиме переваги, та те, що запропоновані рішення принесуть більше шкоди, ніж користі.<ref>Aaron M. McCright and Riley E. Dunlap, «Challenging Global Warming as a Social Problem: An Analysis of the Conservative Movement's Counter-Claims», ''Social Problems'', November 2000, Vol. 47 Issue 4, pp 499—522 [http://www.jstor.org/pss/3097132 in JSTOR]</ref>
 
Деякі люди відхиляють аспекти науки про зміну клімату.<ref name="royal society misleading arguments"/><ref>{{cite web
Рядок 1151:
| archivedate = 11 May 2008
| publisher=Science & Environmental Policy Project (SEPP) website
| accessdate =5 May 2010}}</ref> Такі організації, як [[Лібертаріанство|Лібертаріанський]] [[:en:Competitive Enterprise Institute{{нп|Інститут КокурентногоКонкурентного Підприємництва]]|4=Competitive Enterprise Institute}}, консервативно налаштовані коментатори, та інші компанії, такі, як [[ExxonMobil]], поставили під сумнів сценарії зміни клімату МГЕЗК, фінансуючи вчених, які не згодні з [[:en:{{нп|Наукова думка по зміні клімату|науковим консенсусом|4=Scientific opinion on climate change|науковим консенсусом]]}}, та впроваджуючи свої власні прогнози щодо економічних витрат, які були більш детально контрольовані.<ref>{{Cite news
| last = Begley
| first = Sharon
Рядок 1194:
==== Опитування громадської думки ====
{{main|:en:Public opinion on climate change|l1=Громадська думка з питань зміни клімату}}
Дослідники з Мічиганського університету виявили, що думка громадськості щодо причин глобального потепління залежить від [[:en:Opinion pollОпитування#WordingФормулювання of questionsпитань|формулювання питань, які використовуються в опитуваннях]].<ref>{{cite web|title=It's All in a Name: 'Global Warming' Vs. 'Climate Change'|url=http://www.sciencedaily.com/releases/2011/03/110308173242.htm}}</ref>
 
У 2007—2008 роках [[Інститут Ґеллапа|Інститутом Геллапа]] було проведено соціологічні опитування в 127 країнах. Більше третини населення світу не знало про глобальне потепління, більшість з яких з країн, що розвиваються, а найменш обізнані&nbsp;— в Африці. Найбільш обізнані про те, що зміна температури відбувається внаслідок діяльності людини, живуть в Латинській Америці, тоді як в Африці, в деяких країнах Азії та Близького Сходу, та кількох країнах колишнього Радянського Союзу надають перевагу іншій думці.<ref>
Рядок 1205:
| date = 22 April 2009
| accessdate =14 July 2009}}</ref>
Думки щодо причин та якою має бути реакція в Європі та Сполучених Штатах протилежні. Нік Піджеон з [[:en:Cardiff{{нп|Кардіффський UniversityУніверситет|Кардіффського Університету]]|4=Cardiff University}} заявив, що «дослідження показують різні ступені залучення в проблему глобального потепління по обидві сторони Атлантики», додавши, що «в Європі проводяться дискусії про те, яких заходів треба вжити, в той час, як багато хто в США до цих пір сперечається чи взагалі відбувається зміна клімату».<ref name="pewpoll">
{{cite web
| title = Summary of Findings
Рядок 1213:
| accessdate =14 April 2007
| url = http://people-press.org/reports/display.php3?ReportID=280
}}</ref><ref>{{cite news | url = http://www.nytimes.com/2007/01/04/health/04iht-poll.4102536.html?_r=1 | title = More in Europe worry about climate than in U.S., poll shows | newspaper=The New York Times |accessdate =9 June 2010 | first=Thomas |last=Crampton |date= 4 January 2007}}</ref> Опитування, що було проведено [[:en:{{нп|Бюро Національної Статистики|4=Office of National Statistics|Бюро Національної Статистики]]}} в 2010 році, показало, що 75&nbsp;% респондентів у Великій Британії принаймні «достатньо переконані», що світовий клімат змінюється, в порівнянні з 87&nbsp;% в аналогічному опитуванні в 2006 році.<ref>{{cite web|title=Public attitudes towards climate change and the impact on transport (January 2011 report)|url=http://www.dft.gov.uk/pgr/statistics/datatablespublications/trsnstatsatt/climatejan2011report|publisher=Department for Transport|accessdate=3 February 2011|page=8|year=2011}}</ref> Опитування, яке було проведено компанією [[:en:{{нп|ICM Research|4=ICM]] Research}} в січні 2011 року у Великій Британії, показало, що 83&nbsp;% респондентів розглядають зміну клімату як неминучу загрозу, у той час як 14&nbsp;% сказали, що не бачать ніякої загрози. За час з попереднього опитування, проведеного в серпні 2009 року, думка на те ж питання не змінилась, хоча відбулась деяка поляризація протилежних думок.<ref name="urlPublic belief in climate change weathers storm, poll shows | Environment | guardian.co.uk">{{cite web |url=http://www.guardian.co.uk/environment/2011/jan/31/public-belief-climate-change |title=Public belief in climate change weathers storm, poll shows &#124; Environment &#124; guardian.co.uk |author=Damian Carrington |date=31 January 2011 |work=The Guardian |location=UK |quote= |accessdate=4 February 2011}}</ref>
 
До 2010 року, в 111 країнах, в яких проводились опитування, Інститутом Геллаппа визначено значне зменшення кількості американців та європейців, які розглядають глобальне потепління, як серйозну загрозу. У США трохи більше половини населення (53&nbsp;%) наразі розглядають потепління, як серйозне занепокоєння для себе та своїх сімей, це на 10&nbsp;% нижче, ніж в опитуванні 2008 року (63&nbsp;%). Найбільше занепокоєні в Латинській Америці, де 73&nbsp;% розглядають глобальне потепління, як серйозну загрозу для їх сімей.<ref>{{cite web | url=http://www.gallup.com/poll/147203/Fewer-Americans-Europeans-View-Global-Warming-Threat.aspx |title=Fewer Americans, Europeans View Global Warming as a Threat| last=Pugliese | first=Anita | publisher=Gallup | date=20 April 2011 | accessdate=22 April 2011}}</ref> Опитування по всьому світу також показало, що люди більш схильні вважати причиною глобального потепління людську активність, ніж природні фактори, за винятком США, де майже половина (47&nbsp;%) населення пояснює глобальне потепління природними чинниками.<ref>
Рядок 1229:
</ref>
 
У березні&nbsp;— травні 2013 року компанією [[:en:{{нп|Pew Research Center|4=Pew Research Center for the People & the Press|Pew Research Center]]}} було проведене опитування в 39 країнах щодо глобальних загроз. 54&nbsp;% респондентів поставили на перше місце загрози, які тягне за собою глобальне потепління.<ref>{{cite web|publisher=Pew Research Center for the People & the Press|title= Climate Change and Financial Instability Seen as Top Global Threats|url=http://www.pewglobal.org/2013/06/24/climate-change-and-financial-instability-seen-as-top-global-threats/}}</ref> У січневому дослідженні Pew з'ясувало, що 69&nbsp;% американців заявляють про вагомі докази підвищення середньої температури Землі на 6 пунктів з листопада 2011 року та 12 пунктів з 2009 року за останні десятиліття.<ref>[http://www.pewresearch.org/2013/04/02/climate-change-key-data-points-from-pew-research/ Climate Change: Key Data Points from Pew Research | Pew Research Center<!-- Bot generated title -->]</ref>
 
== Походження термінів ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Глобальне_потепління