Карл Теодор (курфюрст Пфальцу): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 54:
У 1777 році після смерті останнього представника баварської лінії Віттельсбахів Максиміліана III Йосипа, Карл Теодор став курфюрстом і герцогом Баварії під ім'ям Карл II і переїхав до Мюнхена, що спровокувало протистояння з Австрією. Остання виступила з претензіями на Нижню Баварію і зайняла кілька округів. Карл Теодор, здавшись на на вимоги імператора Йосифа II, підписав 3 і 14 січня 1778 року угоду, за якою поступався Нижньою Баварією, володінням Міндельгейм і богемськими ленов в Верхньому Пфальці на частину Австрійських Нідерландів. Але герцог Карл II Август Пфальц-Цвейбрюкенський (з Пфальц-Біркенфельдської лінії Віттельсбахів), як найближчий агнатами і ймовірний спадкоємець, виступив проти цих поступок. Останнього також підтримав Фрідріх II, король Пруссії. Це призвело до Війні за Баварську спадщину (відома як «Картопляна війна»), яка, однак, закінчилася без кровопролиття Тешенськом мирним договором 1779 року, завдяки втручанню Пруссії та Російської імперії. За курфюрстом Карлом Теодором було забезпечено володіння Баварією, окрім Іннської чверті з Брунау (38 миль²), що відійшла до Австрії. Разом з тим, згідно з постановами Вестфальського миру, припинило своє існування і Пфальцьке курфюрство.
В Мюнхені він підпав під
Щоб передати Карлу Августу, позашлюбному сину від своєї коханки Марії Йосипи, графині Гейдек, титул графа Бретценгеймського, 1784 року Карл Теодор схилявся до думки поступитися [[Баварія|Баварією]] в обмін на Австрійські Нідерланди. Проте цьому завадив Союз князів на чолі із Фрідріхом II, королем Пруссії. 1785 році цей план остаточно провалився.
У 1785 році призначив камергером і радником американського
Разом з тим значну увагу приділяв Пфальцу, де 1780 року заснував Пфальцьке метереологічне товариство в Мангеймі. Він став першою міжнародною метереологічною компанією. У 17770-1780-х роках сприяв розвитку Мангеймського театру.
Рядок 64:
Небажання керувати власне Баварією викликало конфлікт з місцевою знаттю. У 1788 році після конфлікту з Мюнським магістратом переніс власну резиденцію до Мангейму, проте вже у 1789 році повернувся до Мюнхену. 1790 року стає імперським вікарієм. У 1791 році вдалося здолати Мюнхенську міську раду.
З початком Революції у Франції разом з іншими держави вступив до антифранцузької коаліції, проте його війська не брали участі у війні, незважаючи на формальне оголошення. У 1794 році війська Франції захопили Юліх у Берг, 1795 року — Пфальц, а у 1796 році вдерлася до Баварії. Військо Карла Теодора не зуміло чинити гідного спротиву. Тому він звернувся до імператора Франц II по допомогу, що фактично перетворило на Баварію у
1794 році померла дружина. У 1795 році в Інсбруку оженився з представницею роду Габсбург-д'Есте. Карл Теодор помер 1799 року і був похований в крипті Театінеркірхе в Мюнхені. Після його смерті Баварія перейшла до [[Максиміліан I (король Баварії)|Максиміліана]], герцога Пфальц-Цвейбрюккенскому.
| |||