Мусульмани: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після
стиль
Рядок 21:
[[Файл:Hansaray Mosque.jpg|thumb|right|150px|[[Мечеть]] [[Біюк Хан Джамі]] в [[Бахчисарай|Бахчисараї]]]]
[[Файл:Mariupol 2007 (133).jpg|thumb|right|150px|[[Маріупольська мечеть]]]]
Поширення ісламу на українських землях – це закономірний процес, обумовлений розміщенням України на рубежі великих цивілізацій – мусульманської і християнської, а також складним етнічним складом її населення, частина якого сповідує іслам.<br /> Іслам на теренах України нараховує більш ніж тисячолітню історію. Існує стародавня легенда про те, що іслам на території України, а саме - на Кримському півострові, поширювався ще сподвижниками [[Мухаммед|Пророка Мухаммада]] Газі Мансуром і Маликом Аштером, котрі відвідали цей регіон ще в VII столітті від Різдва Христова. Достеменно відомо, що вже у VIII ст. на території сучасної України проживали аланські племена, які ховали своїх померлих за мусульманським звичаєм<ref>[http://umma.ua/uk/history/%D0%86slam_v_Ukra%D1%97n%D1%96/10 Михайло Якубович. Іслам в україніУкраїні]</ref>.<br /> Водночас неможливо однозначно вказати дати розповсюдження ісламу в Україні. Ісламізація частини населення України у загальноісторичній перспективі виглядає як поступовий, поволі наростаючий процес. У Х-ХІ ст. Київську Русь часто відвідували арабські купці, історики та географи. Завдяки працям [[ібн Йакуб]]а, аль-Масуді, ібн Фадлана, Міскавайга, ібн Хордадбега, аль-Ідрісі до нас дійшло чимало відомостей про стародавніх слов’ян, їхній побут, релігію, державний устрій та культуру загалом.<br />
Відома легенда про "вибір вір" [[Володимир Святославич|Володимиром]] слугує доказом, що вже в цей час русичі були знайомі з ісламом та його особливостями.<br />
Чималу роль у становленістановленні ісламу в Україні відіграла й Золота Орда. Верхівка цього потужного державного утвореняутворення прийняла іслам у 20-30 роках XIV ст. Саме з Ордою пов’язано чимало державотворчих процесів на Кримському півострові, які в підсумку завершилися створенням високорозвиненої мусульманської держави - Кримського Ханства (1441 р.), що проіснувало до 1783 року. Із татарського середовища походить і перше мусульманське населення Західної України, яке з кінця XIV ст. розселилося на теренах Великого князівства Литовського, зокрема й на Волині та Галичині. Наприклад, у XIV ст. татари вже проживали у Львові, маючи там чималу громаду та навіть мечеть. У місті Лева було й чимало інших мусульманських народів – арабів, персів, турків. Згодом татарсько-мусульманські колонії з’являються також у володіннях Василя-Костянтина Острозького (1523 – 1608 рр.) – в Острозі, Полонному, Старокостянтинові та інших містах. До прикладу, із середовища західноукраїнських татар походив видатний сходознавець та україніст [[Агатангел Кримський]] (1871 – 1942 рр.).<br />
Після завоювання Кримського Ханства Російською імперією наприкінці XVIII ст. з’явилася спеціальна адміністративна інституція – [[Таврійське магометанське духовне правління]], що мало забезпечити контроль над численним мусульманським населенням.<br />
У порівнянні з процесом ісламізації Середньої Азії, Закавказзя і Північного Кавказу поширення ісламу в Україні мало дещо інший характер стосовно місцевих етносів. Тут іслам відіграв значну роль як фактор етнічного самозбереження кримськотатарського і булгарського (волзькі татари) народів<ref>[http://risu.org.ua/ua/index/reference/major_religions/34135/ "Релігійно-інформаційна служба України. Довідник релігій. Іслам. Підготувала Тетяна Хазир-Огли]</ref>. Наприклад, у 1266 р. після низки набігів [[татаро-монголи|татаро-монголів]], які незадовго до того прийняли іслам, оселяються в [[Крим]]у, змішуються з місцевим населенням (здебільшого [[Кипчаки|кипчаками]]). Хан Оран-Тимур стає володарем Кримського Юрту.<br />
Історично існували два основних шляхи просування ісламу в Україну: східний (Булгарстан, Північний Кавказ) та південний (Крим і Туреччина).
В XIV ст. Кілька шляхетних татарських сімей із [[Золота Орда|Золотої Орди]] стають на військову службу до великих князів Литовських, отримують землю та формують татарські громади на території сучасних України, [[Білорусь|Білорусі]], [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]].<br />
У другій пол.половині XIX ст. — 30-х рр. XX ст. під час промислового освоєння [[Донбас]]у значна кількість робочої сили завозиться з російського [[Поволжя]] — головним чином татари з Пензенської губернії. Татарські слобідки виникають у великих містах України, зокрема в [[Київ|Києві]]<ref>[http://tyzhden.ua/Publication/3578 "Український Тиждень". Мусульмани в Україні. Історична довідка]</ref>.<br />
Формально широкі права сповідники ісламу отримали на початку 20-х років ХХXX ст., але згодом ці процеси почали швидко згортатись. Репресивні заходи з боку радянської влади завершилися трагічними подіями депортації в 1944 році.
До кінця 80-х років минулого століття іслам в Україні був цілком підпільним явищем. Лише у зв’язку із проголошенням незалежності мусульмани України знову отримали широку свободу для релігійної активності <ref>[http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/42965/ Михайло Якубович. Іслам в україніУкраїні на РІСУ]</ref>.<br />
Нині іслам розповсюджений на всій території України, а не лише у місцях компактного проживання мусульман. Мусульмани України не мають єдиного координаційного центру, на сьогодні офіційно діють п’ять зареєстрованих центрів: Духовне Управління мусульман Криму (ДУМК) <ref>[http://www.qirimmuftiyat.org.ua/ Духовное управление мусульман Крыма {{ref-ru}}]</ref>, [[Духовне управління мусульман України|Духовне управління мусульман України (ДУМУ)]]<ref>[http://www.islamyat.org/ Духовное управление мусульман Украины {{ref-ru}}]</ref>, Духовний Центр мусульман України (ДЦМУ), Релігійне управління незалежних мусульманських громад України “Київський муфтіят”<ref>[http://kievmuftiyat.wordpress.com/ Офіційний сайт Релігійного Управління незалежних мусульманських об’єднань України "Київських муфтіят"]</ref> та [[Духовне управління мусульман України «УММА»|Духовне Управління мусульман України "Умма"]]<ref>[http://umma.in.ua/ Офіційний сайт Духовного Управління мусульман України "Умма"]</ref>.<br />
Наявність такої кількості духовних центрів обумовлена етнічним складом останніх, адже їх можна охарактеризувати так: ДУМК – кримські татари, ДУМУ – кавказці (дагестанці, чеченці тощо), кримські та поволзькі татари, пакистанці, афганці, араби (ліванці, тунісці тощо), етнічні росіяни та українці, ДЦМУ – поволзькі татари, “Київський муфтіят” – казанські та поволзькі татари, ДУМУ “УММА” – араби (палестинці, йорданці тощо), узбеки та етнічні українці й росіяни. Українські мусульмани об’єднані у 1135 зареєстрованих та незареєстрованих релігійних громад у різних областях країни. Це здебільшого суніти ханіфітського напряму. Слід зазначити, що чисельність мусульман в Україні є об’єктом певних маніпуляцій, оскільки точні підрахунки не проводилися, а тому навіть в науковій літературі можна зустріти цифри від 90 тисяч до 2 млн осіб.<br />
Окрім перерахованих вище мусульманських духовних центрів, ще існує значна кількість громадських організацій, які несуть іслам в українське суспільство<ref>[http://risu.org.ua/ua/index/reference/major_religions/34135/ "Релігійно-інформаційна служба України. Довідник релігій. Іслам. Підготувала Тетяна Хазир-Огли]</ref>. Серед цих організацій є студентські об’єднання, землятцтваземляцтва та громадські організації, найбільшою з останніх є [[Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраід»|Всеукраїнська асоціація громадських організацій "Альраід"]].<br />
Тож, мусульманська спільнота в Україні розвивається, але існує низка проблем серед яких слід назвати відсутність узгодженості між існуючими духовними осередками; проблеми із забезпеченням мусульманських громад культовими спорудами і висококваліфікованими кадрами священослужителівсвященнослужителів; відсутність окремих цвинтарів, лікарень, санаторіїв, роздільних шкіл, або класів для дівчат та хлопчиків. Великою проблемою є питання мови під час мусульманської проповіді, молитви, читанню [[Коран|КоранаКорану]].<br />
 
Також гостро стоїть питання релігійних переконань ([[акида]]) сучасних мусульман - вони не завжди відповідають ісламським нормам, широких знань про іслам немає у багатьох мусульман.<br />
Окремо слід відзначити відсутність в Україні умов для дотримання мусульманами норм [[Шаріат|Шаріату]] (ібадату). Це стосується відсутності можливості робити молитву [[Салят|(салят)]], носити хіджаб, відвідувати мечеть по п’ятницях [[Джума (іслам)|(джума)]]. Також святкові дні часто випадають на робочі дні, тому ускладнюється відвідання мечеті. Мусульманам Криму в даному випадку простіше – за рішенням [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховної Ради Криму]] від 26 березня 1993 року “Про встановлення святкових днів для громадян Республіки Крим, що сповідують іслам” і статтею 73 Кодексу Законів про працю України, перший і останній дні свята Ід аль-Фітр (Ураза-Байрам) є неробочими днями для мешканців Криму мусульманського віросповідання.<br />
 
Наступна проблема полягає в тому, що на більшій частині України не розвинена [[халяль]]-промисловість, тому віруючи не можуть купити продукцію, яка б відповідала нормам Шаріату. Проте слід відзначити, що нині ця проблема починає вирішуватись, адже компанія [[“Наша Ряба”|"Наша ряба"]] налагодила виробництво халяльної курятини<ref>[http://risu.org.ua/article_print.php?id=33784&name=religious_digest&_lang=ua& Хазир-Огли Т.В. Становлення української умми: проблеми і перспективи]</ref>.<br />
Окремо слід відзначити відсутність в Україні умов для дотримання мусульманами норм [[Шаріат|Шаріату]] (ібадату). Це стосується відсутності можливості робити молитву [[Салят|(салят)]], носити хіджаб, відвідувати мечеть по п’ятницяхщоп'ятниці [[Джума (іслам)|(джума)]]. Також святкові дні часто випадають на робочі дні, тому ускладнюється відвідання мечеті. Мусульманам Криму в даному випадку простіше – за рішенням [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховної Ради Криму]] від 26 березня 1993 року “Про встановлення святкових днів для громадян Республіки Крим, що сповідують іслам” і статтею 73 Кодексу Законів про працю України, перший і останній дні свята Ід аль-Фітр (Ураза-Байрам) є неробочими днями для мешканців Криму мусульманського віросповідання.<br />
 
Наступна проблема полягає в тому, що на більшій частині України не розвинена [[халяль]]-промисловість, тому віруючи не можуть купити продукцію, яка б відповідала нормам Шаріату. Проте слід відзначити, що нині ця проблема починає вирішуватись, адже компанія [[“Наша Ряба”|"Наша ряба"]] налагодила виробництво халяльної курятини<ref>[http://risu.org.ua/article_print.php?id=33784&name=religious_digest&_lang=ua& Хазир-Огли Т.В. Становлення української умми: проблеми і перспективи]</ref>.<br />
 
Проблем значно більше, кожна з яких може бути окремою темою.
 
Рядок 46 ⟶ 50:
* ''С.В.Павлов, К.В.Мезенцев, О.О.Любіцева''. Географія релігій. — К., 1999
* Ислам класический. Энциклопедия. — М., 2005, С. 382
* [http://tyzhden.ua/Publication/3578 Мусульмани в Україні. Історична довідка] // Український Тиждень, №32 (93), 7.08.2009]
* [http://dalil.hmarka.net/libra.php Ісламська україномовна бібліотека]