Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 216:
Видовий склад [[дерево|дерев]], [[кущ]]ів та трав'янистих багаторічників нараховує 2240 [[таксон]]ів. Окремі з яких мають вік понад 200 років: сосни чорна та [[Сосна Веймута|Веймута]], [[ялівець віргінський]], [[тюльпанове дерево]], [[Модрина|модрини]] [[Модрина польська|польська]] та [[Модрина європейська|європейська]], [[дуб червоний]], [[гледичія колюча]], [[глід рожевий махровий]] та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку, де окрім 300—400 вікових [[дуб]]ів, багато [[дерево|дерев]] і [[кущ]]ів вихідці з [[Північна Америка|Північної Америки]], [[Китай|Китаю]], [[Японія|Японії]], [[Корея|Кореї]], [[Західна Європа|Західної]] і [[Південна Європа|Південної Європи]], [[Кримський півострів|Криму]], [[Кавказ]]у, [[Далекий Схід|Далекого Сходу]]
 
Музеями рослин можна назвати''' Велику''' (9 га) і''' Малу''' (4 га) галявини парку. На Великій галявині росте 83 види дерев, з яких 17 є представниками місцевої флори, а 66 — інтродуковані. Серед них''' сімейне дерево Браницьких''' — чотиристовбурова сосна звичайна, яка росте з одного кореня, а далі, подібно генеалогічному дереву, розгалуджується на чотири стовбури. Неподалік колонади «Луна» знаходиться улюблене дерево графині О. В. Браницької —''' сосна Веймутова.''' Серед своєї породи це найстаріше дерево в Україні. Крім дерев, Велика галявина є колискою 97 видів [[трава|трав]], багато з яких знаходяться на межі зникнення і занесені у [[Червона книга України|Червону книгу]].
 
У північній та східній частинах парку на досить значних площах домінуючим видом є [[ясен звичайний]] — супутній вид у чисто дубових лісах. Як домішки до [[ясен]]а на цих ділянках виступають [[граб звичайний]], [[клен гостролистий]], [[липа серцелиста]]. Серед аборигенних порід в парку в незначній кількості зустрічаються також [[сосна звичайна]], [[клен польовий]], [[вільха клейка]], [[береза повисла]], [[верба козяча]], [[яблуня дика]], [[осика]] та ін. У підліску ростуть такі [[чагарник]]и: [[барбарис звичайний]], [[бруслина європейська]], [[бузина чорна]], [[калина гордовина]], [[ліщина]], [[шипшина звичайна]], [[черемха звичайна]]. В трав'янистому покриві парку зустрічаються такі найхарактерніші лісові види: [[анемона дібровна]], [[герань|герані]] [[герань лучна|лучна]] та [[герань Роберта|Роберта]], [[зірочки жовті]], [[зірочник лісовий]], [[зеленчук жовтий]], [[дзвоники персиколисті]], [[бугила лісова]], [[медунка темна]], [[ряст Галлера]], [[щитовник чоловічий]], [[підсніжник звичайний]].
Рядок 227:
 
'''[[Сирінгарій]]'''. Колекція [[бузок|бузку]] складається з 9 видів, 2 форм, 31 сорта. Види бузку представлені в паркових композиціях, сортовий бузок та форми (''S. chinensis'' f. ''duplex'' Rehd., ''S. josikaea'' Jacq. f ‘''Monstrosa''’) — на ділянках «Сірінгарій» та «Фрутіцетум».
 
'''Сад Ліан'''. Перші виткі деревні рослини були висаджені в парку ще у ХVIII ст. Це [[жимолость козолиста]], або каприфоль та дикий [[виноград п'ятилисточковий]]. Нині колекція витких деревних рослин нараховує 36 видів та 16 культиварів.
 
Дуже добре в насадженнях парку представлені деревні [[бобові]] (Fabaceae). Паркову колекцію останнім часом було поповнено новими родами ''[[Метасеквоя]]'' та ''[[Тсуга]]'', видами і формами родів: ''[[Кипарисовик]]'', ''[[Ялівець]]'', ''[[Плоскогілочник]]'', ''[[Туя]]'', ''[[Ялиця]]'', ''[[Ялина]]'', ''[[Сосна]]'', ''[[Тис]]''.