Вікіпедія

Регалії російських монархів: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уникнення перенаправлення, стиль
стиль, оформлення
Рядок 1:
{{Помилки}}
[[Файл:RussianRegalia.jpg|150px|thumb|праворуч|Російські імперські [[Регалія|регалії]] — корони, держава, скіпетр, державний меч, клейноди [[Орден Андрія Первозваного|Ордену Андрія Первозваного]].]]
меч, клейноди [[Орден Андрія Первозваного|Ордену Андрія Первозваного]].]]
[[Файл:Catherine II coronation.jpeg|150px|thumb|праворуч|В [[російська імперія|імперські]] часи, як і в попередній період, коронація монархів проходила в Успенському соборі [[Московський кремль|Кремля]].]]
'''[[Регалія|Регалії]] [[Росія|російських]] [[монарх]]ів'''&nbsp;— матеріальні [[символ]]ічні ознаки верховної влади [[монархія|монархічних]] правителів Росії. Період існування та використання певних ознак-[[Регалія|регалій]] почався із зародженням самої єдиноосібноїодноосібної влади, ще в часи [[Русь|Русі]] <!-- вказати самі дати, без прив'язки до Русі-->, а закінчився в [[1917]]&nbsp;р., із падінням монархії. Певні артефакти як регалії з'явились за часів існування окремих давньоруських князівств. Стала система регалій сформувалась за часів [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], та її наступника&nbsp;— [[Російська імперія|Російської імперії]]. Увесь цей час існували і використовувались ті чи інші інсигнії. Вони змінювались із часом, одні з них слугували державними [[регалія]]ми більший термін, інші&nbsp;— менший. Деякі, переставши бути суто монаршими клейнодами, перейшли у [[геральдика|геральдичне]] застосування.
 
До нашого часу в музеях [[Московський кремль|Московського Кремля]] та у постійній виставці Діамантового Фонду зберігаються численні історичні клейноди монархічної [[Росія|Росії]]. Вони репрезентують всі етапи розвитку монаршої влади на її теренах з [[XIII]] до початку [[XX]] століть. Ці скарби є зразками багатьох мистецьких стилів і [[Ювелірна справа|ювелірних]] шкіл [[Росія|Росії]] та її східних і західних сусідів. Крім того що це зібрання&nbsp;— одне з найбільших за повнотою та кількістю окремих одиниць, воно репрезентує всі історичні етапи розвитку [[росія|російської]] державності, слугує свідоцтвом тих чи інших іноземних впливів на процес розвитку її монархії взагалі, на смаки і уподобання окремих [[Самодержець|самодержців]] зокрема.
Рядок 14 ⟶ 13:
 
== Утвердження сталих монархічних церемоніалів. Регалії суздальських Юрійовичів [http://litopys.org.ua/dynasty/dyn39.htm] ==
З [[XIII]] по [[XV]] ст. ознаками особистої княжої влади слугували або [[барми]]&nbsp;— дорогоцінні наплічні прикраси, або золоті [[Ланцюжок|ланцюг]]и та прикрашені [[золото]]м і [[срібло]]м пояси<ref>Описание…СОписание… С.109.</ref>. Такі прикраси, пов'язані з іменами своїх володарів, передавались у спадок і фігурували у численних [[заповіт]]ах<ref>Описание…СОписание… С.7.</ref>.
[[Файл:ChistyakovP SofVitovNaSvGRM.jpg|200px|thumb|right|В [[XV]] столітті [[Росія|московські]] владці сварилися за коштовні пояси. Софія Вітовтівна проти Василя Косого.]]
Церемонія коронації або вінчання на престол була відома на [[Русь|Русі]] за часів [[Феодальна роздрібненість|феодальної роздрібненості]] тільки в королівстві Русі&nbsp;— [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-волинському князівстві]], але там така церемонія мала [[Європа|європейську]], а не [[Візантійська імперія|візантійсько-східну]] традицію. У [[Велике князівство Московське]] обряд коронації монарха був привнесений [[Візантійська імперія|візантійською]] принцесою Софією Палеолог&nbsp;— другою дружиною [[Іван III Васильович|Івана III]], та її радниками. Вперше таку коронацію&nbsp;— покладання дорогоцінного вінця на престолонаступника, здійснив сам [[Іван III Васильович|Іван III]] в [[1498]]&nbsp;р<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.3.</ref>. Він одягнув так звану [[Шапка Мономаха|«золоту шапку Мономаха»]] своєму старшому онуку від першого шлюбу&nbsp;— малолітньому Дмитру Івановичу (останній згодом потрапив до в'язниці через інтриги Софії, яка намагалась таким чином зберегти трон за своїми власними дітьми). В [[1547]]&nbsp;р. вперше замахнувся на [[цар]]ський, а не [[Великий князь|великокнязівський]] престол 17-річний [[Іван IV Грозний|Іван IV Васильович]]. З часів [[Іван IV Грозний|Івана IV]] вінчання на трон государів «Всієї [[Росія|Роусії]]» проходило в [[Успенський собор (Москва)|Успенському соборі]] [[Московський кремль|Кремля]]. Церемонія була складена за [[Візантійська імперія|візантійським]] зразком. Не канонічний [[Митрополит]] [[Москва|Московський]] (пізніше&nbsp;— [[Патріарх Московський і всієї Росії|Патріарх]]) покладав на монарха [[Животворний Хрест|«хрест Животворний»]] та увінчував його [[Шапка Мономаха|шапкою Мономаха-Узбека]]&nbsp;— за однією з легенд, нібито дарунком [[Візантійські імператори|візантійських василевсів]] князю [[Володимир Мономах|Володимиру Мономаху]]<ref>Описание…СОписание… С.24.</ref>. До речі, за часів [[Іван IV Грозний|Івана IV]] і поширилась ця легенда&nbsp;— «Сказання про князів [[Владимир|Володимирських]]», згідно з якою [[Костянтин IX Мономах]] в знак поваги надіслав на [[Русь]] дорогоцінні регалії&nbsp;— [[Шапка Мономаха|вінець]] та хрест золотий, що згодом зробило з князів цієї гілки [[Рюриковичі|Рюрикова дому]] наступників [[Візантійська імперія|Візантії]]. В [[XVII]]&nbsp;— [[XVIII]] ст. «[[Костянтин IX Мономах|Мономахів]] дар» збільшився у розмірах, бо до нього зарахували багато речей, що мали зовсім стороннє походження. Це вже згодом було доведено, що і [[Шапка Мономаха|вінець]] і інші [[Костянтин IX Мономах|«Мономахові»]] речі не мають до видатного [[Володимир Мономах|Великого князя Володимира Мономаха]] жодного відношення. В [[XVI]] ст. з'являється і порфіра або «платно»&nbsp;— золототкане [[цар]]ське вбрання.
[[Файл:Old Oruzheinaya Palata.jpg|200px|міні|праворуч|Стара будівля [[Збройова палата (Москва)|Збройової палати]]. Зведена в [[1806]]—[[1812]]&nbsp;рр., нині не існує.]]
Виготовленням та зберіганням регалій з [[XVI]] ст. займалась «Велика Казна», відоміша під назвою [[Збройова палата (Москва)|Збройової палати]]. З початку [[XVII]] ст. діяла також спеціальна настанова по ювелірним справам&nbsp;— Срібний Приказ. Останній в [[1703]]&nbsp;р. увійшов до складу музеєфікованої в тому ж році Збройової Палати. До пожежі [[1737]]&nbsp;р. колишня «Велика казна» зберігалась в двоповерховому приміщенні&nbsp;— прибудові [[московський кремль|кремлівського]] Благовіщенського собору. Потім&nbsp;— в приміщенні патріарших палат. Сучасна будівля музею збудована [[Тон Костянтин Андрійович|К.Тоном]] в [[1844]]—[[1851]] ст. Скарби залишали [[Москва|Москву]] тільки два рази&nbsp;— в [[1812]]&nbsp;р. (коли були евакуйовані в [[Нижній Новгород]] та у Спасо-Прилуцький монастир [[Вологда|Вологди]]) та в [[1941]]&nbsp;р. (тоді їх відправляли до [[Урал]]у).
Рядок 24 ⟶ 23:
{{main|Шапка Мономаха}}
[[Файл:Bonnet de Monomaque.jpg|160px|thumb|right|Дві найдавніші [[Росія|російські]] корони&nbsp;— «[[Шапка Мономаха]]» і [[Шапка Казанська]].]]
* '''[[Наперсний хрест Мономахів]]:''' Цей наперсний хрест, найдавніший серед подібних регалій, з кінця [[XVII]] ст. повязувалипов'язували із «[[Костянтин IX Мономах|Мономаховим]] даром». Регалія має форму прямокутного срібного релікварія, в середню частину якого вставлений хрест-реліквія, частина [[Животворний Хрест|ГробаГробу Господнього]]. Сучасний вигляд регалія отримала в [[1605]]&nbsp;р., за часів [[Годунов Борис|Бориса Годунова]] (кошти на оздоблення релікварія надав князь І.&nbsp;А.&nbsp;Хворостінін<ref>Московская оружейная палата…Спалата… С.67.</ref>).
 
{{main|Наперсний хрест Мономахів}}
 
* '''[[Шапка Казанська]]:''' Шапка Казанська належала Ядегару-Мухаммеду, останньому володарю [[Волзькі татари|татарського]] [[Казанське ханство|Казанського ханства]]. Це друга за давністю [[Росія|російська]] корона. Виготовлена «шапка» в [[1553]]&nbsp;р.<ref>Московская оружейная палата…Спалата… С.40.</ref> [[Росія|російськими]] або [[Татари|татарськими]] [[ювелір]]ами для полоненого [[Хан (титул)|хана]], спеціально з нагоди його [[хрещення]] в [[Православ'я|православну]] віру під ім'ям Семена.
 
{{main|Шапка Казанська}}
 
[[Файл:Drevnosti RG v2 ill003 - Kazan Cap.jpg|160px|thumb|right|[[Шапка Казанська]] на малюнку [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]] ([[XIX]] століття).]]
* '''[[Кістяний трон Івана IV Васильовича|Кістяний трон]]:''' [[Слонова кістка|Кістяний]] трон, що належав [[цар]]ю [[Іван IV Грозний|Івану IV Васильовичу]], є найдавнішим серед усіх [[Престол (символ влади)|тронних місць]] [[Росія|російських]] [[Самодержець|самодержців]]. Виготовлений він ймовірно в середині [[XVI]] століття у [[Західна Європа|Західній Європі]], можливо в [[Англія|Англії]]. Трон має дерев'яну основу, обкладену пластинами із [[Слонова кістка|слонової кістки]]. Лицеві пластини трону мають численні [[ренесанс]]ні рельєфні зображення&nbsp;— [[Двоголовий орел|двоголові орли]], різні звірі, птахи, [[Амур (міфологія)|купідони]], сцени із [[Давньогрецька міфологія|давньогрецької міфології]] (міфи про [[Орфей|Орфея]]) та із [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]]. Трон неодноразово реставрувався в [[XVII]] ст., проте зберіг основну кількість оригінальних сюжетів. В [[1856]]&nbsp;р., до коронації [[імператор]]а [[Олександр ІІ (російський імператор)|Олександра II]], спинка трону була прикрашена срібними [[Двоголовий орел|двоголовими орлами]]<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.116.</ref>.
 
{{main|Кістяний трон Івана IV Васильовича}}
Рядок 39 ⟶ 38:
 
== Регалії [[Годунов Борис|Бориса Годунова]] ==
* '''[[Трон Бориса Годунова|Золотий трон]]:''' «Місце царське золоте» було виготовлене наприкінці [[XVI]] століття [[Іран|перськими]] майстрами за найкращими зразками східного мистецтва. Згідно з архівом Збройової Палати, трон був надісланий [[Шах (титул)|шахом]] [[Аббас I Великий|Аббасом I]] [[цар]]ю [[Годунов Борис|Борису]] в [[1604]]&nbsp;р<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.107.</ref>.
 
{{main|Трон Бориса Годунова}}
 
'''Скіпетр і держава''' взагалі як символи влади вперше з'явились за часів [[Годунов Борис|царя Бориса]]. Цей комплект виготовлений в [[Західна Європа|Західній Європі]] у найкращих традиціях тогочасного [[ренесанс]]ного ювелірного мистецтва. [[Емаль]]овані медальйони такої якості не виготовлялись [[Росія|російськими]] майстрами тих часів. За пізньою легендою [[XVII]]&nbsp;— [[XVIII]] ст., ці регалії були даровані ще в [[XI]] ст. [[Володимир Мономах|Володимиру Мономаху]] разом із [[Шапка Мономаха|вінцем]] та іншими [[реліквія]]ми. Проте насправді вони були надіслані [[Годунов Борис|царю Борису]] в [[1604]]&nbsp;р. Великим Посольством [[Рудольф II|Рудольфа II]], імператора [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]]. В [[1613]]&nbsp;р. ці скіпетр і держава були використані при коронації [[Романов Михайло Федорович|Михайла Федоровича]], першого [[цар]]я з [[Романови|династії Романових]], і згодом увійшли в його «Великий Наряд» (дорогоцінне парадне царське вбрання). «Великий» або «Перший», Наряд складався окрім державних регалій також із значної кількості церемоніальних речей та парадного озброєння.
* '''[[Скіпетр Великого Наряду|Скіпетр]]:''' Золотий скіпетр «Великого Наряду» або [[Володимир Мономах|«Мономахів»]]&nbsp;— з емальованими деталями, має [[Двоголовий орел|орлів]] у своєму вершку. Цікавий виріб [[ренесанс]]ного мистецтва, він прикрашений 1 великим [[смарагд]]ом, 20 [[діамант]]ами та кількома іншими коштовними камінцями<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.51.</ref>.
* '''[[Держава Великого Наряду|Держава]]:''' Велика золота [[Володимир Мономах|«Мономахова»]] держава у верхній півкулі має емальовані зображення [[Західна Європа|західноєвропейського]] типу&nbsp;— [[Старий Заповіт|старозаповітні]] сцени з життя [[Давід|царя Давіда]]: «Помазання [[Давід]]а на царство пророком [[Самуїл]]ом», «Перемога [[Давід|Давида]] над Голіафом», «Повернення з перемогою», «Гоніння від [[цар]]я Савла». Емальовані медальйони рельєфні, вони прикрашені дорогоцінним камням. Загалом ця держава має в своєму оздобленні 58 [[діамант]]ів, 89 [[рубін]]ів і [[турмалін]]ів, 23 [[сапфір]]и, 51 [[смарагд]] та 37 великих [[Перлина|перлин]]<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.32.</ref>.
 
== Регалії [[Романов Михайло Федорович|Михайла Федоровича Романова]] ==
[[Файл:Drevnosti RG v2 ill005 -Astrakhan cap.jpg|160px|thumb|right|Корона Великого Наряду на малюнку академіка [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]], середина [[XIX]] ст.]]
Під час подій [[Смутний час|«Смутного»]] часу в [[1610]]&nbsp;— [[1612]]&nbsp;рр. [[цар]]ська скарбниця зазнала величезних втрат. [[Поляки]] забрали з Великої Казни майже всю її збройову частину<ref>ТакНаприклад, згідно з архівами «Великої Казни», окрім грошей та інших цінностей полякам були віддані дві корони та два жезла-єдинороги (тобто із зубу нарвала), а також золоте седло Самозванця&nbsp;— Московская оружейная палата…Спалата… С.277—288.</ref>. Проте найбільш дорогоцінні речі весь цей час знаходились під пильним [[Бояри|боярським]] наглядом в окупованому [[Московський кремль|Кремлі]]. Слід зазначити, що королевич [[Владислав IV Ваза|Владислав]], обраний [[цар]]ем діячами Семибоярщини, з повагою ставився до [[Росія|російських]] церемоніалів і регалій, тому скарбниця зберегла основні [[Реліквія|реліквії]] попередніх царювань. Новий [[цар]] [[Романов Михайло Федорович|Михайло Федорович]] за довгі роки своєї влади значно поповнив це унікальне зібрання.
* '''Золотий сканний ланцюг:''' Наприкінці [[XVII]] ст. в скарбниці нараховувалось більш ніж 40 золотих ланцюгів і ланцюжків [[XVI]]&nbsp;— [[XVII]] ст.&nbsp;— невід'ємних складових парадного [[цар]]ського одягу. Серед тих, що збереглись до нашого часу, найвідомішим є ланцюг «Великого Наряду». Він був презентований [[цар]]ю [[Романов Михайло Федорович|Михайлу Федоровичу]] в [[1631]]&nbsp;р. [[Республіка Об'єднаних провінцій|голландським]] [[штатгальтер]]ом Фредеріком-Генріхом Оранським<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.84.</ref>. Виготовлений у [[Західна Європа|Західній Європі]] в [[1620]]-іті рр., він був перероблений майстрами Збройової Палати і став частиною «Великого Наряду». Після переробки [[1640]]-х рр. ланцюг складається із 79 сканних прямокутних тригранних ланок<ref>Описание…СОписание… С.164.</ref>.
* '''Золота перев'язь:''' Перев'язь&nbsp;— ланцюг із плоских ланок-кілець, що належала [[цар]]ю [[Романов Михайло Федорович|Михайлу Федоровичу]], була виконана майстрами Збройової Палати в [[1613]]&nbsp;р. (7121&nbsp;р. від сотворіння світу). Ланцюг складається із 89 золотих кілець, накладених на папір із [[тафта|тафтою]] і [[Камка (тканина)|камкою]]; кільця із вирізаними на них надписами, що містять хвалу [[Трійця|Трійці]], [[Діва Марія|Богородиці]], [[Господь|Господу]] (кільця 1-31), повний [[цар]]ський титул (на кільцях 32-74), дату і молитву [[Господь|Господу]] (ланки 75-89)<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.74—75.</ref>.
* '''[[Корона Великого Наряду]]:''' Корона «Великого Наряду» належала [[цар]]ю [[Романов Михайло Федорович|Михайлу Романову]]. Вона була виконана головним майстром Збройової Палати [[дяк]]ом Єфимом Телепнєвим в [[1627]]&nbsp;р. Це чудовий витвір [[Ренесанс|пізньоренесансної]] [[Ювелірна справа|ювелірної справи]], поєднаної з [[Росія|російськими]] традиціями. Двох'ярусний вінець має масивний металевий корпус, до нижньої частини зовнішнього каркасу додана [[діадема]] з вісьмома зубчиками. Знизу до корони приєднане [[Соболь|соболине хутро]], традиційне для такого типу корон-„шапок“. Корона прикрашена 177 камінцями і [[перлина]]ми<ref>Московская оружейная палата…Спалата… С.42.</ref>. Після [[XVIII]] століття регалія слугувала [[Корона в геральдиці|геральдичною короною]] [[Астраханське ханство|«Царства Астраханського»]].
[[Файл:Russian regalia.jpg|160px|thumb|left|«Великий государів Наряд»: корона [[Романов Михайло Федорович|Михайла Федоровича]] та скіпетр і держава [[Годунов Борис|Бориса Годунова]].]]
* '''[[Трон Михайла Федоровича|Золотий трон]]:''' Трон, що належав [[цар]]ю [[Романов Михайло Федорович|Михайлу Романову]], вперше згадується в архівах Збройової Палати у [[1640]]&nbsp;р. як річ ще [[цар]]я [[Іван IV Грозний|Івана IV Васильовича]]. Цей розкішний витвір східного мистецтва був зроблений в [[1580]]-іті роки в [[Іран|Персії]], можливо&nbsp;— в [[Імперія Великих Моголів|країні Великого Могола]], потім в [[1640]]-іві рр. був перероблений [[Росія|російськими]] майстрами і вважався найдорогоціннішою реліквією [[цар]]я [[Романов Михайло Федорович|Михайла]]. До часів [[Петро I Олексійович|Петра I]] трон розташовувався в Успенському соборі [[Московський кремль|Кремля]], згодом був зданий до Збройової Палати. Золоті пластини трону всипані дорогоцінним і напівдорогоцінним камінням і [[перлина]]ми (колись їх було загалом 3000). В [[XVII]]&nbsp;сст. [[цар]]і часто тримали трон в обозі під час військових походів і смотрів, тому він значно постраждав і втратив золоті пластини на ніжках і золоту підніжку<ref>http://s57.radikal.ru/i156/0910/ec/97d2fc8ec929t.jpg</ref>. Загалом на троні збереглось 1325 [[рубін]]ів і турмалінів, 559 [[Бірюза|бірюз]], 16 [[Перлина|перлин]], 28 [[сапфір]]ів та 36 інших коштовних каменів<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.101.</ref>.
Також «Великі Наряди» [[Романов Михайло Федорович|Михайла]] та його наступників складались із значної кількості дорогоцінної зброї та обладунків, що слугували своїм коронованим господарям під час військових дій і смотрів. Цю частину «Великого Наряду», або власне «Велику Казну», складали дорогоцінні [[Булава|булави]] і буздихани, [[пірнач]]і і шістопери, [[Шабля|шаблі]], кончари, палашипалаші, клевці і топорики, «зерцальні» лати, єрихонки, мисливські пищалі та ішіінші численні речі, які надходили до [[цар]]ської скарбниці протягом багатьох поколінньпоколінь коронованих осіб. Збройова Палата зберегла достатньо велику кількість таких речей. Деякі з них зроблені [[Московський Кремль|кремлівськими]] майстрами, інші закордонного походження&nbsp;— [[Османська імперія|турецького]], [[Іран|перського]] та [[Західна Європа|західноєвропейського]].
В архівах ці речі обов'язково описувались за своєю вартістю, по кожному типу зброї. Найбільш дорогоцінний приклад озброєння називався «першим», далі йшов «другий» і так дальше. Іноді речі мали власні назви, від їхнього походження. Так, серед [[Булава|булав]] виділяються: Новгородська, Ліфляндська, Казанська, Сибірська, Польська, Кришталева та Українська (остання була надіслана до [[цар]]ської скарбниці в [[1654]]&nbsp;р. гетьманом [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]]), a серед буздиганів&nbsp;— Грузинський та два Калмицьких<ref>Описание…СОписание… С.17.</ref>.
 
Найзначнішими речами [[Романов Михайло Федорович|Михайлової]] «Великої Казни» є:
* '''Сагайдак і колчан:''' Сагайдак (дорогоцінні піхви для лука) та колчан для стріл були виконані в [[Московський кремль|Кремлі]] близько [[1627]]&nbsp;р.<ref>http://www.museum.ru/imgB.asp?10793</ref> Вони мають золоті оправи із численними емальованими візерунками, містять [[Двоголовий орел|державні герби]]. Загалом цей комплект ціною в 2965 тогочасних рублів<ref name="Описание...С.120">Описание…СОписание… С.120.</ref> прикрашений 183 [[діамант]]ами, 5 [[рубін]]ами, 34 [[сапфір]]ом, 153 [[смарагд]]ами та 139 турмалінами<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.122.</ref>.
* '''[[Щит князя Мстиславського|Щит]]:''' Булатний щит, прикрашений золотим різьбленням, був виготовлений майстром Мухаммедом Муміном Зернішаном у [[Іран|державі Сефевідів]] наприкінці XVI століття<ref>http://territa.ru/_ph/521/607896955.jpg</ref> До [[1622]]&nbsp;р. він належав князю Федору Мстиславському&nbsp;— нащадку [[Гедимін]]а, колишньому голові Семибоярщини (тимчасового уряду [[1610]]&nbsp;р.). Після смерті бездітного князя і вигасання разом із ним княжого роду Мстиславських-Заславських, його дорогоцінні речі були виморочені [[цар]]ською скарбницею, а після смерті самого [[Романов Михайло Федорович|Михайла]] здані до Збройової Палати. Деякі з них, як наприклад цей щит, увійшли до «Великого Наряду».
 
{{main|Щит князя Мстиславського}}
 
* '''Шабля:''' Шабля «Великого Наряду» була виготовлена майстрами [[Московський кремль|Кремля]] в [[1620]]-іті рр. Вона має золоте оздоблення і прикрашена 552 [[діамант]]ами і 165 іншими каменями, переважно рожевими турмалінами<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.80.</ref>. З [[XVIII]] ст. її теж приписували до легендарних [[Володимир Мономах|«Мономахових»]] речей.
* '''[[Державний шолом Російської імперії|Державний шолом]]:''' [[Цар]]ський шолом&nbsp;— «єрихонка» або «шапка єрихонська»&nbsp;— був зроблений з високоякісного булату в [[Османська імперія|Османській імперії]] в [[1600]]-іті рр., і потім перероблений саме як [[цар]]ська регалія в [[1621]] у Збройовій Палаті майстрами Н.Давидовим та І.Марковим, потім ще раз в [[1642]]&nbsp;р.
{{main|Державний шолом Російської імперії}}
За легендою [[XVIII]] ст., ця регалія належала ще Святому князю [[Олександр Невський|Олександру Невському]] і її використовували як [[Геральдика|геральдичний]] шолом [[Російська імперія|Російської імперії]].
Рядок 72 ⟶ 71:
Після смерті [[Романов Михайло Федорович|Михайла Романова]] в Збройову Палату була передана значна кількість його речей, які хоч і не мали відношення до «Великого Наряду», але їх історична вартість величезна, бо всі вони&nbsp;— високохудожні шедеври. Деякі з них:
[[Файл:Drevnosti RG v3 ill087 - Sabre.jpg|160px|thumb|left|Частина «Великої государевої Казни»&nbsp;— шабля грецької справи. У подальшому приписувалась [[Володимир Мономах|Володимиру Мономаху]]. Малюнок [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]].]]
* '''Тесак:''' [[Тесак]] був зроблений [[Чехи|чеським]] майстром Нялом Просвітом у Збройовій Палаті в [[1617]]&nbsp;р. Булатний із золотими прикрасами, він має надпис [[Чеська мова|чеською мовою]]: {{Цитата|''«Sy tesak sdeelan poweleniem Gossudara Tzaira i welikoвo Knesa Michaila Feodorowitcha vsea Rrusyi v paetoie leeto gossudarstwa ieвo, maesetza… Po prikasu kraitscheвo y oruschnitscheвo Michaila Michai-lowitscha Saltikowa; deelal master Nial Proswit»''|10px}}<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.112.</ref><ref>Описание…СОписание… С.146.</ref>.
* '''Шабля:''' Шабля князя Ф.Мстиславського була передана до [[цар]]ської скарбниці в [[1622]]&nbsp;р<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.82.</ref>. Вона виготовлена у [[Османська імперія|Туреччині]] в другій половині [[XVI]] ст. і має [[Арабська мова|арабські]] надписи. Скоріш за все це військовий трофей якогось з предків князя.
* '''Шолом:''' Унікальний дорогоцінний шолом князя Ф.Мстиславського зроблений невідомим [[Османська імперія|турецьким]] майстром із дамаської сталі і оздоблений золотим різьбленням і прикрасами. Цей трофей дістався в часи [[Молодинська битва|Молодинської битви]] батьку князя Федора&nbsp;— [[Мстиславський Іван Федорович|І.Мстиславькому]]<ref>http://img-kiev.fotki.yandex.ru/get/4906/med-yuliya.f5/0_449fc_f0bdac90_L</ref>. З [[1622]]&nbsp;р. він знаходиться у Збройовій Палаті. Шолом прикрашений [[рубін]]ами, [[Бірюза|бірюзою]] і містить численні цитати з [[Коран]]у.
* '''Єрихонка:''' Єрихонка князя Ф.Мстиславського. Зроблена в [[Османська імперія|Туреччині]] на початку [[XVII]] ст. з булатної сталі, оздоблена дорогоцінними прикрасами і має численні ''«слова арабські»''&nbsp;— [[Іслам|мусульманські]] молитви<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.17.</ref>.
* '''Єрихонка:''' Єрихонка князя A.M.Львова. Зроблена в [[Османська імперія|Туреччині]] наприкінці [[XVI]]&nbsp;— на початку [[XVII]] ст. Надійшла до скарбниці після смерті бездітного володаря. Виготовлена з високоякісного булату, містить золоті та срібні прикраси і має ''«слова арабські»''<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.13.</ref>.
 
== Епоха [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]]. Регалії «грецької роботи» ==
Більшість регалій наступного [[цар]]я [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] була зроблена в [[Стамбул]]і переважно [[Греки|грецькими]] майстрами в [[1650]]&nbsp;— [[1660]]-іті рр. В [[Стамбул]]і тоді були найкращі ювеліри, до речі деякі з них (Іван Юрьєв та ін.) потім працювали у Збройовій Палаті [[Москва|Москви]]. Окрім того [[Олексій Михайлович|цар]] таким чином намагався зберегти зв'язок із [[Візантійська імперія|візантійським]] корінням [[Росія|російської]] влади. На смаки [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] безумовно мали величезний вплив [[Греки|грецькі]] ієрархи, котрі за часи його влади багато разів відвідували [[Росія|Росію]] (у зв'язку із церковною реформою [[Нікон (московський патріарх)|Нікона]]). [[Греки|Грецькі]] церковники були посередниками у торговельних справах [[Олексій Михайлович|царя]] в [[Стамбул]]і. Грецькі купці та ювеліри за свої справи отримували від [[цар]]ської казни значні комісійні суми. Так, за барми [[греки]] отримали 3917 рублів, за державу&nbsp;— 7353 рублі, за скіпетр&nbsp;— 2600 рублів та ін. (усього до [[1665]]&nbsp;р. вони отримали за свою працю 18325 рублів<ref>Московская оружейная палата…Спалата… С.51.</ref>). До «Великого Наряду» [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] належали:
* '''[[Скіпетр Другого Наряду|Скіпетр]]:''' Золотий емальований скіпетр був виконаний найкращими майстрами [[Стамбул]]а в [[1658]]&nbsp;р. Його доставив до [[Москва|Москви]] [[Олексій Михайлович|царю]] [[Греки|грек]] «царьгородець» Іван Анастасов<ref>http://www.oboi-1test.narod.ru/museum/m_scdr.jpg</ref>. Цей скіпетр прикрашений [[Двоголовий орел|двоголовими]] орлами і має форму [[Булава|булави]], за часів [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] він знаходився у складі Великої Казни, тобто слугував як дорогоцінна зброя.
 
{{main|Скіпетр Другого Наряду}}
 
* '''[[Держава грецької справи|Держава]]:''' Золота держава «[[Греки|грецької]] справи», має вигляд кулі на підставці, її увінчує хрест. До [[Москва|Москви]] [[цар]]ю [[Олексій Михайлович|Олексію]] її привіз [[Греки|грек]], [[стамбул]]ьський мешканець Іван Юрьєв в [[1662]]&nbsp;р.<ref>http://pics.livejournal.com/melanyja/pic/001004rf</ref> Держава прикрашена 179 [[діамант]]ами та 340 іншими дорогоцінними камінцями<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.34.</ref>.
* '''[[Барми грецької справи|Барми]]:''' Барми «[[Греки|грецької]] справи» [[цар]]я [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] або ''«діадіма»''<ref>Описание…СОписание… С.31—32.</ref>, виконані найкращими ювелірами [[Стамбул]]а в [[1662]]&nbsp;р. На кільці зі світлого [[шовк]]у розташовуються 7 дорогоцінних [[емаль]]ованих металевих медальйонів-запон, рясно прикрашених дорогоцінним камінням<ref>http://img-kiev.fotki.yandex.ru/get/4208/med-yuliya.c9/0_3d7cb_64be2546_L</ref>. На медальйонах зображені: на трьох великих&nbsp;— 1) [[Діва Марія|Богородиця]] з немовлям [[Ісус Христос|Ісусом]] і [[Євангеліє]]м, 2) Святі [[Костянтин Великий|Костянтин]] і [[Свята Олена|Єлена]] з [[Животворний Хрест|Хрестом Господнім]], 3) чудо Святого Меркурія проти імператора [[Флавій Клавдій Юліан|Юліана Відступника]]; на чотирьох малих&nbsp;— 1) Співання [[Псальма|псалмів]] [[цар]]ем [[Давид]]ом, 2) Створіння світу, 3) зображення [[цар]]ів, [[апостол]]ів і праведників, 4) Сошестя [[Святий Дух|Святого Духу]]. Загалом всі 7 медальйонів містять 248 [[діамант]]ів та 255 інших дорогоцінних каменів<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.41.</ref>.
[[Файл:Drevnosti RG v2 ill026 - barmy.jpg|160px|thumb|leftt|Емальовані медальйони на бармах, малюнок [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]], [[1835]]&nbsp;р.]]
Також приватна скарбниця [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] містила інші величезні коштовності:
[[Файл:Drevnosti RG v3 ill084a - Shestopior.jpg|220px|thumb|left|Буздиган [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]], малюнок [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]], [[XIX]] ст.]]
[[Файл:Armoury-flickr01.jpg|160px|thumb|right|[[Діамант]]овий трон [[цар]]я [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] в Збройовій Палаті.]]
* '''Діамантовий трон:''' Золоте крісло, оздоблене дорогоцінним камінням, було виготовлене у [[Іран|Персії]] в [[1659]]&nbsp;р. В наступному році воно надіслано [[Олексій Михайлович|царю]] через представників [[Вірмени|Вірменської]] торговельної палати [[Іран]]у&nbsp;— [[Перси|перського]] посадовця Іхто Модовлетова та [[Вірмени|вірменського]] купця Захарія Сарадарова. За цей дарунок [[Вірмени|вірмено]]-[[Перси|перська]] торговельна корпорація отримала право безмитної торгівлі у володіннях [[Росія|російського]] [[цар]]я, а купці одержали від скарбниці 23 тисячі рублів комісійних (щоправда з тієї велетенської суми 19 тис.<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.102.</ref> було виплачено знеціненими мідними грошима&nbsp;— «воровськими» рублями, через які до речі [[цар]]ський уряд отримав т.зв. «Мідний заколот»&nbsp;— у тому ж [[1660]]-му році). Трон зроблений найкращими [[Іран|шахськими]] майстрами під значним впливом [[Павиний трон|ювелірної справи держави Великих Моголів]]. Його основа, зроблена із [[Сантал|санталового дерева]], обкладена карбованими золотими і срібними пластинами із численними зображеннями. Передня сторона сидіння містить карбовані зображення [[Індійський слон|слонів]]. Спинка трону прикрашена [[оксамит]]ом, вона містить вишиті [[перлина]]ми зображення двох крилатих [[Геній (міфологія)|Геніїв]] і має [[Латинська мова|латинський]] надпис:{{Цитата|''"Potentissimo et invictissimo Moscovitarum Imperatori Alexio, in terris feliciter regnanti, hic thronus, summa arte et industria fabrefactus, sit futuri in coelis et perennis faustum felixque omen. Anno Domini, 1659"''|10px}} («Наймогутнішому і непереможному Московії імператору Олексію, на землі щасливо царюючому, цей трон, з великою майстерністю зроблений, да буде знаменням прийдешньої у небесах вічної насолоди. Рік від Різдва Христового [[1659]].» Трон цей має величезну кількість камінців і [[Перлина|перлин]] у своєму оздобленні і за переважну кількість серед інших [[діамант]]ів має відповідну назву. Загалом його прикрашають 876 [[діамант]]ів та 1223 інших дорогоцінних камінців, не враховуючи [[Перлина|перлин]]. Цей трон був найкоштовнішим придбанням [[Олексій Михайлович|«імператора Олексія»]] за всі роки його царювання.
* '''[[Жезл грецької роботи]]:''' До нашого часу в Збройовій Палаті збережена значна кількість [[цар]]ських посохів, тростин та жезлів, зроблених із металу, [[Слонова кістка|слонової]] або [[морж]]ової кістки, [[бурштин]]у, рога «єдинорога» (тобто зубу [[нарвал]]а)<ref>Описание…СОписание… С.35.</ref><ref>Описание…СОписание… С.108.</ref>. Посохи були невід'ємною частиною як парадного так і повсякденного царського вбрання з [[XVI]] століття. Але вирізняється серед усієї колекції золотий емальований жезл<ref>http://artgals.info/images/stories/polemika/2009/porta-kremel/porta-kremel005.jpg</ref>, найбільш дорогоцінний і витончений. Цей&nbsp;— єдиний у своєму роді, із [[Лілія|лілією]] нагорі. Він був виконаний в [[Стамбул]]і в [[1658]]&nbsp;р. і доставлений [[Олексій Михайлович|царю]] [[Греки|греком]] Іваном Анастасовим в [[1662]]&nbsp;р. Цей унікальний витвір [[Греки|греко]]-[[Турки|турецької]] [[Ювелірна справа|ювелірної справи]] прикрашений 178 [[діамант]]ами, 259 [[смарагд]]ами, 3 [[перлина]]ми та 369 рожевими турмалінами<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.56.</ref>.
* '''Запона-прикраса:''' Серед всієї колекції запон і [[Підвіска|підвісок]] до [[цар]]ських коронаційних вбрань вирізняється одна найбільш дорогоцінна, уся всипана [[діамант]]ами. Її привезли [[греки]] зі [[Стамбул]]а в [[1660]]-іті рр.
[[Цар]] [[Олексій Михайлович]] мав достатню кількість зброї та обладунків своєї особистої «Великої Казни». Зараз ці речі знаходяться в Збройовій Палаті, найвідомішими серед них є:
* '''Сагайдак і колчан:''' Дорогоцінний сагайдак, в комплекті із колчаном зроблений в Стамбулі за найкращими зразками східної ювелірної справи<ref>http://pics.livejournal.com/melanyja/pic/00101dep</ref> [[Олексій Михайлович|Олексію Михайловичу]] ці коштовності презентували [[греки]] Іван Юрьєв та Дмитро Астафьєв в [[1656]]&nbsp;р. Ці унікальні витвори [[Греки|греко]]-[[Турки|турецького]] мистецтва прикрашені багатьма золотими емальованими медальйонами, [[Двоголовий орел|російськими державними гербами]]. Золоті оправи сагайдака і колчана всипані 306 [[діамант]]ами, 40 [[смарагд]]ами та 1256 рожевими турмалінами<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.127.</ref>&nbsp;— ціною в 6660 тогочасних рублів<ref name="Описание...С.120"/>.
* '''Шабля:''' Дорогоцінна шабля, що була зроблена в [[Стамбул]]і, була доставлена [[Олексій Михайлович|царю]] [[Греки|греком]] Іваном Булгаковим в 1656&nbsp;р.
* '''Єрихонка:''' Шолом-„шапка єрихонська“ «Великого Наряду» [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] була виготовлена в [[Османська імперія|Османській імперії]] в [[1590]]-іті&nbsp;— [[1600]]-іті рр., та до 1622&nbsp;р. належала князю Ф.Мстиславському, потім царевичу (згодом&nbsp;— [[цар]]ю) [[Олексій Михайлович|Олексію]]<ref>http://web.archive.org/web/20100531045837/http://img-fotki.yandex.ru/get/3002/nadezhdmorozova.3c/0_22538_2c84399e_L.jpg</ref>. Зроблена з високоякісного булату, вона містить золоті та срібні прикраси і має в оздобленні 61 [[Перлина|перлину]] та камінець.
[[Файл:Pishchal of Alexis I of Russia.PNG|160px|thumb|left|Частина «Великої Казни» [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]]&nbsp;— дві мисливські пищалі, малюнок [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]], [[XIX]] ст.]]
[[Файл:Drevnosti RG v3 ill015.png|160px|thumb|right|Шолом «Великого Наряду» [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]]. Малюнок [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]].]]
* '''Кончар:''' Меч-кончар в золотих піхвах походить з [[Османська імперія|Туреччини]]. Він був замовлений [[Олексій Михайлович|царем]] майстрам Стамбула. [[Греки|Грек]] Дмитро Астафьєв відвіз його до [[Москва|Москви]] в [[1657]]&nbsp;р. Золоті піхви та ефес цього меча прикрашені 63 турмалінами та 205 [[бірюза]]ми<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.94—95.</ref>.
* '''Буздиган:''' [[Булава]]-буздиган «Великого Наряду» виконаний [[Греки|грецькими]] майстрами [[Стамбул]]а, був презентований [[цар]]ю [[Олексій Михайлович|Олексію Михайловичу]] купцем Дмитром Астафьєвим в [[1655]]&nbsp;р. Золотий буздиган оздоблений 46 [[смарагд]]ами та 109 рожевими [[турмалін]]ами і є найкращим зразком цього типу зброї в [[Московський кремль|кремлівському]] зібранні<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.75—76.</ref>.
 
== Царські регалії [[1660]]-х&nbsp;— [[1680]]-х pp. ==
* '''[[Наперсний хрест Федіра III Олексійовича|Наперсний хрест із ланцюгом]]:''' Хрест-мощевик був зроблений майстрами [[Московський кремль|Кремля]] в [[1662]]&nbsp;р. і потім перероблений в [[1682]]&nbsp;р. Це єдина регалія, що збереглась від «Великого Наряду» [[Федір Олексійович|Федора Олексійовича]]&nbsp;— старшого сина і наступника [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]]. Золотий емальований хрест прикрашений [[діамант]]ами, із золотим ланцюжком, ззовні він містить такі зображення: [[Воскресіння Христа|Воскресіння Христове]] зверху, [[Розп'яття Христове|Розп'яття]] знизу, з обох боків [[Таємна вечеря|Таємна Вечеря]] та Покладання [[Ісус Христос|Христа]] у труну. Він містив колись частину Ризи [[Господь|Господньої]] і частину [[Животворний Хрест|Хреста Господнього]]. Розкривається хрест-мощевик з середньої частини лицевої сторони; він має внутрішнє оздоблення&nbsp;— емальовані сцени [[Благовіщення Пресвятої Богородиці|Благовіщення]], [[Різдво Христове|Різдва Христового]] та [[Хрещення Господнє (Богоявлення)|Хрещення]]. На зворотній стороні хрест має емальоване зображення Святого [[Теодор Стратилат|Феодора Стратилата]]&nbsp;— [[Федір Олексійович|царського]] покровителя<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.77.</ref>.
Із зібрання приватної зброї, що належала царю [[Федір Олексійович|Федору]], вирізняється:
* '''Палаш:''' Дорогоцінний палаш був надісланий [[Федір Олексійович|царю]] в [[1680]]&nbsp;р. [[господар]]ем [[Волощина|Валахії]] Щербаном | Кантакузеном із посольством Юрія Павлова. Він прикрашений 132 [[турмалін]]ом, 6 [[смарагд]]ами, 152 [[бірюза]]ми, булат в ньому [[Османська імперія|турецької]] справи<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.90.</ref>.
 
В [[1682]]&nbsp;р. внаслідок непередбачуваних подій [[Росія]] отримала відразу двох царів-співвладників&nbsp;— «старшого» Івана V та «молодшого» [[Петро I Олексійович|Петра I]] Олексійовичів. Нестандартна ситуація вимагала від царської скарбниці значних коштів, бо були створені одразу два «Великих Наряди». В [[1682]]&nbsp;р. Іван V коронувався давньою [[Шапка Мономаха|Мономаховою]] короною та регаліями свого діда [[Романов Михайло Федорович|Михайла]], а для [[Петро I Олексійович|Петра I]] були поспіхом виконані скромніші клейноди. Проте з часом обидва царі отримали належні дорогоцінності, які навіть перевершили багатством коштовності попередників.
[[Файл:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b31 322-2.jpg|150px|міні|ліворуч|Коронація малолітніх царів (пізня літографія).]]
* '''[[Подвійний трон Івана V та Петра I|Срібний подвійний трон]]:''' До спільного царювання Івана V та [[Петро I Олексійович|Петра I]] були виготовлені не тільки окремі комплекти [[цар]]ських регалій, але і двомісне тронне місце. Виготовлений в [[1680]]-іті роки, можливо трон був перероблений із срібного з позолотою царського місця [[Романов Михайло Федорович|Михайла Федоровича]], що по опису Олеарія ([[1634]]&nbsp;р.) знаходилось у Грановитій палаті<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.108.</ref>. На трон заввишки майже 4 метри пішло 1600 марок срібла і 120 унцій золота. Він був оцінений в 25 тисяч рублів&nbsp;— це астрономічна сума для [[Росія|Росії]] [[XVII]] ст. Переданий він був у Збройову Палату [[Петро I Олексійович|Петром I]] в [[1706]]&nbsp;р. Цей трон&nbsp;— єдина у своєму роді пам'ятка доби [[бароко]], він весь карбований зі срібла із різьбленими візерунками. Спинка трону має вишиту [[перлина]]ми срібну завісу із зображеннями 12 гербів царств і земель [[Росія|Росії]]. Зліва за завісою знаходиться слухове віконце, через яке царівна Софія ОлексійовнаОлексіївна таємно давала поради малолітнім царям під час урочистих аудієнцій. Обабіч трону знаходяться прорізні срібні поставці для регалій. Навпроти сидінь стоять три вкриті різьбленням стовпці зі срібними [[Двоголовий орел|двоголовими орлами]]<ref>http://www.history-illustrated.ru/illustrations/preview/2428.jpg</ref>.
 
{{main|Подвійний трон Івана V та Петра I}}
Рядок 118 ⟶ 117:
{{main|Шапка Мономаха Другого Наряду}}
 
* '''[[Шапка алтабасна]]:''' Алтабасна шапка «третього наряду» належала Івану V Олексійовичу. Вона була зроблена в [[1684]]&nbsp;р. майстрами Збройової Палати. Шапка має тканинну, а не металеву основу. На виготовлення її пішли дорогоцінності знищеної [[діамант]]ової корони царя [[Федір Олексійович|Федора Олексійовича]]&nbsp;— попередника співвладників<ref name="ReferenceB">Московская оружейная палата…Спалата… С.44.</ref>. Усього вінець має близько 100 камінців і [[Перлина|перлин]]. З [[XVIII]] ст. «шапка» слугувала [[Корона в геральдиці|геральдичною короною]] [[Сибірське ханство|«Царства Сибірського»]].
[[Файл:Drevnosti RG v2 ill007 - Altabas cap.jpg|160px|thumb|right|Алтабасна шапка на малюнку [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]], [[1835]]&nbsp;р.]]
В 1680-ті рр. для обох співвладників [[Росія|Росії]] були виготовлені приватні корони за зразком [[Шапка Мономаха|«Мономахової»]], проте відрізнялись вони дуже високою якістю ювелірної справи, а також величезною кількістю [[діамант]]ів в оздобленні, через що потім і фігурують у документах Збройової Палати як «шапки [[діамант]]ові». Оскільки коштували [[діамант]]и в ті часи дуже дорого, а свого видобутку їх тогочасна [[Росія]] не мала, то для виготовлення двох надзвичайно дорогоцінних корон (загальною вартістю 32 тисячі тогочасних рублів, що було гігантською сумою), довелося розібрати певну кількість застарілих регалій попередників [[Петро I Олексійович|Петра I]] та Івана V.
* '''[[Діамантова корона Петра I|Діамантова корона]]:''' Корона, зроблена майстрами Збройової Палати для [[Петро I Олексійович|Петра I Олексійовича]] в [[1687]]&nbsp;р.<ref>http://vseromanovi.narod.ru/img/shapka_petra.jpg</ref> Двох'ярусна [[бароко]]ва корона має зверху хрест, складається вона з двох золотих металевих каркасів. Зовнішній складається з 32 з'єднаних дорогоцінних візерунків, в тому числі є там зображення [[Двоголовий орел|двоголових орлів]], всипаних [[діамант]]ами. Загалом корону прикрашають 807 [[діамант]]ів та інші камінці&nbsp;— [[Шпінель|шпінелі]], [[смарагд]]и і [[турмалін]]и<ref>Московская оружейная палата…Спалата… С.47.</ref>. Передана до Збройової Палати в [[1728]]&nbsp;р. За часів [[Російська імперія|Російської імперії]] відповідного геральдичного аналогу корона не мала.
* '''[[Діамантова корона Івана V|Діамантова корона]]:''' Одна з двох корон, що були виготовлені близько [[1687]]&nbsp;р. російськими майстрами Збройової Палати, належала царю Івану V Олексійовичу<ref>http://s40.radikal.ru/i089/1003/e1/2c9a58a51ebd.jpg</ref>. Зроблена вона за традиційним вже зразком [[Шапка Мономаха|«Шапки Мономаха»]], але її оздоблення носить яскраво виражені [[бароко]]ві риси. Подвійний золотий двох'ярусний каркас корони містить більш ніж 900 [[діамант]]ів, не враховуючи інших каменів<ref name="ReferenceB"/>. За пізніших часів не мала геральдичного аналогу.
[[Файл:Tsar Mikhail I -cropped.JPG|160px|thumb|right|Копія з роботи невідомого художника [[XVII]] ст. Молодий російський цар&nbsp;— y [[Шапка Мономаха|Шапці Мономаха]], зі скіпетром [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] та державою [[Годунов Борис|Бориса Годунова]].]]
* '''[[Наперсний хрест Петра I]]:''' Золотий хрест [[Петро I Олексійович|Петра I]] був зроблений [[Росія|російськими]] майстрами в [[1680]]-іті рр., до Збройової Палати був переданий в [[1727]]&nbsp;р. Золотий емальований хрест прикрашений 12 [[діамант]]ами та 10 [[смарагд]]ами. У верхній частини хреста міститься зображення [[Спас Нерукотворний|Спаса Нерукотворного]], великі [[смарагд]]и розташовані орнаментом в його середній частині і на одному з них вирізане [[Розп'яття Христове|Розп'яття]], на іншому&nbsp;— «Цар Слави», на третьому&nbsp;— «НІКА». [[Смарагд]], що розташований на зворотній стороні хреста, містить зображення [[Петро (апостол)|апостола Петра]]&nbsp;— святого покровителя [[Петро I Олексійович|царя]]<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.73.</ref>.
* '''Скіпетр Петра I:''' Золотий емальований скіпетр, прикрашений дорогоцінними камінцями. Він зроблений у виразних [[бароко]]вих формах майстрами Збройової Палати в [[1682]]&nbsp;р. для [[Петро I Олексійович|Петра I]]. Всіх коштовних камінців на ньому&nbsp;— 34.
* '''Булава:''' [[Булава]] «Великої Казни» Івана V була презентована йому 15 березня [[1692]]&nbsp;р. Сулаін-Ханом&nbsp;— послом [[Іран|перського]] [[Шах (титул)|шаха]] Сулеймана I. Золота [[булава]] східного типу довжиною 71,8 см, вона оздоблена дорогоцінним камінням. В [[1790]]&nbsp;р. князь [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорій Потьомкін]], який в ті часи був також і шефом Збройової Палати, взяв її із собою на [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|турецьку війну]] замість [[Жезл (символ)|маршальського жезла]]. Після смерті князя булаву повернули до [[Московський кремль|Кремля]]<ref>[http://school-collection.edu.ru/catalog/res/63375264-0091-442b-a80e-6fcaec015281/?from=1b243cac-bb12-488f-926f-7a645751dc1f&sort=upddate&interface=themcol Стаття «Булава большого наряда»] на [http://school-collection.edu.ru/ сайті school-collection.edu.ru]</ref>.
Рядок 135 ⟶ 134:
{{main|Корона Катерини I}}
 
* '''[[Держава Петра II]]:''' Мала золота держава із срібними пояском і хрестом, вона зовсім не містить дорогоцінних каменів. 30 березня [[1728]]&nbsp;р., після коронації [[Петро II Олексійович|Петра II]], державу передали до Збройової Палати<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.37.</ref>.
[[Файл:Korona Anny Ivanovny.jpg|160px|thumb|right|Корона [[Анна Іванівна|Анни Іванівни]]. Малюнок [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]], середина [[XIX]] ст.]]
* '''[[Корона Анни Іванівни|Корона імператриці Анни Іванівни]]:''' Дорогоцінна регалія була виконана майстром Г.&nbsp;В.&nbsp;Дункелєм в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] в [[1730]]&nbsp;р. до коронаційної церемонії [[Анна Іванівна|Анни Іванівни]]. В [[1730]]-іті рр. її переробляли, також цією короною була коронована у Москві в [[1742]]&nbsp;р. імператриця [[Єлизавета Петрівна]]. Вона і передала регалію до Збройової Палати. Срібний із позолотою каркас корони містить 2536 [[діамант]]ів, 28 інших каменів та величезний червоний [[турмалін]] вагою майже в 500 каратів<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.27.</ref>. В [[1829]]&nbsp;р. саме цю регалію використали у [[Варшава|Варшаві]] для персональної коронації імператора [[Микола I (російський імператор)|Миколи I Павловича]] як [[Польща|польського]] короля. Потім ця корона слугувала як [[Корона в геральдиці|геральдична корона]] [[Царство Польське|«Царства Польського»]].
* '''Аграф:''' Аграф (дорогоцінна каблучка-прикраса для імператорської мантії) був виготовлений в [[1756]]&nbsp;р. у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] ювеліром Ж.&nbsp;А.&nbsp;Дебюлоном для імператриці [[Єлизавета Петрівна|Єлизавети Петрівни]]. Він містить 805 [[діамант]]ів. Зараз цей єдиний у своєму роді аграф знаходиться в [[Алмазний фонд|Алмазному фонді]].
[[Файл:Louis Caravaque, Portrait of Empress Anna Ioannovna (1730).jpg|160px|thumb|right|Імператриця [[Анна Іванівна]], коронаційний портрет роботи Луї Каравакка.]]
Рядок 149 ⟶ 148:
За часів [[Павло I (російський імператор)|Павла I]] до імператорських регалій увійшли також [[Реліквія|реліквії]] [[Госпітальєри|Мальтійського Ордену]] (скасовані в [[1803]]&nbsp;р.), та остаточно оформився комплекс клейнод [[Орден Андрія Первозваного|ордену Андрія Первозваного]]&nbsp;— головного ордену [[Російська імперія|імперії]].
* '''Регалії ордену Святого Андрія Первозваного:''' Імператорські регалії цього ордену знаходяться зараз в зібранні [[Алмазний фонд|Алмазного фонду]]. Вони складаються з 1) [[діамант]]ового Великого імператорського орденського ланцюга, зробленого в [[1795]]&nbsp;р. ювеліром Ж.&nbsp;Ж.&nbsp;Дюком і переробленого в [[1797]]&nbsp;р. до коронації [[Павло I (російський імператор)|Павла I]], 2) [[діамант]]ової великої орденської зірки, 3) [[діамант]]ового орденського знаку, 4) 2-х золотих [[емаль]]ованих малих імператорських орденських ланцюгів, зроблених в [[1826]] та [[1857]]&nbsp;рр. як регалії імператриць. Найвитонченішим шедевром є великий ланцюг довжиною 148 см. Він складається із 20 срібних всипаних [[діамант]]ами ажурних ланок-медальйонів із зображеннями трьох типів&nbsp;— [[Двоголовий орел|двоголового орла]], [[Андрій Первозваний|апостола Андрія]] на хресті та вензеля імператора [[Павло I (російський імператор)|Павла I]]. До ланцюга приєднаний знак ордену&nbsp;— [[емаль]]оване зображення розіп'ятого [[Андрій Первозваний|Андрія Первозваного]], на чорному [[Двоголовий орел|двоголовому орлі]]<ref>[http://jhlty.narod.ru/or3.htm Знак и звезда ордена св. Андреи Первозванного] на [http://jhlty.narod.ru/ сайті Російських орденів]</ref><ref>[http://www.profimages.ru/catalog/element.php?ID=960784 Фото Великої імператорської корони] на [http://www.profimages.ru/ сайті російського Фотобанку]</ref>.
* '''Мальтійська корона Павла I:''' Ця корона була презентована [[Павло I (російський імператор)|Павлу I]] в [[1798]]&nbsp;р. разом із титулом Великого магістра та іншими [[Госпітальєри|орденськими]] [[реліквія]]ми, врятованими з [[Мальта|Мальти]], його попередником&nbsp;— магістром Ф.фон Гомпешем, що склав свої повноваження.<ref>Московская оружейная палата…Спалата… С.49.</ref>. Срібну із позолотою корону увінчує золота куля із золотим [[емаль]]ованим «мальтійським» хрестом, її вага&nbsp;— 1 кг 753 гр. До Збройової Палати корону помістили в [[1827]]&nbsp;р. Також ця регалія слугувала як [[Корона в геральдиці|геральдична корона]] в державному гербі [[Росія|Росії]] за часів царювання [[Павло I (російський імператор)|Павла]] та до [[1803]]&nbsp;р. Серед інших [[Реліквія|реліквій]] [[Госпітальєри|Ордену]], які були державними регаліями за часів [[Павло I (російський імператор)|Павла I]], найцікавішим є золотий [[емаль]]ований малий орденський хрест, що належав знаменитому магістру [[XVI]] ст. Ла-Валетту<ref>Московская оружейная палата…Спалата… С.72.</ref><ref>[http://www.kreml.ru/ru/exhibition/visit/2010/Orden/01/ Стаття «Павел I и орден Св. Иоанна Иерусалимского»] на [http://www.kreml.ru/ сайті Музеїв Московського Кремля]</ref>.
[[Файл:Paul I by Salvatore Tonci.jpeg|160px|thumb|left|[[Павло I (російський імператор)|Павло I]] у вбранні Великого магістра [[Госпітальєри|Мальтійського Ордену]]. Портрет роботи Сальваторе Тончі.]]
* '''Скіпетр Грузинський:''' Золотий [[емаль]]ований скіпетр із вензелем імператора [[Павло I (російський імператор)|Павла I]] прикрашений [[діамант]]ами і [[турмалін]]ами<ref>http://web.archive.org/web/20120314181903/http://www.bratstvokresta.ru/jezl.jpg</ref>. Згідно із [[Жовтневий переворот 1917|дореволюційними]] описами дорогоцінностей Збройової Палати<ref>Московская оружейная палата…Спалата… С.60.</ref>, цей скіпетр був парним до втраченої корони [[Грузія|«Царства Грузинського»]], виготовленої в [[1798]]&nbsp;р.
* '''[[Державний меч Російської імперії|Державний меч]]:''' Ця регалія з'явилась у [[XVIII]] ст., нинішній меч відноситься до часів [[Павло I (російський імператор)|Павла I]]. Для виготовлення регалії був використаний старий клинок [[Польща|польського]] виробництва (кінця [[XVII]] століття), до якого приєднали новий величезний срібний із позолотою ефес, прикрашений двома переплетеними зміями; нові піхви меча теж зроблені із срібла. Загальна його довжина&nbsp;— 141 см.
* '''[[Державний щит Російської імперії|Державний щит]]:''' «Державний щит» був зроблений [[Росіяни|російськими]] майстрами Збройової Палати ще наприкінці [[XVII]] ст.<ref>Древности…3Древности… 3-е отделение. С.58.</ref>, проте як державна регалія постав лише за часів [[Павло I (російський імператор)|Павла I]].
{{main|Державний щит Російської імперії}}
За часів [[Павло I (російський імператор)|Павла I]] остаточно оформився також і обряд коронації. Імператриця-консорт&nbsp;— жінка [[Самодержець|самодержця]], також отримувала невелику, але дуже коштовну корону. Щоправда, з усіх корон імператриць лише одна регалія збереглась до нашого часу.
Рядок 160 ⟶ 159:
== Втрачені регалії ==
[[Файл:Diamondfound1920.ipg.jpg|500px|center|thumb|[[Алмазний фонд]], експропрійований [[більшовики|більшовиками]].]]
Деякі історичні регалії, що мали беззаперечну історичну цінність, не дійшли до нашого часу з багатьох причин. Архів Збройової Палати [[Московський кремль|Московського Кремля]] зберігся дуже добре з [[XVII]] століття, тому з численних інвентарних описів царських скарбів можна виділити деталі деяких найцінніших втрачених речей. Деякі регалії були знищені [[Більшовики|більшовиками]] в [[XX]] ст. Наприклад, в [[1920]]&nbsp;— [[1930]]-іті рр. із 773 дорогоцінностей Діамантового Фонду було продано за кордон або знищено 569. Із 13 [[діамант]]ових діадем імператриць та великих княгинь лише 1 залишилась в колекції.
[[Файл:Diadema.111.ipg.jpg|150px|міні|ліворуч|[[класицизм|Класицистична]] діадема імператриці Марії Федорівни&nbsp;— дружини [[Павло I (російський імператор)|Павла І]]. [[Ювелір]] Ж.Дюваль. Продана за кордон.]]
* '''«Великий вінець» царя [[Федір Іванович|Федіра I Івановича]].''' Це була унікальна регалія&nbsp;— триярусна металева корона із хрестом, яка була прикрашена 561 [[діамант]]ом, 148 [[перлина]]ми, 19 [[рубін]]ами, 72 [[смарагд]]ами та 161 [[турмалін]]ами<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.10—11.</ref>. Корона була виконана в Стамбулі наприкінці [[XVI]] ст. і надіслана в [[1590]]&nbsp;р. останньому з роду [[Рюриковичі]]в&nbsp;— [[Федір Іванович|Федору I Івановичу]] Константинопольським патріархом [[Єремія II|Ієремієй II]]. Царі надягали «Великий вінець» лише під час особистих урочистостей. В [[1680]]-іті рр. корона була розібрана на ресурси для «[[діамант]]ових шапок» [[Петро I Олексійович|Петра I]] та Івана V.
* '''«Шапка с пєлєпєли».''' Вперше згадана в [[1643]]&nbsp;р. Мала золототкану, а не металеву основу, була вишита [[перлина]]ми і оздоблена дорогоцінним камінням. Зверху мала золоту кулю із хрестом. «Шапка» була розпорошена на дорогоцінні складові в [[1680]]-іті рр<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.11.</ref>.
* '''Корона [[Лжедмитрій I|Самозванця]].''' В [[1611]]&nbsp;р. була віддана [[Бояри|боярами]] [[Польща|польським]] жовнірам королевича [[Владислав IV Ваза|Владислава]] як платня, згодом розібрана на дорогоцінні матеріали<ref name="ReferenceC">Московская оружейная палата…Спалата… С.36.</ref>. Виходячи з відомого прижиттєвого портрету [[Лжедмитрій I|«імператора Дімітрія»]], корона ця була західноєвропейського типу. Потім за її зразком [[Польща|польський]] король [[Сигізмунд III Ваза|Сігізмунд III]], який зазіхав на [[Росія|російський]] трон, створив для себе т.зв. [[Московія|«Московітську»]] корону, втрачену на початку [[XVIII]] століття<ref>[[:pl:Korona Moskiewska|Московська корона]] на [http://pl.wikipedia.org/ сайті Польської Вікіпедії]</ref>.
* '''Корона Маріни Мнішек.''' В [[1611]]&nbsp;р. значилася недоробленою<ref name="ReferenceC"/>. В тому ж році віддана [[Бояри|боярами]] [[Поляки|полякам]], тоді ж розібрана. На відомому портреті [[Марина Мнішек|Марини]] [[1605]]&nbsp;р., парному до портрета [[Лжедмитрій I|Лжедмитра]], зображена якась корона західноєвропейського типу.
[[Файл:Brachnywenez.ipg.jpg|150px|міні|праворуч|[[Діамант]]овий весільний вінець членів дому [[Романови]]х. Проданий за кордон.]]
* '''Діамантова корона [[Федір Олексійович|Федора III Олексійовича]].''' Була зроблена в [[1679]]&nbsp;р., мала металевий двох'ярусний каркас, оздоблений 467 [[діамант]]ами, і величезний [[турмалін]] під хрестом зверху<ref>Древности…2Древности… 2-е отделение. С.12.</ref> (зараз він знаходиться на короні [[Анна Іванівна|Анни Іванівни]]). Розібрана в [[1680]]-іті рр. на ресурси для корон Івана V та [[Петро I Олексійович|Петра I]].
* '''[[Корона Грузинська]].''' Зроблена у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] в [[1798]]&nbsp;р. ювелірами П.&nbsp;Е.&nbsp;Теременом та Н.&nbsp;Г.&nbsp;Ліхтом для останнього володаря Картлі-Кахетії Георгія XII. Після його смерті в [[1800]]&nbsp;р. корона була відіслана назад [[Павло I (російський імператор)|Павлу I]], як новому «царю [[Грузія|Грузинському]]».
{{main|Корона Грузинська}}
До [[Жовтневий переворот 1917|революції]] корона знаходилась у Збройовій Палаті, потім була передана в [[Тбілісі]]. Однак, в [[1930]]-іті рр. регалія була втрачена.
* '''Малі імператорські корони.''' Корони виробництва [[1797]]&nbsp;р. (вона належала Марії Федорівні&nbsp;— дружині [[Павло I (російський імператор)|Павла I]], потім Єлизаветі Олексіївні&nbsp;— дружині [[Олександр I (російський імператор)|Олександра I]]) та [[1826]]&nbsp;р. (ця належала Олександрі Федорівні&nbsp;— дружині [[Микола I (російський імператор)|Миколи I]]) були знищені ще до середини [[XIX]] ст. Імператорська корона імператриці [[Олександра Федорівна (російська імператриця)|Олександри Федорівни]]&nbsp;— дружини [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]], зроблена в [[1894]]&nbsp;р., що була майже точною копією збереженої корони Марії Олександрівни, після [[Жовтневий переворот 1917|революції]] була передана до державного [[Алмазний фонд|Алмазного фонду]]. Але вона теж не збереглась, оскільки була розібрана [[Більшовики|більшовиками]] наприкінці [[1920]]-х рр. на дорогоцінні матеріали для закордонної реалізації.
 
Рядок 249 ⟶ 248:
* [http://www.kreml.ru Офіційний сайт Музеїв Московського Кремля]
* [http://travel.webshots.com/photo/1100886433028928617zxVTph Історичні регалії в експозиції Московського Кремля]
* [http://www.azan.kz/islam/blog/id/169.html Аяти КоранаКорану на російських обладунках]
 
{{Регалії російських монархів}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Регалії_російських_монархів