Коверко Андрій Йосипович: відмінності між версіями

Портрети роботи Коверка 1920 — початку 1930-х років позначені впливом неокласицизму. Від середини 1920-х років створював фігурні композиції, спочатку класицистично спрощені («Торс жінки», 1926), пізніше — вишукані за технікою та лінійною ритмікою (плакетка «Акт жінки», 1928). Поєднував фігурні композиції з орнаментом у рельєфах переважно релігійного змісту, вирізьблених у червоному кедровому дереві, використовуючи ритмічний лад площин, гостро зламані поверхні, геометризововані мотиви романського, візантійського і народного українського мистецтва (скульптури в каплиці [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської греко-католицької Духовної Семінарії]], [[вівтар]] та іконостас для церкви [[Церква Святого Духа (Львів)|Святого Духа]] по [[Вулиця Коперника (Львів)|вулиці Коперника]] у Львові (1926–1927), де в оздобленні використав [[герб України]] — [[Тризуб]], не зберігся до наших днів).

 

 

У [[1928]] році у Львові розробив обкладинки для журналів «Українське мистецтво», книг «Амок» і «Лист незнайомої» [[Стефан Цвейг|Стефана Цвейґа]], оформив книгу «Лицар в чорнім оксамиті» [[Лотоцький Антін Львович|Антона Лотоцького]].