Той, хто біжить по лезу 2049: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Він не знаходив свого клона, а виявив аномалію — різностатевих дітей з ідентичним ДНК. |
|||
Рядок 34:
[[Захід США]], [[2049|2049 рік]]. Офіцер поліції Лос-Анджелеса, реплікант другого покоління Ка виконує доручення своєї начальниці лейтенанта Джоші зі знищення реплікантів першого покоління, які колись збунтувалися проти людей, а тепер деякі з них ведуть [[Підпільник|підпільний спосіб життя]]. Ка виконує завдання, знищивши на приміській фермі такого втікача. Тут же на території ферми виявляють останки жінки-репліканта, яка померла під час пологів. Лейтенант Джоші віддає Ка наказ знищити всі дані про дитину, оскільки побоюється, що це може призвести до справжньої війни між людьми та реплікантами.
При пошуку записів про народження за
Ка проводить експертизу матеріалу, з якого виготовлена іграшка. З’ясовується, що конячку виготовили десь в районі [[Лас-Вегас]]а, який свого часу зазнав [[бомбардування]]. Ка приїжджає до зараженого міста і в будівлі покинутого казино виявляє постарілого Декарда, який безслідно зник 30 років тому. Колишній «бігун по лезу» спочатку не хоче розмовляти з поліцейським, намагається його вбити, але потім вони п’ють [[віскі]] і говорять про минуле. Декард розповідає про своє знайомство з Рейчел. Він відправив дитину до притулку тому, що хотів сховати її від властей. Будівлю казино атакує загін, очолюваний Лав. Вона б’є Ка і викрадає Декарда, після чого до Лас-Вегаса прилітає загін підпільників-реплікантів і вивозить Ка з міста. Їх очільниця повідомляє Ка, що він не є сином Рейчел. Спогади навіяні йому Аною Стеллін, і вони справжні — людські. Воллес намагається витягнути з Декарда інформацію про дитину Рейчел, але той мовчить. Подальші допити Воллес доручає вести Лав, яка летить разом з полоненим на свою базу. По дорозі їх перехоплює Ка. На березі океану відбувається вирішальна сутичка між Лав і Ка, в якій поліцейський виходить переможцем. В кінці фільму Ка відвозить Декарда до його доньки — Ани Стеллін.
|